Ухвала суду № 87583295, 14.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 947/26777/19

провадження № 2/947/656/20

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи по суті

та продовження строку вчинення процесуальних дій

14.02.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 947/26777/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко Ольга Сергіївна, Одеська міська рада в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту, про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі № 947/28755/19 за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко Ольга Сергіївна, Одеська міська рада в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту, про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито ухвалою судді від 12.12.2019 року. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Учасникам справи визначено строк вчинення процесуальних дій – з 12 грудня 2019 року по 13 січня 2020 року.

Станом на цей час до суду надійшли докази одержання вказаної ухвали наступними учасниками справи:

позивачем ОСОБА_1 – 28.12.2019 (трек-код поштового повідомлення – НОМЕР_1 0647327 5);

відповідачем Акціонерним товариством «Укрсиббанк» – 26.12.2019 (трек-код поштового повідомлення – 04070 3425034 3);

третьою особою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С. – 23.12.2019 (трек-код поштового повідомлення – 65122 0493759 4).

Докази вручення ухвали судді від 12.12.2019 року третій особі «Одеській міській раді в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту» відсутні.

Ухвалою судді від 12.12.2019 року крім іншого третім особам у цивільній справі № 947/28755/19 встановлювався строк на надання пояснень щодо позову або відзиву та доказів - п`ятнадцять днів з дня одержання позовної заяви або відзиву.

Зважаючи на відсутність доказів вручення цієї ухвали вищевказаній третій особі суд не може встановити дату початку перебігу процесуального строку для надання пояснень, й відповідно – дату його закінчення. Зазначені обставини є підставою для відкладення розгляду справи по суті та продовження строку вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 947/28755/19.

В свою чергу третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С. направила до суду пояснення щодо позову, в яких позов ОСОБА_1 підтримала (вхід. № 562 від 09.01.2020), а також на виконання ухвали суду від 15.12.2019 року про витребування доказів надала суду копію спадкової справи № 29/2013, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер «26» серпня 2013 року (вхід. № 890 від 11.01.2020). Строки та порядок подання вказаних документів третьої особою не порушені.

Відповідач Акціонерне товариство «Укрсиббанк» у встановлений судом строк відзив на позов не подав. Проте, 13.01.2020 року з боку цієї особи до суду надійшло клопотання про залучення третьою особою у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8). У клопотанні відповідач вказує, що після укладення договору факторингу від 12.12.2011 року АТ «Укрсиббанк» не є стороною правовідносин (кредитних та забезпечувальних щодо повернення кредиту) з позивачем. Копія договору додана до клопотання. Відповідач також просить роз`яснити позивачу про її право залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» як належного відповідача або в якості співвідповідача, оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача може бути підставою для відмови у задоволенні позову чи скасування рішення у такій справі.

05.02.2020 року зі сторони позивача надані заперечення проти вищевказаного клопотання (вхід. № 5075).

Отже, відсутність доказів сповіщення всіх учасників справи та наявність невирішених клопотань та заяв з процесуальних питань позбавляє суд можливості перейти до розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 279 ЦПК України визначено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.

Процесуальний рух та обставини цивільної справи № 947/28755/19 не є такими, що надають змогу суду перейти до розгляду цієї справи по суті.

Суд наголошує, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п`ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (LoboMachado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost-Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд констатує порушення у цивільній справі № 947/28755/19 за позовом ОСОБА_1 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка повинна сприяти реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.

За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, ст. 10, ч. 1, 11, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 124, ч. 1 ст. 126, ст. 127, ч. 4, 174, ст. 185, ч. 1 ст. 187, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд справи по суті та продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 947/26777/19 за позовом ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750; місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, п/і 04070), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко Ольга Сергіївна (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 71-А), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Повторно роз`яснити третій особі Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради право подати пояснення щодо позову або відзиву та доказів протягом п`ятнадцяти днів

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третьої особи, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання пояснень.

Роз`яснити, що суд за заявою учасника справи у відповідності до статті 127 ЦПК України має право поновити або продовжити встановлений законом чи судом процесуальний строк.

Прийняти пояснення третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С.

Приєднати до матеріалів цивільної справи № 947/26777/19 копію спадкової справи № 29/2013, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер «26» серпня 2013 року (вхід. № 890 від 11.01.2020).

Ухвала набирає законної сили негайно.

Копію ухвали направити учасникам справи до відома та виконання.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Суддя Літвінова І. А.