Ухвала суду № 87580431, 12.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/19598/19

Провадження №1-кс/523/209/20

УХВАЛА

про відмову у наданні тимчасового доступу до речей і документів,

які містять охоронювану законом таємницю

12 лютого 2020 року

Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шурупов В.В., за участю: секретаря судового засідання Смокіної Н.І., прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Газієва А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Наконечного А.О. від 09.01.2020 року, подане у кримінальному провадженні №12019160490004671 від 24.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, -

в с т а н о в и в:

13.01.2020 року до Суворовського районного суду м.Одеси від слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Наконечного А.О. надійшло погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Газієвим А.Е. клопотання про тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю та знаходиться у володінні ПрАТ «ВФ Україна», за яким 23.12.2019 року приблизно о 19:00 годині невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул.Героїв оборони АДРЕСА_1 , нанесла ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, з якими останнього було доставлено до КУ «ООКЛ».

Як слідує з матеріалів клопотання, за повідомленням КУ «ООКЛ», СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160490004671 від 24.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, в рамках якого слідчий Наконечний А.О. звернувся з клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна», що розташоване по вул.Лейпцизькій 15 в м.Києві, із зобов`язанням оператора телекомунікації виготовити на електронному носії документи щодо з`єднань абонентських номерів сім-карток, здійснених через LAC 45231, CID 62273, 60273, 62603, 48046, 48008533, в період часу з 00:00 години 23.12.2019 року до 00:00 години 24.12.2019 року, дозвіл на вилучення яких до того ж належить надати вказаному слідчому або оперуповноваженим ВКП цього ж ВП, за його дорученням.

В обґрунтування внесеного клопотання слідчий Наконечний А.О. вказує про те, що (з клопотання - дослівно) «…без отримання доступу до вказаної інформації неможливо встановити особу яка його скоїла або осіб, які можуть бути причетні до його вчинення чи можуть володіти інформацією, що може сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення…».

В судове засідання представник ПрАТ «ВФ Україна» не з`явився, про день, час та місце судового розгляду клопотання повідомлявся належним чином, з огляду на що й з метою дотримання розумності строків, слідчий суддя в порядку ч.4 ст.163 КПК України, вирішив здійснити розгляд клопотання за відсутності вказаного представника.

З`ясувавши в судовому засіданні позицію прокурора Газієва А.Е. на підтримку внесеного клопотання та вислухавши його промову щодо надання дозволу лише слідчому Наконечному А.О. на тимчасовий доступ до відповідних документів, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного.

Відповідно до ч.2 ст.160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах; неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.163 вказаного Кодексу, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, у тому числі які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають, або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або у сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Положеннями ч.ч.3, 4, 5 ст.132 наведеного Кодексу встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів, та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, а для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний враховувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За ч.1 ст.9 означеного Кодексу, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя у контексті ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Зі змісту ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідує, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Проте, зміст розглядуваного клопотання слідчого Наконечного А.О. не відповідає наведеним положенням ч.2 ст.160, ч.ч.2, 3, 6 ст.163 КПК України, а також не обґрунтовується доводами прокурора Газієва А.Е. та доданими до клопотання матеріалами, виходячи з нижчевикладеного:

- в порушення ч.3 ст.132, ч.6 ст.163 КПК України, вказане клопотання або додані до нього документи не містять відомостей щодо існування обґрунтованої підозри про вчинення відповідною особою кримінального правопорушення у конкретному випадку, а зважаючи на кінцеву мету і завдання запропонованого стороною обвинувачення тимчасового доступу, про які йдеться у розглядуваному випадку, матеріалами означеного клопотання та прокурором в суді не доведено неможливість іншими способами встановити осіб, які вчинили не розкритий злочин, зокрема, з використання інституту слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій;

- всупереч тим же нормам закону та приписам п.6 ч.2 ст.160 КПК України, матеріалами клопотання не доведено підтвердження перебування у володінні ПрАТ «ВФ України» інформації, про яку йдеться у цьому клопотанні, а зазначена інформація стосується невизначеного кола абонентів цього оператора телекомунікацій, що у випадку надання тимчасового доступу до цієї інформації та її подальшого моніторингу або використання може призвести до безпідставного втручання у права і свободи сторонніх осіб, які не є учасниками цього кримінального провадження;

- додана слідчим Наконечним А.О. до розглядуваного клопотання в його обґрунтування, фотокопія довідки про результати радіотехнічного обстеження (вих.16/3-26 від 08.01.2020 року) не може бути прийнята до уваги, оскільки в матеріалах клопотання відсутні будь-які доручення слідчого чи прокурора на проведення таких розшукових (оперативно-технічних) заходів у цьому кримінальному провадженні, а відтак означена довідка отримана позапроцесуальним шляхом та доводи слідчого щодо належності перелічених у означеному клопотанні базових станцій саме ПрАТ «ВФ Україна», - в порушення п.4 ч.2 ст.160, п.1 ч.5 ст.163 КПК України не доведено наданими до суду відповідними матеріалами;

- наявний в матеріалах клопотання рапорт старшого оперуповноваженого ВКП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області з незрозумілих слідчому судді причин, керівництвом вказаного ВП не розглянутий, належним чином не зареєстрований та згідно з Інструкцією з оформлення документів в системі МВС України (затверджено наказом Міністра внутрішніх справ України №650 від 27.07.2012 року), є лише документом внутрішнього обігу в системі МВС, письмовим зверненням працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання, а відтак не може бути взятим слідчим суддею до уваги та ним не може бути обґрунтоване відповідне процесуальне рішення в силу ст.ст.84-86, 94, 160 КПК України.

За таких обставин та виходячи з приписів ч.2 ст.93, п.1 ч.3 та ч.4 ст.132, ч.1 ст.223 КПК України, слідчий суддя вважає, що у розглядуваному випадку, поза увагою слідчого Наконечного А.О. і прокурора Газієва А.Е. залишились ті положення закону, за якими збирання доказів з боку сторони обвинувачення, зокрема, задля встановлення осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення у конкретному випадку, відбувається через інститут слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а відтак ініціювання цього клопотання зазначеною стороною кримінального провадження поза існування обґрунтованої підозри є, за переконанням слідчого судді, фактичною підміною слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій заходами забезпечення кримінального провадження.

Наряду з викладеним, додані до означеного клопотання й надані до суду копії матеріалів оформлені слідчим Наконечним А.О. всупереч вимогам «Інструкції з діловодства в органах Національної поліції», затвердженої наказом Голови Національної поліції України №414 від 20.05.2016 року (непрошиті, не пронумеровані, не складений опис, відсутній супровідний лист на матеріали клопотання та реєстраційний номер вихідної кореспонденції), що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у ідентичності таких копій документів та у дотримання порядку їх подання до суду.

Аналогічні висновки містяться в Розділі 1 та у п.п.5, 6, 7, 9 Розділу 2.5 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, погодженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.

Оскільки з наданих до суду клопотання й доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду слідчим СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Наконечним А.О. та погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Газієвим А.Е. клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, є необґрунтованим й безпідставним, а саме клопотання не відповідає вимогам ст.ст.160, 163 КПК України, а відтак єдиним можливим судовим рішенням з розгляду цього клопотання уявляється його залишення без задоволення.

Керуючись ст.ст.3, 9, 26, 131-132, 159-163, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Наконечного А.О. від 09.01.2020 року, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Газієвим А.Е. та подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160490004671 від 24.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю та перебуває у володінні ПрАТ «ВФ Україна», – залишити без задоволення.

Копію ухвали направити до ПрАТ «ВФ Україна», а також надати іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В.Шурупов