Вирок № 87580387, 31.01.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9269/19

Провадження №1-кп/523/594/20

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

31.01.2020 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Лупенка А.В.,

за участю секретаря - Заболотної Л.І.,

прокурора - Ляліна І.І.,

захисника обвинуваченого - адвоката Леонової Г.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160490001802 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не офіційно працюючого різноробочим на будівництві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

11.03.2015р. Суворовським райсудом м. Одеси за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 4р. 6міс. позбавлення волі;

09.06.2015р. Гуляйпольским райсудом Запорізької області за ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 4р. 7міс. позбавлення волі, звільнився 17.04.2019р. по відбуттю покарання,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019р., повторно, о 12год. 49хв., ОСОБА_1 з метою відкритого викрадення чужого майна, прибув до магазину «Prostor», розташованого по вул АДРЕСА_2 Гер АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до продовольчої полиці, з якої дістав одну банку прального засобу марки «Persil», ємкістю 3л., вартістю 294,78грн., після чого, не розрахувавшись за вищевказаний товар, наблизився до виходу з торгівельного залу, де його дії були поміченими продавцем цього магазину, яка наказала йому зупинитись та повернути товар, на що, ОСОБА_2 з метою утримання при собі вищевказаного засобу, не зважаючи на вказівку продавця магазину та не бажаючи його повертати, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши ТОВ «Стиль Д» матеріальну шкоду в розмірі 294,78грн.

Крім того, повторно, 26.05.2019 р., о 14год. 28хв., Сорочинський з метою відкритого викрадення чужого майна, прибув до магазину «Prostor», розташованого по вул АДРЕСА_2 Гер АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до полиці, з якої дістав дві банки прального засобу марки «Persil», ємкістю 2л., кожна вартістю 203,62грн., після чого, не розрахувавшись за даний товар, наблизився до виходу з торгівельного залу, де його дії були поміченими продавцем магазину, яка наказала йому зупинитись та повернути товар, на що, ОСОБА_2 з метою утримання при собі вищевказаного товару, не зважаючи на прохання продавця магазину та не бажаючи його повертати, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Стиль Д» матеріальну шкоду на загальну суму 407,24грн.

В судовому засіданні, Сорочинський повністю визнав свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченням, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_2 , який є особою раніше неодноразово судимою, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії тяжких, неофіційно працює, має місце постійного проживання, де характеризується позитивно, проживає вдвох з дідом, який має низку захворювань та є інвалідом.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальних претензій з боку представника потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого, у зв`язку із повним відшкодуванням шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_2 , який є особою раніше неодноразово судимою, неофіційно працює, має місце постійного проживання, де характеризується позитивно, проживає вдвох з дідом, який має низку захворювань та є інвалідом, відсутність матеріальних претензій з боку представника потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого, у зв`язку із повним відшкодуванням шкоди, приймаючи до уваги думку представника потерпілого, який просить призначити покарання обвинуваченому, не пов`язане і з позбавленням волі, з метою запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі та звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладанням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази: диски з відеозаписами, зберігати при матеріалах судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку засудженому та прокурору, а також надати іншим заінтересованим особам.

Суддя: А.В.Лупенко