Ухвала суду № 87580100, 10.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11107/19

Провадження № 2-з/522/102/20

УХВАЛА

10 лютого 2020 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шенцевої О.П.,

при секретарі: Соболевій О.М..

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «ФІРА» про визнання майна сумісною власністю подружжя та про визнання права власності в порядку поділу сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «ФІРА» про визнання майна сумісною власністю подружжя та про визнання права власності в порядку поділу сумісного майна подружжя.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій з посиланням на ст.ст. 149-153 ЦПК України просить суд накласти арешт на нежитлове приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101, а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нежитлового приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутність, відповідач у судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, позивач звернувся до суду зі позовом у якому просив визнання об`єкта спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: нежитлове приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101, загальною площею 382.5 кв.м., яке належить Приватному підприємстві «ФІРА», а також в порядку поділу майна подружжя визнання за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.

Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.

Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «ФІРА» про визнання майна сумісною власністю подружжя та про визнання права власності в порядку поділу сумісного майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нежитлового приміщення – 382,5 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, А; альтанка, Г, Д; тераса, 1; літній майданчик, 2; мостіння, 3; веранда, а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 27229251101;

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: