Вирок № 87575102, 13.02.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3456/19

1-кп/303/50/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Гейруша В.Б.

при секретарі судового засідання Малець В.В.,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Сінкіна Ю.В., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого Рега Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019070120000064 від 15.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чинадієво Мукачівського району, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачий ОСОБА_2 приблизно о 21 год. 30 хв. 14 січня 2019 року, знаходячись на подвір"ї дворогосподарства АДРЕСА_2 , діючи умисно, на грунті особистих неприязних стосунків, вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_1 , в ході якої наніс останньому один удар невстановленим досудовим розслідуванням предметом по голові, спричинивши ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеня, перелому основи та склепіння черепа, епідуральної гематоми, які згідно медичного висновку №49/2019 від 02.04.2019 відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав та показав, що близько 20 години 14.01.2019 йому зателефонував ОСОБА_6 і попросив підійти разом з ним до ОСОБА_1 , на що він погодився. На подвір"ї будинку потерпілого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулася сутичка, в ході якої він став розбороняти останніх. Тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він не наносив.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, його вина стверджується показами потерпілого, свідка та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що вечером 14.01.2019 на подвір"ї його будинку по АДРЕСА_2 Бабичі ОСОБА_2 затіяв з ним сварку, в ході якої наніс йому удар по голові, від якого він втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 14.01.2019 знаходилася вдома разом з дітьми та цивільним чоловіком ОСОБА_1 Вечером того ж дня до них прийшли ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_2 , які затіяли сварку та бійку з її чоловіком, в ході якої ОСОБА_6 почав бити її чоловіка, а ОСОБА_2 приклав до грудей ОСОБА_1 ствол рушниці та вдарив його рушницею по голові.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України стверджується також: оглядом місця події від 14.01.2019 з фототаблицями- подвір"я будинку АДРЕСА_2 ; слідчим експериментом за участі потерпіого ОСОБА_1 , в ході проведення якого останній розказав про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Згідно медичного висновку №49/19 від 02.04.2019 у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді післяопераційного рубця в чоло-скроневій області зліва, в місці проекції якого пальпується дефект кісток черепа, ЗЧМТ, забій головного мозку 2 ступеня, перелому основи та склепіння черепа, епідуральної гематоми ліворуч, що підтверджено даними СКТ № 95 від 15.01.19 (КТ ознаки епідуральної гематоми у лівій гемісфері головного мозку з лінійним переломом кісток черепа у цій же проекції.). З приводу даної травми проведена хірургічна операція 15.01.19: декомпресивна трепанація черепа, видалення епідуральної гематоми ліворуч. Крім вказаного встановлено: птоз верхньої повіки та парез відвідного нерва ліворуч. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення. У зв`язку з недостатнім описом характеру переломів кісток черепа (за даними СКТ) вказати більше детально механізм спричинення тілесних ушкоджень та особливості тупого твердого предмету, який діяв не представляється можливим. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 14.01.2019 і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень згідно п.2.1.3.»Б», «Правил судово- медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень", як такі, що небезпечні для життя в момент спричинення.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Рега Є.Є. про визнання недопустимим доказом медичного висновку №49/19 від 02.04.2019 з підстав того, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що слідчим в передбаченому законом порядку було витребувано з медичного закладу чи отримано дозвіл слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які були використані судовим експертом для проведення дослідження, суд приходить до слідуючого висновку.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі статей 3, 56 КПК України потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілого є процесуальним джерелом доказу.

В силу ч. 2 ст. 242 вказаного Кодексу призначення експертизи для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

З огляду на викладене аргументи захисника обвинуваченого про недопустимість як доказу медичного висновку експерта є неприйнятними, а тому суд вважає такі доводи неспроможними.

Суд відхиляє аргументи сторони захисту про істотне порушення приписів вказаного Кодексу, сумнівність походження медичної документації та сформованого на її основі експертного висновку, який проведено на підставі відповідної ухвали слідчого судді.

З огляду на викладене, суд визнає допустимим доказом судово-медичну експертизу №49/19 якою було встановлено ступінь тяжкості спричинених потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та механізм їх утворення.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному тяжкому тілесному ушкодженнні, небезпечного для життя в момент заподіяння і вважає вірною кваліфікацію досудовим слідством його дій за ст. 121 ч. 1 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризуються посередньо, думку потерпілого, який наполягав на винуватості ОСОБА_2 та призначення йому покарання у вигляді ізоляції від суспільства, висновок досудової доповіді Мукачівського міськрайонного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області про середній рівень ймовірності повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання винного, судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі у межах санкції ст. 121 ч.1 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,373,374, 392 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.Б. Гейруш