Постанова № 87565220, 12.02.2020, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 546/1361/19

Провадження № 2-а/542/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Решетилівського ВП Швеця Віталія Васильовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, –

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП № 1 Решетилівського ВП Швеця В.В. про скасування постанови серії БАА № 369958 від 07.12.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначає, що вищезазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП за те, що 07.12.2019 року о 22 годині 55 хвилин на автодорозі Решетилівка – Нові Санжари він керував мотоциклом АLРХА ZS50F, номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим державним номерним знаком.

Вважає вказану постанову незаконною, оскільки він повідомив відповідача, що жодного умислу чи необережності, спрямованої на вчинення адміністративного правопорушення він не мав, після закінчення зміни на підприємстві він завів мотоцикл, включив зовнішні світлові прилади, передня фара працювала у всіх режимах, задній стоп сигнал горів і освітлювався номерний знак, за час руху лампочка освітлення перегоріла. Щоб усунути несправність потрібна справна лампа, якої у нього не було на місці. Однак відповідач на його пояснення не реагував та виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Розпорядженням в.о. голови Решетилівського районного суду Полтавської області № 1 від 08.01.2020 року адміністративну справу передано на розгляд до Новосанжарського районного суду Полтавської області (а.с. 2, 3).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 23.01.2020 року (а.с. 17).

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 25, 26).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 31).

Суд, дослідивши письмові докази, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові серії БАА № 369958 від 07.12.2019 року зазначено, що 07.12.2019 року о 22 годині 55 хвилин на автодорозі Решетилівка – Нові Санжари водій ОСОБА_1 керував мотоциклом АLРХА ZS50F, номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим державним номерним знаком, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с. 9).

Диспозицією ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно п. п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.п. «в» п. 2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що перед початком руху він впевнився в тому, що всі зовнішні світлові прилади мотоцикла були справні, а лампочка освітлення номерного знаку перегоріла вже під час руху.

Відповідно до п. 31.5. Правил дорожнього руху України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Притягаючи позивача до відповідальності, відповідач не встановив обставин з приводу того, чи була у позивача можливість виявити таку несправність, під час руху, не встановив обставин з приводу того, чи давали змогу прилади та обладнання мотоцикла під час його руху з`ясувати позивачу обставини щодо несправності освітлення номерного знаку та на підтвердження чого не надав належних та допустимих доказів, як й доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (відеозапис чи фото фіксації правопорушення, пояснення свідків, тощо).

Отже доводи позивача про те, що він не міг передбачити, що у нього під час руху виникне технічна несправність з освітленням заднього номерного знаку і не міг це виявити під час руху, а виявив це лише після зупинки працівниками поліції, які й повідомили про несправності, не спростовані.

Тобто в даному випадку інспектором, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій, оскільки, як встановлено судом, виявивши несправність освітлення номерного знаку лише після його зупинки працівником поліції, позивач у відповідності до вимог п. 31.5 Правил дорожнього руху повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 242-246, 286 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Решетилівського ВП Швеця Віталія Васильовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 369958 від 07.12.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, – закрити.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: поліцейський СРПП № 1 Решетилівського ВП старший сержант поліції Швець Віталій Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані невідомі, адреса місця працевлаштування: управління патрульної поліції, м. Решетилівка, вул. Покровська, 24, Полтавської області;

третя особа: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2020 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва