Рішення № 87564474, 12.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/733/20

Провадження № 2-а/415/168/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Луганській області капрала поліції Братішко Владислава Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Луганській області капрала поліції Братішко Владислава Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що постановою інспектора роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Лисичанськ серія ЕАК № 2005533 від 21 січня 2020 року зафіксованою не в автоматичному режимі його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що 21 січня 2020 року о 16 годині 21 хвилині в м. Лисичанськ по вул. Маресьева, керуючи транспортним засобом OPEL OMEGA номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п.19.1а ПДР України.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушенні є незаконною з наступних підстав.

Під час керування позивачем транспортним засобом, яке зафіксовано не в автоматичному режимі працівниками патрульної поліції природна освітленість та видимість дорожньої обстановки була достатня щоб не включати ближнє світло фар. Небо було неясним, в результаті чого захід сонця візуально спостерігати не представлялося можливим. Тому він вважає, що вище зазначені обставини є підставою того що інспектор при складанні вищевказаної постанови відносно нього про накладання адміністративного стягнення керувався особистими судженнями посилаючись лише на те, що в мережі інтернет захід сонця 21.01.2020 в м. Лисичанськ відбувся о 16:05, перевіряти дану інформацію він не мав можливості та не вважав цю інформацію фактичними даними, оскільки вона за звичай не відповідає дійсності. Також інспектором не було перевірено факт умов недостатньої видимості з віддаленням від транспортного засобу. Залучених незаінтересованих осіб не було. Протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Одразу після зупинки транспортного засобу він намагався дізнатися причину зупинки та для впевнення в законності дій інспектора повідомив, що має право ознайомитись з відеозаписом, на якому зафіксовано порушення ПДР України, на що отримав відмову. Посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу він надав на добровільній основі. Відеозапис з фіксацією вищевказаного порушення ним ПДР України був наданий йому лише при складанні постанови, а не на його вимогу, для впевнення в законності зупинки транспортного засобу, яким він керував.

При складанні постанови про накладання адміністративного стягнення він одразу усно довів до відома інспектора, що не згоден з його рішенням, але не зважаючи на це йому не було надано можливість надати письмові пояснення, для оскарження рішення.

Позивачем було доведено до відома інспектору патрульної поліції, що в постанові про накладання адміністративного стягнення вказано неправильну адресу реєстрації місця проживання, що в разі відмови ним від отримування вищевказаної постанови у вищевказаного інспектора відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП сума штрафу складала б 850 грн. Також позивачем неодноразово, при складанні постанови, було запропоновано інспектору надання паспорта громадянина України, але від отримання якого він відмовився. Враховуючи вище вказане він вважає що інспектор припустився грубої помилки.

Також в постанові про накладання адміністративного стягнення, яку отримав позивач від інспектора патрульної поліції є записи, які важко прочитати через низьку якість друку.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕАК № 2005533 від 21 січня 2020 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення Максимова від 21.01.2020.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

03.02.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/733/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

05.02.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 21.01.2020.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Opel Omega держ. номер НОМЕР_1 , 21.01.2020 року о 16 годині 21 хвилини в м. Лисичанську по вул. Маресьєва, 52, керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а ПДР України – порушення водіями ТЗ використання освітлення приладів в темну пору, в умовах недостатності видимості в тунелях, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складів адміністративних правопорушень, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Opel Omega держ. номер НОМЕР_1 , 21.01.2020 року о 16 годині 21 хвилини в м. Лисичанську по вул. Маресьєва, 52, керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а ПДР України – порушення водіями ТЗ використання освітлення приладів в темну пору, в умовах недостатності видимості в тунелях, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Пункт 19.1 а Правил дорожнього руху України передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дального) світла.

Відповідачем надані суду відеозаписи на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 21.01.2020 року DS0X300095_ВВ00095, DS0X300059_ВВ0059.

З постанови ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з нагрудної камери DS0X300095_ВВ00095, DS0X300059_ВВ0059.

З дослідженого в судовому засіданні відео-матеріала, наданого відповідачем, а саме: DS0X300095_ВВ00095, DS0X300059_ВВ0059, судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 21.01.2020 року о 16 годині 21 хвилин в м. Лисичанськ по вул. Маресьева, керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1.а ПДР України.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 19.1.а ПДР, відповідачем надані належні, допустимі та достатні докази.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року складена з дотриманням норм статті 283 КУпАП .

Доводи позивача суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Щодо доводів позивача, щодо неправильної адреси місця проживання, що зазначена в постанові, що оскаржується, суд не приймає до увага, адже в постанові, що оскаржується не існує графи “місце реєстрації особи”, втім п. 4 передбачає інформацію наступного змісту -“особа щодо якої розглядається справа”.

Окрім того, постанова серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року була складена на місці вчинення правопорушення та вручена позивачу, про що свідчить його підпис в постанові. Отже, позивач був обізнаний про наявність постанови, отримав її та не був позбавлений права оскаржити її. Водночас дана інформація ніяким чином не впливає на наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Луганській області капрала поліції Братішко Владислава Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Луганській області капрала поліції Братішко Владислава Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2005533 від 21.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: поліцейський роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області капрал поліції Братішко Владислав Олександрович, місце роботи : буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 37991110.

Повний текст судового рішення складено 12.02.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова