Ухвала суду № 87564467, 12.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1051/20

1-кс/415/229/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12.02.20 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Нескородової Г.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гавриленко О.І., законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Нескородовою Г.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130240000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносно:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, який має неповну загальну середню освіту, навчається на 1 курсі за професією «електрогазозварник, газорізальник» у Вищому професійному училищі № 94, раніше судимого: 15.11.2019 Лисичанським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В клопотанні зазначено, що 26 грудня 2019 року в денний час, більш точніший час в ході досудового розслідування не встановлено, неповнолітній ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, останній із застосуванням фізичної сили відкрив вхідні двері, після чого вони проникли до квартири АДРЕСА_2 , де побачили три чавунні батареї для опалення, які були відключені від центрального опалення та знаходилися на підлозі в зазначеній квартирі.

Знаходячись у вищевказаній квартирі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, таємно, повторно викрав дві чавунні батареї для опалення, загальною вагою 81 кілограм, які належать ОСОБА_4 , та які для потерпілого представляють цінність, як лом чорного металу на суму 226 гривень 80 копійок (із розрахунку 2 гривні 80 копійок за 1 кг., згідно висновку товарознавчої експертизи № 19//113/9/1-62е від 14.01.2020).

Наступного дня, а саме 27 грудня 2019 року в денний час, більш точніший час в ході досудового розслідування не встановлено, неповнолітній ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 продовжуючи свій злочиний умисел на таємне викрадення чужого майна, через відкриті вхідні двері, проникли до квартири за вищевказаною адресою, де керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, таємно, повторно викрав чавунну батарею для опалення, загальною вагою 117 кілограм, які належать ОСОБА_4 , яка для потерпілого представляє цінність, як лом чорного металу на суму 327 гривень 60 копійок (із розрахунку 2 гривні 80 копійко за 1 кг., згідно висновку товарознавчої експертизи № 19//113/9/1-62е від 14.01.2020).

Викраденим майном неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 554 гривні 40 копійок.

04.01.2020 відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130240000019, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України.

11.02.2020 о 16.00 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 провину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2 , захисника Гавриленко О.І., які заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується:

-протоколом огляду місця події від 03.01.2020 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено пошкоджені вхідні двері, відсутність чавунних батарей;

-показами потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що дійсно йому належить квартира, яка розташована за адресою: : АДРЕСА_3 , де ніхто не мешкає. 27.12.2019 йому зателефонував сусід, який повідомив йому, що невідомі вибили двері в його квартирі. Після чого він прихав до квартири, та вивив відсутність 3 чавунних батарей, які оцінює як лом чорного металу;

-згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-62е від 14.01.2020 вартість 3 чавунних батарей загальною вагою 198 гривень, вартістю 554,40 гривні (із розрахунку 2,80 гривень за 1 кг лому чорного металу);

-показами свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він працює на ТОВ «Максимет», приймальником металобрухту. Здійснює він приймання металобрухту за адресою: м. Лисичанськ, вул. Хімічна, 95. Так, 26.12.2019 та 27.12.2019 до нього на пункт приймання металобрухту прийшов ОСОБА_1 , який здав йому в перший день 2 чавунні батареї вагою 81 кг, в другий день чавуна батарея вагою 117 кг. Здавав він батареї під акт приймання металобрухту, де ОСОБА_1 розписався;

-протоколом огляду документу, а саме актів приймання металобрухту від 26.12.2019 та 27.12.2019 на ім`я ОСОБА_1 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2020 за участі свідка ОСОБА_6 , в ході якого він впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка 26.12.2019 та 27.12.2019 здав йому 3 чавунні батареї;

-протоколом огляду місця події від 10.01.2020 проведеного біля буд. 95 по вул. Хімічній м. Лисичанська, за участі свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 в ході якого було вилучено 3 чавунні батареї для опалення;

-показами свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що в грудня 2019 року до нього додому прийшов брат ОСОБА_1 , який попросив у нього його велосипед «Україна», який він дозволив взяти вказаний велосипед. З якою метою ОСОБА_1 взяв велосипед він не знає. Цього ж дня ОСОБА_1 повернув велосипед;

-показами свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що у неї є внук ОСОБА_9 . Також у неї в користуванні є тачка «кравчучка», якою також користується її онук. На даний час онук знаходиться в м. Києві, та в телефонній розмові він їй повідомив, що в кінці грудня 2019 року вказану тачку ОСОБА_9 давав в користування Орлову Данилу. Про те, що на вказаній тачці перевозили викрадені чавунні батареї вона дізналася від працівників поліції;

-показами підозрюваного ОСОБА_3 , який пояснив, що в кінці грудня 2019 року він запропонував ОСОБА_1 викрасти чавунні батареї для опалення, які знаходилися в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_1 погодився. Після цього вони пішли до вказаної квартири, де вони викрали дві чавунні батареї, які перевезли на пункт приймання металобрухту на тачці «кравчучці», та ОСОБА_1 здав ці батареї як лом чорного металу. Наступного дня, він та ОСОБА_1 в цій же квартирі викрали одну батарею для опалення, яку на велосипеді перевезли на пункт приймання металобрухту, де ОСОБА_1 здав цю батареї як лом чорного металу.

Таким чином, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Про існування ризиків, передбачених п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній раніше судимий, судимість у якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, та знову підозрюється у скоєнні нового, умисного злочину, яке скоїв у період іспитового строку.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 – 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Нескородовою Г.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту оголошення ухвали, тобто з 12.02.2020 по 11.04.2020 включно.

Дана ухвала діє до 11 квітня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн. (Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін