Рішення № 87559531, 11.02.2020, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
11.02.2020
Номер справи
922/3402/19
Номер документу
87559531
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3402/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, пр-т Московський, 275) до Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038,м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.4) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", в якому просить стягнути з відповідача 2460312,58 грн. попередньої оплати по договору, пеню в сумі 267331,50 грн., 3 % річних в сумі 23457,23 грн., а всього 2751101,31 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 41266,52 грн. позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "12" листопада 2019 р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2019 відкладено підготовче засідання на 17.12.2019 о 11:00 год.

В судовому засіданні 17.12.2019 на підставі ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду; відкладено підготовче засідання на 16.01.2020 об 11:00 год.

Відповідно до ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.

В підготовчому судовому засіданні 16.01.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті на 17.01.2020 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2020 відкладено розгляд справи по суті на 11.02.2020 о 11:00 год.

В призначене судове засідання 11.02.2020 позивач свого представника не направив, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач свого представника в судове засідання також не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов так і не надав. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду, направлених на адресу відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

20.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." (постачальником, відповідачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" (покупцем, позивачем) укладено договір поставки № 2012-17, за умовами якого АТ «У.П.Е.К.» зобов`язалось поставити товар, а АТ «ХТЗ» прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору поставки №2012-17 від 20.12.2017 року постачальник та покупець уклали специфікацію №22 від 10.04.2019 року, якою узгодили умови поставки та оплати 100 одиниць товару - мостів на трактори за ціною 85427,52 грн. (без ПДВ) та 102513,02 грн. з ПДВ за одиницю, на загальну суму 10 251 302,40 грн.

Зокрема, умовами специфікації №22 від 10.04.2019 року було встановлено, що поставка товару повинна відбутись протягом одного робочого дня з моменту зарахування грошових коштів в повному обсязі на поточний рахунок Постачальника згідно п.4.3. договору. Покупець зобов`язаний придбати (повністю оплатити), а Постачальник відвантажити замовлений даною специфікацією обсяг товару на протязі квітня-травня 2019 року.

Умови оплати товару за специфікацією №22 від 10.04.2019 року були визначені таким чином:

- Внесення покупцем завдатку у сумі 1025130,00 грн., як забезпечення виконання зобов`язання по купівлі Покупцем товару в кількості 100 одиниць, який сплачується Продавцем на рахунок Покупця протягом 2 календарних днів з моменту підписання специфікації №22, але не раніше виконання Постачальником своїх зобов`язань по відвантаженню товару згідно зобов`язань з попередніх специфікацій. Постачальник зобов`язаний зарахувати завдаток як оплату за останню партію товару, в межах об`єму товару 100 одиниць, передбаченого цією специфікацією.

40% попередня оплата від вартості першої частини 50 одиниць товару (25 шт. кожного найменування товару специфікації №22) протягом 3 календарних днів з моменту письмового узгодження графіку відвантаження Товару.

40% попередня оплата від вартості другої частини 50 одиниць товару (25 шт. кожного найменування товару специфікації №22) в строк до 30 квітня 2019 року включно, але не раніше виконання Постачальником своїх зобов`язань по відвантаженню першої частини товару.

60 % оплата від кожної партії товару проводиться перед відвантаженням товару після письмового повідомлення постачальника про готовність товару.

Також, АТ «ХТЗ» та АТ «У.П.Е.К.» 26.04.2019 року додатково узгодили графік відвантаження товару згідно специфікації №22 від 10 квітня 2019 квітня за яким встановили вже чіткі терміни поставки мостів.

Так, до 03.05.2019 року АТ «У.П.Е.К.» повинно було поставити 5 мостів передніх Л151.72.005А та 5 мостів задніх Л151.72.005А, до 15.05.2019 року АТ «У.П.Е.К.» повинно було поставити ще 15 мостів передніх Л151.72.005А та 15 мостів задніх Л151.72.005А, до 24.05.2019 року АТ «У.П.Е.К.» повинно було поставити 10 мостів передніх Л151.72.005А та 10 мостів задніх Л151.72.005А, до 31.05.2019 року АТ «У.П.Е.К.» повинно було поставити 10 мостів передніх Л151.72.005А та 10 мостів задніх Л151.72.005А та до 14.06.2019 року АТ «У.П.Е.К.» повинно було поставити 10 мостів передніх Л151.72.005 А та 10 мостів задніх Л151.72.005А.

12.04.2019 року АТ «У.П.Е.К.» виставило АТ «ХТЗ» рахунок на оплату 100 комплектів мостів по специфікації №22 від 10.04.2019 року.

АТ «ХТЗ», згідно з умовами специфікації №22 оплатило завдаток у сумі 1025130,00 грн. платіжним дорученням №2543 від 12.04.2019 року, а також попередню оплату по специфікації в загальній сумі 8919626,89 грн. (платіжними дорученнями №2543 від 12.04.2019, №2811 від 22.04.2019, №3086 від 26.04.2019, №3095 від 02.05.2019, №3698 від 20.05.2019, №3904 від 27.05.2019, №4011 від 31.05.2019, №608 від 07.06.2019, №4415 від 19.06.2019р.). Також за договором №2012-17 від 20.12.2017 року на момент укладення специфікації №22 від 10.04.2019 року враховувалась переплата АТ «ХТЗ» у сумі 306545,51 грн., яку було зараховано як попередню оплату по специфікації №22.

Отже, АТ «ХТЗ» була повністю оплачена поставка 100 одиниць мостів за специфікацією №22 від 10.04.2019 року.

Остання оплата АТ «ХТЗ» за договором поставки №2012-17 від 20.12.2017 року та згідно з умовами специфікації №22 від 10.04.2019 року відбулась 19.06.2019 року, відповідно мости повинні були бути поставлені повністю не пізніше 20.06.2019 року (пункт 2 специфікації№22).

Протягом травня - липня 2019 року АТ «У.П.Е.К.» поставило АТ «ХТЗ» 38 мостів ведучих передніх та 38 мостів ведучих задніх, всього 76 мостів.

Проте, 24 одиниці мостів, за які було сплачено попередню оплату у сумі 2460312,58 грн. (24 мости за ціною 102513,02 грн. з ПДВ), поставлені відповідачем так і не були.

АТ «ХТЗ» направило відповідачу претензію, в якій вимагало поставки 24 мостів по договору, однак у відповіді на претензію відповідач зазначив про неможливість поставки в зв`язку із складним фінансовим становищем виробника продукції.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 2460312,58 грн., пеню в розмірі 267331,50 грн., 3 % річних в сумі 23457,23 грн., а всього 2751101,31 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем доведено, що за договором поставки №2012-17 від 20.12.2017 року та згідно з умовами специфікації №22 від 10.04.2019 ним здійснено попередню оплату за товар (мости) у розмірі 10251302,40 грн., що підтверджується платіжними дорученням наявними в матеріалах справи.

Поряд із тим, відповідач у встановлені строки не поставив позивачу 24 одиниці мостів на загальну суму 2460312,58 грн., кошти за непоставлений товар не повернув.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів поставки товару або повернення попередньо сплаченої позивачем за поставку товару грошової суми не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2460312,58 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 267331,50 грн. за період з 21.06.2019 по 15.10.2019, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення термінів поставки (недопоставки) товару, Постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, не поставленого (недопоставленого) у встановлений договором термін за кожен день прострочення.

Перевіривши подані позивачем розрахунки пені, суд вважає, що вказане нарахування проведено відповідно до чинного законодавства та умов Договору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 267331,50 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 23457,23 грн. за період з 21.06.2019 по 15.10.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 2-3 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно що статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку із неповерненням відповідачем попередньої оплати за товар у розмірі 2460312,58 грн., позивачем нараховано 3% річних у розмірі 23457,23 грн. за період з 21.06.2019 по 15.10.2019.

Перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 23457,23 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 41266,52 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.4 , код ЄДРПОУ 23001858) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, пр-т Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295) 2460312,58 грн. попередньої оплати по договору, 267331,50 грн. пені, 23457,23 грн. 3% річних, 41266,52 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, пр-т Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К." (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.4 , код ЄДРПОУ 23001858).

Повне рішення складено "11" лютого 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/3402/19

Попередній документ : 87559530
Наступний документ : 87559533