Рішення № 87553970, 10.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2825/19

10 лютого 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив, визнати протиправними дії Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 за віком як учаснику бойових дій на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що викладена листом №1957/02 від 24.06.2019, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій зі зниженням пенсійного віку, період роботи в Спільному підприємстві "Турбо-сервіс Транспорт" (надалі, СП "Турбо-сервіс Транспорт") з 07.11.1997 по 02.11.2006 і призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій з 05.02.2019, відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає відмову відповідача у призначенні дострокової пенсії, оформлену листом неправомірною, оскільки записи про спірний період роботи в СП "Турбо-сервіс транспорт" з 07.11.1997 по 02.11.2006 не містять перекреслень, виправлень чи дописок, всі дописи розміщені послідовно по хронології, написані акуратно та завірені підписом керівника підприємства, печаткою підприємства. Отже, вважає, що записи в трудовій книжці про спірний період роботи не викликають жодних сумнівів в їх достовірності та не потребують підтвердження іншими документами, а доводи відповідача, наведені у відзиві щодо відмовив задоволенні позову, на думку позивача є безпідставними і такими, що не можуть бути задоволені.

Ухвалою суду від 13.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 13.01.2020 о 10:15 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому зазначив, що згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості щодо нарахованої заробітної плати по СП «Турбо-сервіс транспорт». Вказав, що відповідно до довідки №151/04-11 від 24.05.2019, виданої Державним архівом Тернопільської області, документи з особового складу СП «Турбо-сервіс транспорт» на збереження в держархів не надходили. Також, відповідно до довідки №644/26-3.02 від 06.06.2019, виданої Архівним відділом Тернопільської міської ради, документальні матеріали з особового складу СП «Турбо-сервіс транспорт» на зберігання не надходили. Крім того, зазначив, що згідно листа Головного управління статистики у Тернопільській області №03/2-16/1049-19 від 19.04.2019, у базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Тернопільської області СП «Турбо сервіс транспорт» за вказаною назвою та ідентифікаційним кодом відсутнє, неможливо підтвердити стаж роботи первинними документами за період з 07.11.1997 по 02.11.2006. Таким чином, вважає, що загальний стаж ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії складає 24 роки 00 місяців 6 днів, що не відповідає вимогам статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, аналогічну за змістом з позовною заявою.

13.01.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 10.02.2020 о 12:00 год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнає з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивач 25.03.2019 року звернувся до Бучацького об`єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

При цьому зверненні подав наступні документи6 військовий квиток, диплом ( свідоцтво, атестат) про навчання, довідку про джерела доходів з 01.07.200, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2001, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання ( реєстрації) особи, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт/ посвідка, посвідчення учасника бойових дій, трудова книжка.

Листом Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 24.06.2019 №1957/02 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки у позивача стаж роботи становить 24 роки 0 місяців 6 днів на момент звернення про призначення пенсії., так як період роботи в СП "Турбо-сервіс транспорт" з 07.11.1997 по 02.11.2006 не підтверджено первинними документами.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 4 частини першої ст.115 Закону №1058, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Положеннями статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі Закон № 1788) передбачено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Згідно статті 56 Закону №1788, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637(далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада, характер роботи; розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 від 30.04.2015.

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 07.11.1997 по 02.11.2006 працював в Спільному підприємстві «Турбо- сервіс транспорт».

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування періодів роботи позивача у СП "Турбосервіс Транспорт" з 07.11.1997 по 02.11.2006, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58).

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Суд зазначає, що запис про спірний період роботи позивача наявний в трудовій книжці, відтак є належним підтвердженням трудового стажу позивача в період з 07.11.1997 по 02.11.2006. при цьому, такий запис є чітким та містить чіткий відтиск печатки Спільного підприємства "Турбо-сервіс Транспорт".

Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог, з огляду на що при прийнятті даного рішення по суті суд не приймає до уваги твердження сторони відповідача, що первинні документи, що підтверджують період роботи позивача в Спільному підприємстві "Турбо-сервіс Транспорт" з 07.11.1997 по 02.11.2006 на зберігання в архівні установи не поступали.

З аналогічних підстав суд вважає неправомірною відмову з мотиву, що згідно інформації Головного управління статистики у Тернопільській області у базі єдиних даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за вказаною назвою та ідентифікаційним номером відсутнє.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у достроковому призначенні пенсії як учаснику бойових дій є протиправними, оскільки стаж позивача у період з 07.11.1997 по 02.11.2006 підтверджений відповідними записами у трудові книжці позивача. При цьому, з врахуванням зазначеного стажу позивачу кореспондоване право, передбачене абзацом 6 пункту 3 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Отже, на переконання суду, з врахуванням вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), відповідач безпідставно відмовив позивачу у врахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи при призначенні пенсії. При цьому, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 07.11.1997 по 02.11.2006 в Спільному підприємстві "Турбо-сервіс Транспорт" та призначити пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої ст.115 Закону №1058, з 05.02.2019.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про стягнення сплаченого судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області) щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) зарахувати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_2 ) до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій період роботи в СП "Турбо-сервіс Транспорт" з 07.11.1997 по 02.11.2006 та призначити пенсію за віком як учаснику бойових дій з 05.02.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення суду надіслати часникам справи.

Повне судове рішення складено та підписано 10 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.