
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/612/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевіривши матеріали за позовною заявою Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанов,-
ВСТАНОВИВ:
10 лютого 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, яким просило визнати постанови державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 26.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60705244, про стягнення виконавчого збору по відповідному виконавчому провадженню №60705244, та про стягнення витрат виконавчого провадження №60705244, щодо виконання виконавчого листа №360/2352/19 виданого 30.09.2019 – незаконними, та скасувати їх.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 23 грудня 2019 року, та постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження 24 грудня 2019 року.
При цьому, матеріали позову від 31.01.2020 №1794/07 надійшли до суду лише 10.02.2020.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду, встановлений законом для подання даної позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачем в порушення вимог статті 161 КАС України, не додано до позову, заяву про поновлення строку звернення до суду та не надано доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позивачем в позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року – 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6306,00 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з частиною другою статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанов - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- належні та допустимі докази на підтвердження надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням належних доказів.
- документ про сплату судового збору в розмірі 6306,00 грн. в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд./22030101, рахунок отримувача UA218999980313141206084012080, код отримувача 37944909, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова
Судове рішення № 87553371, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/612/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: