Рішення № 87553352, 13.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/118/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні ) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №169230 від 10.01.2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на пенсію за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із 02.01.2020 перевід на пенсію за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням відповідно до ч. 2 ст. 40 та ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що 02.01.2020 вперше звернулась до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою, якою просила здійснити перевід пенсії: із пенсії державного службовця, призначеної за Законом України «Про державну службу», на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки.

Відповідач рішенням №169230 від 10.01.2020 відмовив у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на недоцільність такого переходу в зв`язку з тим, що розмір пенсії буде меншим за розмір пенсії, яку вже отримує позивач.

Зазначеним рішенням відповідач також відмовив обрахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017, 2018, 2019 роки, посилаючись на відсутність у неї такого права.

Рішення відповідач про відмову щодо переводу на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2017, 2018, 2019 роки позивач вважає протиправним, оскільки, на думку позивача, відповідач діяв не у спосіб та в порядку, що визначені чинним законодавством.

Представником відповідача Сімонян Н.М. надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком, оскільки на час подання заяви про переведення вона вже отримувала пенсію за віком.

Також, представник відповідача вважає безпідставною вимогу позивача щодо застосування показників середньої заробітної плати за 2017, 2018, 2019 роки, оскільки жодними нормами чинного законодавства це н не передбачено ( а.с. 24-25).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно протоколу № 541 від 19.05.2010 позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку вона отримувала по 20.05.2014 (а.с.27).

На підставі заяви позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Закону "Про державну службу" від 21.05.2014 (а.с.27), розпорядженням №169230 від 26.05.2014 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах визначених Законом України «Про державну службу» (а.с.30).

02.01.2010 позивачем подано до відповідача заяву про перевід з пенсії державного службовця, призначеної за Законом України «Про державну службу», на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.10, 31).

За результатами розгляду даної заяви відповідачем прийнято рішення №169230 від 10.01.2020 (а.с.11,12, 32).

Згідно зазначеного рішення відповідач відмовляє позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недоцільністю.

Щодо застосуванням показників середньої заробітної плати за 2017, 2018, 2019 роки то у рішенні зазначено, що позивачу 21.05.2014 вже був проведений перерахунок пенсії відповідно до статті 45 Закону, а саме переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому права на застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 цього Закону, останній не маєте.

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону №1058-IV наведено види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по інвалідності або пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Суд зазначає, що згідно п.п.1, 2 ч. 1 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд погоджується з посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком, оскільки на час подання заяви про переведення вона вже отримувала пенсію за віком.

Однак, суд зазначає, що дана обставина не була зазначена як підстава при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому відповідач не може посилатися на неї як на доказ правомірності свого рішення.

Також, відмову відповідача в переведенні позивача на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача пенсія зменшиться, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В оскаржуваному рішенні відповідачем наведено три розрахунки розміру пенсії в разі переведення, яка складала би 7 557,42 грн.; 6 631,36 грн.; 8 427,75 грн. відповідно, та зазначено, що на даний час розмір пенсійної виплати за віком згідно закону України "Про державну службу" складає 8 719, 76 грн., а тому переведення на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є недоцільним.

Відповідно до п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вищезазначена норма права регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії.

Таким чином, рішення відповідача прийнято з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме прийнято відмову не з підстав визначених законом.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №169230 від 10.01.2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на пенсію за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 02.01.2020 перевід на пенсію за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням відповідно до ч. 2 ст. 40 та ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум то суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом вище, з аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по інвалідності або пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому у відповідача відсутні підстави переведення позивача на пенсію за віком, оскільки на час подання заяви про переведення вона вже отримувала пенсію за віком.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 45 якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Оскільки позивача вже було переведено вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком 21.05.2014 (а.с.27,30), тому у позивача відсутнє право при переході на інший від пенсії, передбачений ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, на застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З огляду на викладене у задоволенні позовної даної позовної вимоги належить відмовити.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь сторін, відповідно до ст. 139 КАС України, судом не встановлено.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №169230 від 10.01.2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 , на пенсію за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун