Рішення № 87552769, 13.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/341/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління МВС України в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинти дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги та неприйняття рішення по призначенню і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з первинним встановленням 2 групи інвалідності;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків у відповідності до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850

В обґрунтування позову зазначає, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення його документів важає неправомірними та незаконними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Ухвалою від 21.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 33-37), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивач обґрунтовує свою правову позицію шляхом застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акту, що втратив чинність і на спірні правовідносини не розповсюджується; МВС України наділено дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.11.1999 встановлено 20% втрати працездатності у зв`язку з захворюванням пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 16).

У зв`язку з втратою працездатності позивачу, відповідно до довідки від 09.10.2019 № 0690-06-05/906 (а.с. 19), у 2001 році виплачено страхове відшкодування.

З 07.05.2019 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок травми, так, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с. 25).

У зв`язку з чим, позивач звернувся із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом № 337/29 від 09.12.2019 (а.с. 18) повернув матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у звязку з невідповідністю вимогам п. 4 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком № 850.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено у часі, вирішальним є лише наявність причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Таким чином, при первинному установленні працівникові міліції інвалідності, зв`язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 від 21.10.2015 незалежно від того, чи була встановлена часткова втрата працездатності такого працівника міліції без установлення йому інвалідності у попередніх періодах.

Порядком № 850 визначено, що працівник, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, та висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

В той же час, згідно з пунктом 9 Порядку № 850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

Крім того, посилання МВС на пункт 4 Порядку №850 як на підставу для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому статтею 23 Закону №565-ХІІ є неправомірним і ґрунтується на помилковому трактуванні положень законодавства.

Суд зазначає, що спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України "Про міліцію" та Порядком №850 не передбачені, а тому позов підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 12 липня 2019 року у справі № 554/5405/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 806/1844/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 804/545/16, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 29.10.1997) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684), третя особа - Управління МВС України в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код 08592164), задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги для подальшого надсилання за належністю до Національної поліції України протиправними.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк