Рішення № 87550660, 30.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003673

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Васьків І.В., представника відповідача Павліша О.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (далі - УКБ ЛОДА, відповідач) 19.07.2019 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001585013 від 16.01.2019 про застосування штрафу в розмірі 108321,84 грн. за період з 02.04.2013 по 27.10.2017 та нарахування пені в розмірі 264727 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням ГУ ДФС у Львівській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували, що позивачем допущено порушення законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску. Посилається на відсутність відповідного акта перевірки із викладом змісту порушень, даних інформаційної системи доходів і зборів, зазначенням звітного періоду, я якому допущено порушення та несплачені сими єдиного соціального внеску. Позивач вказує, що згідно виданої ГУ ДФС у Львівській області довідки №25463/10/13-01-17-04-09 від 18.07.2018 підтверджено відсутність заборгованості УКБ ЛОДА зі сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд в задоволенні позову УКБ ЛОДА відмовити з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с. 61-62). Відповідач зазначає, що на підставі даних інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (щодо нарахування та сплати ЄСВ) УКБ ЛОДА нараховано штрафні санкції в сумі 108321,64 грн. та пеню в сумі 264727 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 02.04.2013 по 27.10.2017, вважає оскаржуване рішення правомірне та законне.

На вимогу суду надати всі наявні матеріали та докази, на підставі яких прийнято оскаржене рішення, відповідач надав роздруковані з інформаційної системи органу доходів і зборів відомості, а саме: облікову картку УКБ ЛОДА як платника ЄСВ по коду класифікації доходів бюджету (далі - ККДБ) 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати тощо) за період 2013-2017 роки (а.с. 81-90).

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації зареєстроване як юридична особа 02.01.1996 з присвоєнням ідентифікаційного коду 23948842, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебував на податковому обліку в ГУ ДФС у Львівській області (а.с. 100).

ГУ ДФС у Львівській області 16.01.2019 прийняло рішення №0001585013 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосувало до УКБ ЛОДА за період з 02.04.2013 по 27.10.2017 штраф в розмірі 108321,64 грн. та нарахувало пеню в розмірі 264727 грн. (0,1 % суми недоїмки). Як правову підставу прийняття рішення зазначено частину десяту та пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 12). До рішення додається розрахунок штрафної санкції, що відображає: - період прострочення, розмір (10 чи 20%) та суму штрафу; - період прострочення, розмір (0,1%) та суму пені.

Відомості про нарахування та сплату УКБ ЛОДА ЄСВ (як страхувальником при нарахуванні заробітної плати) відображені в хронологічному порядку на зворотному боці інтегрованої картки платника по ККДБ 71010000 (а.с.81-90). Суд дослідив ці відомості та встановив таке:

- в інтегрованій картці платника відображені як суми ЄСВ, нараховані платником шляхом подання відповідних звітів/декларацій (графа «нараховано»), так і сплачені до бюджету суми (графа «сплачено до бюджету). В графі «Опис операції» відображено реквізити звітних та платіжних документів, а в графі «дата операції» - відповідно дати нарахування/сплати ЄСВ;

- відповідно до відомостей графи 8 «недоїмка» підприємство в період з жовтня 2013 року по серпень 2016 року допускало несвоєчасну сплату сум ЄСВ, внаслідок чого обліковувалися суми недоїмки в діапазоні від кількох сотень гривень до кількох сотень тисяч гривень. В 2017 році УКБ ЛОДА в кількох звітних періодах (травень, липень, жовтень) допускало несвоєчасну сплату сум ЄСВ, внаслідок чого виникала недоїмка;

- в момент погашення УКБ ЛОДА сум недоїмки (її частини) в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі відбувалося нарахування фінансових санкцій з такими формулюваннями: 1) «Нараховано довідково пені ЄВ […] з […] по […]» та вказувалася відповідна сума пені, яку слід застосувати до платника; 2) «Необхідна штрафна санкція за несвоєчасну сплату платежу […]» та вказувалася відповідна сума штрафу, яку слід застосувати до платника.

Рішення про застосування до УКБ ЛОДА штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ за період 2013-2017 років прийняте в січні 2019 року. Суд звірив відомості облікової картки платника ЄСВ з долученим до оскарженого рішення розрахунком штрафних санкцій та встановив їх відповідність як щодо періодів прострочення, так і суми нарахованих санкцій.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2464-VI:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, або ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2);

- сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою (пункт 6).

Відповідно до пункту 1) частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1);

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4).

Відповідно до приписів статті 9 Закону №2464-VI:

- єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (частина перша);

- обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (частина восьма).

Частинами одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника; у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2) частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI). Ця норма в редакції, що діяла до 01.01.2015, визначала, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною шістнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Міністерство фінансів України на підставі статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 9-2- 95розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» №2464-VI прийняло наказ №449 від 20.04.2015, яким затвердило Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449, текст наведено в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Інструкція №449 визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2) пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з пунктом 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Приписами пункту 2 розділу VII Інструкції №449 передбачено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Пунктом 7 цього розділу Інструкції №449 передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Міністерство фінансів України прийняло наказ №422 від 07.04.2016, яким затвердило Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За визначенням, наведеним в пункті 2 Порядку №422:

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

- інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП. Постійними реквізитами ІКП є: - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); - код виду бюджету; - код класифікації доходів бюджету/технологічний код класифікації єдиного внеску; - дата відкриття ІКП; - дата закриття ІКП; - код області (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), району та органу ДФС, в якому відкрита ІКП. Змінними реквізитами ІКП є: - дата здійснення облікової операції; - код облікової операції; - сума за обліковою операцією.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду. Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

Перелік форм ІКП та методичні рекомендації щодо ведення форм оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Методичні рекомендації) затверджені наказом Державної фіскальної служби України №267 від 10.04.2015 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В п. 2.3 Методичних рекомендацій наведено різновиди форм інтегрованих карток платника, які мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованих та сплачених платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском.

Інтегрована картка платника для обліку сум єдиного внеску ведеться за формою №6А. В додатку №2 до Методичних рекомендацій наведено форму інтегрованої картки платника №6А, що містить: податковий номер або серія та номер паспорта; вид бюджету; код класифікації доходів бюджету; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи; облікові дані платника. Зворотній бік інтегрованої картки платника форми №6А складається з таких граф: 1- дата проведення операції, 2-код операції, 3-опис операції, сума операції, 5-нараховано/зменшено, 6-повернуто з бюджету, 7-сплачено до бюджету, 8-недоїмка, 9-переплата, 10-сума пені, 11-дата, з якої починається розраховуватися пеня, 12-дата закінчення нарахування пені, 13-сплачено/повернуто пені, 14-залишок несплаченої пені, 15-заборгованість всього, 16-всього внесено з початку року, 17-списано основного платежу, 18-списано штрафних (фінансових) санкцій, 19-списано пені, що нарахована у особовому рахунку, 20-списано пені за актами, 21-списано плати за податковий кредит, 22-розстрочено платежу, 23-відстрочено платежу.

Інтегрована картка платника щодо сплати юридичними особами єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ведеться, зокрема, за кодами:

71010000 щодо єдиного внеску, який нарахований роботодавцями (крім суми єдиного внеску, що сплачується із сум грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам) на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Порядку №422 оперативний облік надходжень також здійснюється за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460, а саме: - відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім`я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E; - виписок з рахунків 3719, відкритих на ім`я головних управлінь ДФС, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у паперовому - на якому проставляється штамп відповідного органу Казначейства; - звітів про надходження страхових коштів на рахунки 3719, відкриті на ім`я головних управлінь ДФС та на ім`я органів ДФС; - оборотно-сальдової відомості за аналітичними рахунками 3719, відкритими на ім`я головних управлінь ДФС.

В пункті 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку №422 зазначено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Оцінюючи доводи та аргументи сторін суд керується такими міркуваннями:

УКБ ЛОДА в період 2013-2017 роки відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ було платником єдиного внеску як роботодавець, що нараховує ЄСВ на суми заробітної плати (ККДБ 71010000).

З 01.10.2013 Міністерство доходів і зборів України розпочало процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до цього адміністрування єдиного соціального внеску здійснював Пенсійний фонд України. Адміністрування єдиного внеску Міндоходів розпочато у зв`язку з набранням чинності законами України від 04.07.2013 № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII.

УКБ ЛОДА з 2013 року подавало до територіального органу ДФС звітність про нарахування єдиного внеску, показники якої внесені контролюючим органом в інформаційну систему ДФС України та надалі відображені в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) в розрізі ККДБ.

Відомості про сплачені УКБ ЛОДА суми єдиного внеску (дата, номер платіжного доручення, сума сплаченого ЄСВ) внесені контролюючим органом до ІКП на підставі наданих підрозділами Державної казначейської служби України відомостей.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи відомості з інформаційної системи ДФС України (письмові копії ІКП УКБ ЛОДА як платника ЄСВ за ККДБ 71010000) та встановив, що починаючи з жовтня 2013 року у зв`язку із несвоєчасною сплатою ЄСВ за позивачем числиться заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску. В момент надходження від УКБ ЛОДА коштів на сплату ЄСВ відбувалося погашення частини недоїмки (на суму платежу) та одночасно система здійснювала нарахування в автоматичному режимі сум штрафу та пені з відміткою «нараховано довідково», «необхідна штрафна санкція». Суд пересвідчився, що цей автоматичний режим нарахування штрафних санкцій дійсно мав «довідковий» характер, оскільки нараховані суми пені та штрафів не відображалися (тобто не збільшували) числові значення графи ІКП «недоїмка». Отже, це автоматичне «довідкове» нарахування не породжувало для платника ЄСВ негативних наслідків, оскільки для реального нарахування сум штрафних санкцій (відображення їх ІКП в графі «недоїмка») контролюючий орган повинен прийняти відповідне рішення (як от оскаржене в цьому провадженні), яке підлягає узгодженню з платником ЄСВ в порядку адміністративного/судового оскарження.

Звіривши розрахунок штрафної санкції, на підставі якого визначені суми штрафів та пені в оскарженому рішенні №0001585013 від 16.01.2019, з відомостями ІКП УКБ ЛОДА за 2013-2017 роки щодо нарахованих в автоматичному режимі сум штрафів та пені, суд встановив їх повну відповідність. Суд зазначає, що контролюючий орган правильно визначив розмір штрафу, застосувавши ставку: - 10% своєчасно не сплачених сум ЄСВ за порушення, допущені у період до 01.01.2015 року; - 20% своєчасно не сплачених сум ЄСВ за порушення, допущені починаючи з 01.01.2015. Суд не виявив помилок визначення періоду, за який платнику єдиного внеску нараховано пеню з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Встановлені судом фактичні обставини справи в їх сукупності свідчать про те, що контролюючий орган мав передбачені статтею 25 Закону № 2464-VI та розділом VII Інструкції №449 підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Суд враховує, що Закон №2464-VI прямо передбачає, що: - обов`язок вчасно сплачувати єдиний внесок не залежить від фінансового становища платника; - строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. З огляду на ці нормативні положення прийняття ГУ ДФС у Львівській області в січні 2019 року рішення про застосування штрафу та нарахування пені за період 2013-2017 років ґрунтується на законі.

Суд не бере до уваги аргумент позивача про те, що факт видачі відповідачем 18.07.2018 довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів свідчить про те, що нарахування пені та штрафів по ЄСВ є незаконним. Суд зауважує, що підстави для застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ виникли ще в 2013 році, УКБ ЛОДА повністю погасило недоїмку та почало вчасно сплачувати ЄСВ лише в 2017 році. Для суду залишається незрозумілим зволікання контролюючого органу щодо прийняття рішення про застосуванням до УКБ ЛОДА фінансових санкцій, оскільки необхідні відомості (нараховані в автоматичному режимі суми штрафу та пені) обліковувалися в ІКП позивача. На думку суду, ці обставини свідчать про фактичну бездіяльність контролюючого органу, який з неочевидних причин зволікав із притягненням УКБ ЛОДА до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату загальнообов`язкового збору. Разом з тим, пряма вказівка Закону на те, що до спірних нарахувань не застосовуються строки давності, свідчить наявність підстав для прийняття оскарженого рішення.

Суд також враховує, що суми штрафів та пені відображаються в ІКП платника ЄСВ як його борг (недоїмка) лише після прийняття контролюючим органом рішення про їх застосування та узгодження цього рішення в адміністративному/судовому порядку; довідка про наявність/відсутність боргу по ЄСВ формується в автоматичному режимі на підставі даних графи 8 «недоїмка» УКП платника. Тому видача УКБ ЛОДА в липні 2018 року довідки про відсутність боргу в принципі нічого не доводить в контексті спірних правовідносин.

Оцінюючи аргумент позивача про те, що прийняттю рішення про застосування до нього штрафу та пені повинна була передувати перевірка та складення контролюючим органом акта за її результатами, із відображенням звітного періоду, за який допущено порушення та несплачені суми ЄСВ тощо суд враховує усталену практику Верховного Суду щодо застосування норм права в спірних правовідносинах (постанова від 13.11.2018 у справі №813/4686/16, від 12.07.2019 у справі № 813/753/18). Так, Верховний Суд дійшов таких висновків: - акт документальної перевірки платника єдиного внеску в контексті застосування Інструкції №449 є однією із кількох самостійних підстав для розрахунку фінансових санкцій; - відсутність такого акта не перешкоджає контролюючому органу провести відповідний розрахунок штрафу/пені на підставі даних інформаційної системи ДФС України та прийняти відповідне рішення.

Суд зауважує, що провів чотири судові засідання та розглядав цю справу впродовж доволі тривалого часового періоду, - цілком достатнього, щоб позивач звірив відомості своєї ІКП по ЄСВ з даними бухгалтерського/податкового обліку та перевірив достовірність її даних (щодо дат та сум нарахованих/сплачених сум ЄСВ). Суд враховує, що позивач не долучив до матеріалів справи будь-яких доказів (напр., власного примірника звітності про нарахування ЄСВ чи платіжних доручень про сплату ЄСВ) на спростування змісту наданих контролюючим органом відомостей ІКП. Отже, суд не має підстав ставити під сумнів достовірність даних інформаційної системи ДФС України, що стали підставою для прийняття контролюючим органом оскарженого рішення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДФС у Львівській області №0001585013 від 16.01.2019 відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, викладеним в частині другій статті 2 КАС України. Водночас позовні вимоги Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації про скасування цього рішення є безпідставними та не підлягає до задоволення.

З огляду на висновок суду по суті позову, понесені позивачем судові витрати слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Чайковського, буд. 17; ідентифікаційний код 23948842) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001585013 від 16.01.2019, - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений 10.02.2020.

Суддя Москаль Р.М.