Рішення № 87550236, 07.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.006114

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення при звільненні,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення при звільненні за період з 26.01.2019 по 18.11.2019 в сумі 317818,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 1.380.2019.003650 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області задоволено повністю - визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.; стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн. Проте відповідач порушив строки виплати такої допомоги, а саме - остаточна виплата була здійсненна Головним управлінням ДФС у Львівській області лише 19.11.2019 року. Таким чином, в період з 26.01.2019 року до 18.11.2019 року не було проведено належний розрахунок з позивачем.

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Позиція відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити з наступних підстав. Наказом Головного управління ДФС у Львівській області «Про відпустки» від 24.01.2019 року № 60-обуло виключено з наказу Головного управління ДФС у Львівській області «Про відпустки» № 11-в від 02.01.2019 року, виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Підставою для цього став лист ДФС України від 02.01.2019 року № 85/7/99-99-05-02-01-17 «Про розпис Державного бюджету України на 2019 рік», яким скеровано Витяг з розподілу показників зведених кошторисів на 2019 рік, затверджений 02.01.2019 року В.о. голови ОСОБА_5 . А, також, відповідно до розрахунку видатків по оплаті праці з нарахуванням на 2019 рік, затвердженого начальником Головного управління ДФС у Львівській області І.Кондро у 2019 році КЕКВ 2112 не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. У листі вказано, що підстав для нарахування матеріальної допомоги немає. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідач не має права на власний розсуд розподіляти кошти, які кошторисами передбачені на інші потреби. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення у 2019 році розпочалася з травня місяця. Станом на 19.11.2019 року позивачу було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 38 940 грн. Відтак, невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу відбулась за відсутності вини податкового органу.

08 січня 2020 року представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.;

- стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області задоволено повністю - визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.; стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.

На виконання вищезазначеного рішення суду, 19.11.2019 року Головне управління ДФС у Львівській області перерахувало позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 38 940,00 грн., що підтверджується випискою банку.

Позивач вважає, що в період з 26.01.2019 року по 18.11.2019 року відповідачем не було вчасно проведено з ним розрахунок, що зумовило його звернутись з даним позовом до суду. про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні відповідно до статей 116, 117 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських (працівників податкової міліції) зі служби (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Кодекс Законів про працю України, введено в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року №322-VIII:

Відповідно до частини 1 статті 47 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд дійшов до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції (міліції).

Аналогічні правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №806/217/17, від 18 квітня 2019 у справі №806/889/17.

У постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року № 6-259цс17 наведені правові висновки, за якими, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області задоволено повністю - визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.; стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 38 940,00 грн.

Судом враховуються пояснення відповідача щодо дати набрання законної сили вказаним судовим рішенням з врахуванням долученої представником позивача копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі №1.380.2019.003650, якою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року залишено без змін. Відтак, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі №1.380.2019.003650 набрало законної сили 16.01.2020 року.

Перерахування позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 38 940,00 грн., здійснено Головним управлінням ДФС у Львівській області 19.11.2019 року.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.01.2019 року №42-о позивача звільнено з податкової міліції у відставку за п.65 пп «а» (за віком) з 25.01.2019 року.

З урахуванням вимог указаний статей, відповідач зобов`язаний був здійснити виплату позивачу матеріальної допомогу на оздоровлення в день звільнення.

Якщо суб`єкт призначення затримав виплату матеріальної допомогу на оздоровлення, одночасно з її виплатою він зобов`язаний сплатити середній заробіток за увесь час прострочення.

Водночас у випадку спору між працівником і суб`єктом призначення щодо розміру матеріальної допомогу на оздоровлення, що вирішений на користь працівника, компенсація у розмірі середньомісячної заробітної плати за весь час затримки виплати матеріальної допомогу на оздоровлення виплачується з дня, наступного за днем звільнення, по дату фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішивши який Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2019 року в справі №1.380.2019.003650 стягнув з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 38940 грн.

Беручи до уваги, що спір щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, був вирішений на користь позивача, суд погоджується з аргументами позивача про те, що в спірних правовідносинах передбачена статтею 117 КЗпП України компенсація має виплачуватися з дня, наступного за днем звільнення, по дату фактичного розрахунку - з 26.01.2019 року по 18.11.2019 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанов Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №824/321/18-а.

Відповідно до Постанови КМ України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок), У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки від 26.03.2019 року №301-05.0-31ё, виданої ГУ ДФС у Львівській області, грошове забезпечення за останні два календарні місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 з роботи становило: листопад 2018 - 25190 грн., грудень 2018 - 40565,83 грн. Число робочих днів у листопаді 2018 року -22, в грудні 2018 року - 20 днів. Середньоденне грошове забезпечення становить 1565,61 грн. ((25190+40565,83) /2):(22+20)/2).У період з 26.01.2019 року по 18.11.2019 року кількість робочих днів складає 202.

З урахуванням викладеного, розмір середньої заробітної плати, що має бути виплачений позивачеві у зв`язку із затримкою в остаточному розрахунку при звільненні за період з 26.01.2019 року по 18.11.2019 року, становить 316253,22 грн. (1565,61 грн.*202).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо невиплати матеріальної допомоги позивачу за відсутності вини податкового органу з підстав відсутності в кошторисі за 2019 рік таких витрат, оскільки сказана виплата не може бути поставлена в залежність від видатків бюджету на утримання податкового органу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та стягнення на користь позивача з відповідача середнього заробітку у зв`язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення при звільненні за період з 26.01.2019 по 18.11.2019 в сумі 316253,22 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат провести у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення при звільненні - задоволити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток у зв`язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення при звільненні за період з 26.01.2019 по 18.11.2019 в сумі 316253,22 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 3333,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.02.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна