Рішення № 87547057, 12.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р.

м. Київ

справа № 755/550/20

провадження № 2/755/926/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 50% додаткових витрат на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 15 174,89 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що від зареєстрованого шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак відповідач не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї та взаємоповагу один до одного. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2019 року з відповідача на утримання дитини стягнуто аліменти у розмірі 3 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 10.06.2019 року. Однак відповідач аліменти не сплачує, від участі у додаткових витратах на дитину відмовляється. Крім утримання дитини, у зв`язку із необхідністю її лікування та розвитку здібностей, позивачем понесено додаткові витрати у розмірі 30 349,79 грн., а саме: аналізи та лікування згідно призначень лікарів - 11 576,92 грн., відвідування факультативного гуртку англійської мови - 16 772,87 грн., відвідування басейну Першої школи плавання - 16 772,87 грн. Відповідач, будучи особою працездатного віку та не маючи інших утриманців, участі у вихованні дитини не приймає, коштів на її утримання не надає, тому позивач вимушена звернутись з вимогами про стягнення з відповідача додаткових витрат у судовому порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_2 скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 14 січня 2020 року строк, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та безпідставним. (а.с. 52-59)

Позивач ОСОБА_1 скористалась процесуальним правом подачі відповіді на відзив на позову заяву, відповідно до якого заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, підтримавши вимоги позову. (а.с. 101-104)

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що від зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 24.11.2015 року, актовий запис № 3826. (а.с. 10)

Крім того, ОСОБА_2 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не заперечено відповідачем. (а.с. 88, 89)

За даними Довідки від 05.12.2019 року № 17, та Довідки про доходи від 05.12.2019 року, ОСОБА_2 працює на підприємстві ТзДВ «Київський експериментальний машинобудівний завод «Стенд» на посаді головного інженера з 02.11.2016 року по теперішній час. Загальна сума доходу за період з 01.06.2019 року по 30.11.2019 року становить 36 699,12. (а.с. 100, 101)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.05.2019 року шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї від 17 вересня 2010 року (актовий запис № 2672) -розірвано. (а.с. 7-9)

11.04.2019 року та 11.05.2019 року Листами Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_2 , що питання побачень із малолітньою дитиною, визначення місця проживання дитини не відноситься до компетенції поліції. (а.с. 70, 71, 72)

24.05.2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/7711/19 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини. (а.с. 113-114)

24.06.2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/9828/19 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. (а.с. 115-116)

01.10.2019 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено Договір про надання додаткових освітніх послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника надати додаткову освітню послугу з викладання англійської мови. Тривалість одного заняття для молодшої та середньої групи складає 20-25 хв. Вартість послуги за умовами даного Договору складає 400,00 грн. на місяць. Вартість одного заняття складає 80,00 грн. Замовник сам обирає варіант оплати за Послугу - місячна чи разова абонентська плата. (а.с. 17)

За період з жовтня 2019 року по січень 2020 року включно ОСОБА_1 здійснено оплату занять дитини у басейні «Перша школа плавання» на загальну суму 16 772,87 грн. та у період з березня 2019 року по січень 2020 року включно проведено витрати на аналізи та лікування дитини на загальну суму 11 576,92 грн., що підтверджено квитанціями та чеками про відповідну оплату товарів та послуг. (а.с. 22-28; 29-43)

За період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року включно ОСОБА_1 здійснено оплату послуг за Договором про надання додаткових освітніх послуг від 01.10.2019 року на суму 2000,00 (а.с. 18-21)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2019 року у справі № 755/9201/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 3 500 грн. але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2019 року і до досягнення донькою повноліття.

02.12.2019 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/9201/19 щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 16)

За даними Довідки від 22.01.2020 року, виданої Дніпровським районним ВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві, заборгованість по аліментам з боку ОСОБА_2 за виконавчим листом № 755/9201/19 складає 14 000,00 грн. (а.с. 108)

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)

Відповідно до ч. 2 ст. 185 Сімейного кодексу України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Верховний Суд України роз`яснив, що вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд України звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі (постанова від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17).

Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Відповідно до роз`яснень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи щодо суті позову, керуючись вищенаведеними нормами діючого сімейного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми грошових коштів в розмірі 15 174,89 грн., що складає 50% витрачених позивачем коштів на навчання, проведення лікування та розвиток малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з березня 2019 року по січень 2020 року включно, оскільки сума грошових коштів, що складає предмет спору, підтверджена наданими позивачем доказами та визнана судом як додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами, пов`язаними ізрозвитком певних здібностей дитини. При цьому судом ураховано працездатний вік відповідача, його працевлаштованість, наявність на утриманні малолітньої доньки та непрацездатної матері.

Однак суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_2 про відсутність у нього матеріальної можливості сплати додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , 2015 року народження, - оскільки за даними документообігу суду у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знадяться дві цивільні справи за позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_2 та про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, де наразі проживає відповідач ОСОБА_2 , (а.с. 74-75, 113-116) - що, відповідно, свідчить про свідому готовність та матеріальну можливість відповідача ОСОБА_2 матеріально утримувати дитину ОСОБА_3 , 2015 року народження, додаткові витрати на яку є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 141, 155, 180, 185 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму додаткових витрат на дитину у розмірі 15 174 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 лютого 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган