Ухвала суду № 87546886, 12.02.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7840/18

провадження № 4-с/753/6/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк"до головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, боржник ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду зі скаргою до заінтересованих осіб провизнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення даної скарги без розгляду, оскільки представник заявника 27.11.2018 року, 28.05.2019 року та 12.02.2020 року втретє не з`явився у судові засідання, при цьому заявник був тричі повідомлений судом про дату і місце розгляду справи, з заявами до суду про підтримку вимог скарги і розгляд справи у відсутність свого представника не звертався.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити дану скаргу без розгляду з наступних підстав.

Згідно п.5, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача (заявника) або його представника з будь-яких підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.

За змістом п.п.3, п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №6 від 7.02.2014 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"із урахуванням положень статті 11, частини третьої статті 169 та частини другої статті 386 ЦПК у разі повторної неявки до суду заявника чи його представника, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, без поважних причин скарга залишається без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК, що не перешкоджає заявникові повторно звернутися до суду на загальних підставах.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 2.05.2018 року (а.с.1).

За змістом ч.1, ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, що після надходження даної справи до суду її розгляд було призначено на 27.11.2018 року на 14-00 годин, про що повідомлені сторони по справі (а.с.16). Заявник отримав судове повідомлення 5.11.2018 року, заздалегідь до початку розгляду справи, що підтверджується рекомендованим листом (а.с.19-А). Однак на вказану дату заявник та/або його представник до суду не з`явились (а.с.20), тому розгляд справи було відкладено на 28.05.2019 року о 9-15 годин (а.с.55), про що був повторно повідомлений заявник шляхом направлення йому поштою судового повідомлення на адресу вказану у скарзі (а.с.1), яка була отримана 7.05.2019 року (а.с.22-а). Але до суду представник заявника не з`явився повторно, однак судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (а.с.23). За таких обставин розгляд справи було відкладено на 12.02.2020 року на 9-15 годин, про що також сторони були повідомлені судом (а.с.24). Однак до суду представник заявника не з`явився. Таким чином, до суду 12.02.2020 року вказана процесуальна особа або його представник не з`явились втретє.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між останнім і передостаннім судовими засіданнями, тобто між 28.05.2019 року та 12.02.2020 року пройшов понад восьмимісячний термін, однак вказана процесуальна особа, заявник та/або його представник не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 12.02.2020 року або на дати, які передували вказаній.

За таких обставин заявник 27.11.2018 року, 28.05.2019 року та 12.02.2020 року втретє не з`явився у судові засідання, при цьому він був тричі повідомлений судом належним чином про дату і місце розгляду справи, з заявами до суду про підтримку вимог скарги і розгляд справи у його відсутність не звертався.

Як зазначає ч.3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, оскільки заявник втретє не з`явився до суду без поважних підстав, будучи тричі повідомленим судом про розгляд справи належним чином, при цьому заявник з заявами до суду про підтримку вимог скарги та розгляд справи по суті у його відсутність перед початком даного розгляду справи не звертався, і він про зміну місця проживання (знаходження, розташування) до початку розгляду справи суд не повідомляв в порядку ч.3, ст.131 ЦПК України, враховуючи визначений законом строк розгляду даної справи, а справа в провадженні судді перебуває близько 22 місяців, тому суд вважає необхідним залишити дану скаргу заявника без розгляду. При цьому заявник не позбавлений права звернутись до суду з аналогічною скаргою у будь-який час.

Керуючись ст.131; 222; 223; п.5, ч.1, ст.257; 450 ЦПК України, п.п.3, п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №6 від 7.02.2014 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах",суд

У Х В А Л И В :

СкаргуПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк"до головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, боржник ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :