Рішення № 87543707, 12.02.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8129/19

Провадження № 2/639/446/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом звернувся ОСОБА_1 , та просив суд ухвалити рішення, на підставі якого визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач по справі є його колишньою дружиною.

Йому на праві приватної власності належить домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частина вказаного об`єкта нерухомості належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло, друга 1\2 частина вказаного домоволодіння - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, від 05.09.2018 року.

Позивач , також зазначає, що 24 січня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано, за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3 не проживає фактично з весни 2015 року, тобто більш ніж понад один рік, де на даний час вона проживає йому не відомо.

З часу відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , як власник, сплачує комунальні послуги, у тому числі і за відповідача, як за зареєстровану особу, тобто несе невиправдані витрати. Окрім того реєстрація відповідачки в належному мені домоволодінні перешкоджають мені реалізувати моє право на розпорядження та користування даним майном.

Вищевикладені обставини і вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 листопада 2019 року позовну заяву - залишено без руху.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

21 листопада 2019 року через канцелярію суду, на виконання вимог вищевказаної ухвали, від позивача надійшла заява про усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

Клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідка в судовому засіданні було задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року клопотання представника позивача про виклик та допит свідка - задоволено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру від 19.11.2019, заявлений позов підтримали, дали пояснення посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причину не явки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала. У зв`язку з чим, на підставі вимог ч.4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити по справі заочне рішення, проти чого не заперечували позивач та його представник.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши позивача у якості свідка та свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить спірна квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10.09.1999, відповідно до якого квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Квартира була приватизована (а.с.8). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.09.2018. позивач набув право власності на Ѕ частку квартири після смерті матері ОСОБА_4 .. (а.с.8 звор.)

24.01.2018 шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.01.2018. (а.с.9)

З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 22.11.2019 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час. (а.с.18)

В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , на підставі ст.92 ЦПК України, було допитано у якості свідка, де він пояснив, що з відповідачем будь-яких відносин не підтримує, останній раз бачилися півтора року тому, будь-яких речей відповідача у спірній квартирі немає, квартира належить йому на праві власності, проживає на даний час разом із сином та своєю цивільною дружиною ОСОБА_5 . Жодних перешкод щодо користування спірною квартирою позивач відповідачу не чинить та не чинив.

Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (кожен окремо) пояснили, що відповідач за спірною адресою не проживає більше трьох років, будь-яких речей у спірній квартирі її немає, спроб повернутися до дому, з боку відповідача, не було.

Згідно ст. ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У зв`язку з тим, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивач є особистим власником квартири, шлюб між сторонами припинено, відповідач ОСОБА_3 у будинку не проживає без поважних причин вже тривалий час, будь-якої домовленості стосовно цього між нею та позивачем не має, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 відповідають вимогам закону, а тому підлягають безумовному задоволенню.

Позивач, просив суд залишити судові витрати за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 383, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.02.2020

Суддя С.О. Рубіжний