Рішення № 87536459, 30.01.2020, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2458/19

Номер провадження №2/351/178/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

секретаря - Лакусти М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Орган опіки і піклування Снятинської РДА про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей та визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей. Позовні вимоги мотивував тим, що 05.05.2001 р. було зареєстровано шлюб із відповідачкою. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 нар. Спільне життя з відповідачкою не склалося з причин відсутності взаєморозуміння та довіри, байдужості до життя та проблем кожного, в результаті чого сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Фактично сім`я припинила своє існування. Діти проживають біля нього та знаходиться на його утриманні, відповідачка весь час перебуває за кордоном, участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. Двічі на рік приїжджає додому, і замість того, щоб приділити увагу дітям, влаштовує безпідставні сварки та скандали, які закінчуються фізичним насильством.

Просить шлюб розірвати, стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання доньок ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів її доходів щомісяця на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного з них та визначити місце проживання дітей біля нього, батька ОСОБА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Представник органу опіки та піклування Снятинської РДА в судове засідання не з"явилася, подала до суду заяву в якій вказала, що висновок органу опіки підтримує в повному обсязі, просила позов задоволити та справу слухати без їхньої участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою зареєстровано шлюб 05.05.2001р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_5 та згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народилась донька ОСОБА_6 .

Відповідно до Акту остеження матеріально-побутових умов сім"ї ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , слідує, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8. зареєстрована в АДРЕСА_1 , але не проживає по даній адресі з травня 2019р.

Згідно висновку органу опіки і піклування Снятинської РДА від 23.12.2019р. орган опіки опіки і піклування вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11. щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 біля батька у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей.

Згідно ст.160 ч.2 СК України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов"язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров"я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст.161 ч.2 СК України, суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків, і в будь - якому випадку в атмосфері любові моральної підтримки та матеріального забезпечення.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

При вирішенні спору суд також враховує правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.10.2018р. у справі № 402/428/16-ц, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки сторони після укладення шлюбу міцної сім"ї не створили, протиріччя між ними набули стійкого характеру, мирової угоди не уклали, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача, а шлюб існує формально, тому його слід розірвати.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку стягувати з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нар. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 нар. в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), на двох дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.10.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, із досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що слід визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , р . нар. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 біля батька ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам процесу, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 84, 104, 105, 110, 112, 160, 161, 180, 184 СК Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 76, 141, 259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити .

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.05.2001р. Бережанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, а/з №42 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), на двох дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.10.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: М.М. Калиновський