
Справа №520/11815/17
Провадження №1-кп/523/321/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2020 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Прилепського І.А., Семенкова О.О., Євсюкова Є.П., Соломенцева І.А., у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів, -
Встановила:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 3.12.2019 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 1.02.2020 року.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 цією ж ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси був застосований запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладеними на нього обов`язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливає 3.02.2020р.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв низку особливо тяжких кримінальних правопорушень, був активним співучасником скоєння злочинів, висунуте обвинувачення є обґрунтованим, посилаючись на покази свідків, речові докази, протоколи слідчих дій, що він має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують мати місце, у зв`язку з чим на думку прокурора тримання під вартою ОСОБА_2 є цілком виправданим, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас було надане та заявлене клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за місцем його мешкання, мотивуючи тим, що обвинувачений, незважаючи на те, що обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину передбаченого ст.190 ч.4 КК України, після застосування вищевказаного запобіжного заходу будь-яких порушень покладених на нього обов`язки не виявлено, однак деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України залишаються існувати, а саме наявний ризик переховування, не виключається можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим на думку прокурора необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого мешкання у нічний період доби, що забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених діючим КПК України.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вислухавши думку учасників процесу:
- представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., який підтримав клопотання прокурора в повному обсязі,
- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 не погодився з клопотанням прокурора, в черговий раз наголошуючи, що за змістом клопотання є аналогічним попереднім клопотанням із зазначенням тих самих ризиків, взагалі є не обґрунтованим, тому не підлягає задоволенню, також вказуючи, що ризики є непідтвердженими, тільки голослівними припущеннями прокурора, всі потерпілі, свідки допитані, докази по справі зібрані, яким чином підзахисний може впливати не зрозуміло, як і не зрозуміло перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що ОСОБА_2 три роки перебуває під вартою, всі обвинувачені прибувають вчасно до суду, всі зацікавлені в розгляді справи, у зв`язку з чим просив розглянути питання щодо можливості зміни відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, в іншому разі зменшити суму застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки вищезазначена сума є не помірною для родини, яка не має таких статків;
- захисника Прилепського І.А., який приєднався до думки свого колеги, в свою чергу зазначивши, що зараз інший прожитковий мінімум, тому за доцільне застосувати до ОСОБА_2 цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету, що забезпечить виконання покладених на нього обов`язків; водночас в захист інтересів ОСОБА_1 просив задовольнити клопотання підзахисного про зміну покладених на нього обов`язків, надав дозвіл покидати межі Одеської області, у зв`язку з виниклими сімейними обставинами, також вказуючи, що підзахисний може здати суду свій закордонний паспорт, про що до суду було спрямоване повідомлення;
- захисника Соломенцева І.А., який також висловив позицію щодо можливості застосування відносно ОСОБА_2 цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету, мотивуючи тим, що ніхто з обвинувачених, які перебувають на волі, не порушували покладених на них обов`язків, при цьому слід прийняти до уваги, що строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 фактично складає 6 років;
- захисника Євсюкова Є.П., який приєднався до загальної думки колег, в захист інтересів ОСОБА_4 зазначив, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, так як не відповідає вимогам КПК України;
- обвинувачених, які одностайно підтримали думку своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 звернув увагу суду, що прокурор в своєму клопотанні посилається на протокол слідчого експерименту, якого не існує в природі, тобто в клопотанні викладена не достовірна інформація, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як останній не буду переховуватися, водночас підтримав своє клопотання про зміну покладених на нього обов`язків, аргументуючи тим, що йому необхідно відвезти дитину до м. Києва до лікарні та перебувати разом з сином на період його лікування;
- обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити відносно нього запобіжний захід на домашній арешт;
- обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 приєдналися до думки своїх захисників, які висловлювали свою позицію.
Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_4 підлягає задоволенню за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючи категорію злочинів, які за змістом пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, при цьому злочин був ретельно спланований, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, не виключається можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, в тому числі звернень з «Центру охорони здоров`я», які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.
Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов`язків.
Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому особи довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченим діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, колегія судів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності дії запобіжного заходу, разом з цим доводи сторони захисту найшли своє підтвердження у ході судового засідання щодо належної поведінки обвинуваченого під час виконання покладених на нього обов`язків в рамках дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, також враховуючи, що обвинувачений має постійне місце мешкання та реєстрації, на утриманні неповнолітню дитину, проживає разом з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, однак приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, те, що на даний момент ризики, передбачені ст.177 КПК України мають місце, однак значно зменшилися, ризику перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином не вбачається, при цьому не виключається ризик переховування, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків.
Крім цього, під час судового провадження обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлене клопотання про зміну покладених на нього обов`язків в рамках дії застосованого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а саме скасувати обмеження не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду, мотивуючим виниклими сімейними обставинами, необхідністю перебувати у лікарні разом з хворою дитиною у м. Києві.
На дане клопотання колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи із підґрунтя змісту п.2 ч.5 ст. 199 КПК України діючим законодавством передбачена можливість залишати місце свого постійного проживання, але за обов`язкової умови повідомлення суду, який за результатами розгляду за наявності підстав надає чи відмовляє в наданні такого дозволу, на думку колегії суддів поставлене питання щодо зміни покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків є не коректним, обвинувачений ніяким чином не позбавлений права звернутися до суду з заявою про отримання дозволу на виїзд за межі м. Одеси, однак таке звернення не повинно бути абстрактним на невизначений термін, має містити мету виїзду, дату, період часу, вказання чіткого місця, до якого необхідно відлучитися. Заявлене клопотання ОСОБА_5 В колегія суддів розцінює як звернення про надання дозволу на залишення місця свого проживання, але за відсутності конкретних даних, на теперішній час колегія суддів вважає за необхідне заяву обвинуваченого залишити без розгляду.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 182, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-
Постановила:
Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про надання дозволу на залишення місця проживання залишити без розгляду за підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали суду.
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту – задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 29.03.2020р. включно з визначенням розміру застави.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 8.10.2019р., що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень з кожного.
Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року заставна сума за ОСОБА_2 .
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 29.03.2020 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 30.03.2020р.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:
1) Зобов`язати ОСОБА_4 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21:00 години до 7:00 години ранку наступної доби;
2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;
5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим організацію та контроль виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю. – процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.
Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 30.03.2020 року.
Головуючий суддя : В.С. Позняк
Судді : Д.А. Шкорупеєв
О.В. Деркачов
Судове рішення № 87535404, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 30.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/11815/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: