Рішення № 87531837, 11.02.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/523/20

Справа № 235/132/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 17.01.2000 року до 13.09.2001 року, з 14.02.2006 року по 27.09.2015 року, працюючи на провідних професіях з повним робочим днем у шахті, Звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію.

02.04.2019 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, який затверджено 02.04.2019 року першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області, яким йому встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз (r/r), ЛН-І (один) ст.

Медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено 20% втрати працездатності з 25.04.2019 року безстроково.

Вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зав`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 40 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» позов визнає частково в розмірі 8000 грн.

Позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві з 17.01.2000 року по 27.09.2015 року з повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач по справі отримав професійне захворювання.

У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 40 000 грн, але вказана сума є значно завищеною та не відповідає вимогам розумності та справедливості з таких підстав.

На думку відповідача іншими обставинами, які мають істотне значення та які повинні бути враховані судом при визначенні моральної шкоди, є те, що позивач або не проходив обов`язкові періодичні медогляди або приховував наявність хвороб у нього.

Позивач, знаючи про ризик виникнення професійного захворювання, тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрAT «Шахтоуправління «Покровське» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Саме приховуванням погіршення стану здоров`я у позивача та недбалим ставленням до стану свого здоров`я позивач сприяв розвитку у нього професійного здоров`я.

Кожен рік позивач був зобов`язаний проходити обов`язкові медичні огляди як працівник, що працює в шкідливих та важких умовах. Згідно з даними пройдених медоглядів за 2013-2015p.p., які за кошти ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» проведено лікарями Покровської ЦГБ, зазначений громадян був визнаний таким, який може працювати в підземних умовах.

Ст.ст.169, 170 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про охорону праці», наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» передбачено, що при прийняті на роботу та під час роботи працівники повинні проходити обов`язкові попередні та періодичні медогляди.

Відповідно до вищевказаних норм законодавства у разі виявлення ознак захворювань працівнику повинен бути виданий лікарнею медичний висновок, який виключає можливість продовження роботи за професією, та який буде мати наслідком виникнення у IIрAT «Шахтоуправління «Покровське» обов`язок перевести працівника на іншу менш важку роботу, або звільнити його за станом здоров`я із наданням встановлених законодавством пільг та гарантій.

Якщо внаслідок недбалості медичних працівників та внаслідок свідомого приховування позивачем фактів погіршення свого здоров`я у позивача під час медичних оглядів не було виявлено ознак професійних захворювань і якщо з цих причин зазначена вище особа не була своєчасно усунута ПрAT «Шахтоуправління «Покровське» від дії шкідливих факторів виробничого середовища, то це є також тими іншими обставинами, про які йдеться в ст.23 ЦК України, і які повинен враховувати суд при визначені розміру моральної шкоди.

Просить суд взяти до уваги такий довід, що при прийнятті на роботу працівники усвідомлюють, що працюючи у підземних умовах працівники будуть піддаватися впливу шкідливих факторів.

Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, встановлено що за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК: при 10% дорівнював З 000 грн., при 30% - 9 000 грн., при 80% - 24 000 грн.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 також передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди відповідач також просив враховувати, що позивачу виплачуються значні страхові виплати від Фонду соціального страхування, пенсія за віком та пенсія за інвалідністю.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості прохідника 4, 5 розряду підземного з повним робочим днем в шахті з 17.01.2000 року по 13.09.2001 року, з 14.02.2006 року по 27.09.2015 року, звільнений з роботи за ст.38 КЗпП України по власному бажанню у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.3-7).

Згідно медичноговисновку лікарсько-експертноїкомісії спеціалізованоголікувально профілактичногозакладу пронаявність (відсутність)професійного характерузахворювання від17жовтня 2018року №39/903позивачу встановленопрофесійне захворювання пневмоконіоз, (r/r; 2/1), ЛН І (один) ст. - захворювання професійне, встановлене вперше (а.с.12).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29 березня 2019 року, затвердженого 2 квітня 2019 року першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області Дрозд С.В., професійне захворювання у позивача виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом шкідливого фактора пил (а.с.8-11).

За висновком МСЕК від 08.05.2019 року позивачу вперше з 25.04.2019р. безстроково встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, рекомендовано медикаментозне лікування (а.с.13).

Згідност.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, медичного висновку про встановлення професійних захворювань, довідки МСЕК.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні.

З урахуваннямконкретних обставинсправи,суд вважає,що сума,яку проситьстягнути позивач,надмірна,і визначаєрозмір грошовоїкомпенсації заспричинену моральнушкоду в10000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1-а, код ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодуванняморальної шкоди,завданої професійнимизахворюваннями таїх наслідками,10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (восьмисот сорока ) гривень 80 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко