Вирок № 87531388, 12.02.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/837/19

Провадження № 1-кп/191/287/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12019040420000125 від 20 квітня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в хуторі Ільїнов Мартинівського району Ростовської області, громадянки України, із середньою освітою, розлученої, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючої на випробувальному терміні техніком штучного запліднення ПП «Сігма», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 191 КК України,-

за участю прокурора – Паталаха А.В.

потерпілого – ОСОБА_2

обвинуваченої – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на підставі Трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 21.05.2018 працювала на посаді керівника - касира відділення №1 ТОВ «Нова пошта» смт. Васильківка, розташованого за адресою; по пров. Комунальному, 126, смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21.05.2019 на ОСОБА_1 покладено обов`язки;

-дбайливо ставитись до переданих їй на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків;

-своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їй майнових цінностей;

-вести облік, складати й передавати у визначеному чинним законодавством України у порядку товарно-грошових та інші звіти про рух та рештки ввірених їй матеріальних цінностей;

-брати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей.

Крім того, ОСОБА_1 керівництвом відділення ознайомлена про те, що всі фінансові операції під час оформлення товарно-транспортних накладних необхідно проводити через фінансову програму «FORPOST», з метою контролю надходження грошових коштів до каси відділення.

Так, 19.03.2019 близько 09.13 год., знаходячись на робочому місці та опрацьовуючи товарно-транспортну накладну №20450124638179, за якою ОСОБА_1 , передавши товар отримувачу - ОСОБА_3 , отримала від останнього грошові кошти в сумі 3508 гривень. В цей момент у ОСОБА_1 виник протиправний намір направлений на привласнення грошових коштів з каси відділення, ввірених їй згідно посадових інструкцій.

Реалізуючи свій раптово-виниклий намір, у зазначений час та місці,. ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що її дії носять протиправний характер, діючи умисно та з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи при цьому суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в електронному вигляді закрила товарно-транспортну накладну №20450124638179 від 15.03.2019 під своїм ім`ям на отримувача - ОСОБА_3 , а отримані грошові кошти в сумі 3508 гривень не оприбуткувала по фінансовій програмі «FORPOST».

Таким чином, грошові кошти ОСОБА_1 по фінансовій програмі «FORPOST» (касовому апарату) не провела, та привласнила протягом вказаного робочого дня, чим заподіяла матеріальну шкоду керівнику представництва відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» на загальну суму 3508 грн.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфікуються за ч. 1 ст. 191 КК України, тобто, привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

15 липня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 укладена угода про примирення на таких умовах: - обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, що пом`якшує їй покарання; - обставини, що обтяжують покарання, відсутні; - сторони погодили призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, який відповідно до ст.12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості. Обвинувачена свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.2 КПК України, та просить затвердити угоду, оскільки потерпілий примирився із обвинуваченою і будь-яких претензій до неї не має.

Прокурор проти затвердження угоди про примирення не заперечує.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.

Узгоджена потерпілим і обвинуваченою міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання. Зокрема враховано, що ОСОБА_1 щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, що пом`якшує їй покарання, обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, а також наявності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку укладену між потерпілим і обвинуваченою угоду про примирення затвердити та призначити останній узгоджене сторонами покарання у виді штрафу.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне не обирати.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду, укладену 15 липня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 , про примирення - затвердити.

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.(Отримувач: УК у м.Синельниковому/м.Син/21081100, Код ЄДРПОУ: 37916468, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції), без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Речовий доказ: СД-диск (700 mb 80 min 52x morning Maximus) з витягом відеозапису протяжністю 01:09 хв. робочого процесу відділення № 1 смт.Васильківка за 19.03.2019 та два фотоскріни з нього – залишити в матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6,7 статті 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя: Ю. В. Гречко