Рішення № 87529538, 04.02.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №133/2348/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.20 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Воронюк В.А.

За участю: секретаря судового засідання Полонської Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Слободяного О.Є.

представника відповідача-1 ОСОБА_2

представника відповідача - 2 адвоката Кузьмінського Ю.В.

представника третьої особи Літвінчука К.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Водограй - Кашперівка», голови громадської організації «Водограй - Кашперівка» ОСОБА_2 про оскарження протиправних дій та усунення перешкод у здійсненні права на загальне водокористування, третя особа - Кашперівська сільська рада Козятинського району Вінницької області,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати протиправними дії громадської організації «Водограй-Кашперівка» та дії голови громадської організації «Водограй-Кашперівка» ОСОБА_2, щодо порушення його права на загальне водокористування (любительське рибальство та плавання на човні) ставком, розташованим у центрі с. Кашперівка (поблизу школи), та зобов'язати громадську організацію «Водограй-Кашперівка» с.Кашперівка Козятинського району та голову громадської організації «Водограй-Кашперівка» ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у здійсненні ним права на загальне водокористування, тобто права на любительське рибальство та плавання на човні на ставку, розташованому у с. Кашперівка Козятинського району(поблизу школи). Крім того, просить стягнути з відповідачів на його користь судові витрати - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування заявлених вимог вказав, що він є мешканцем с. Кашперівка Козятинського р-ну. В центрі с. Кашперівка (поблизу школи) розташований водний об'єкт - ставок (без назви). Зазначеним ставком користуються всі мешканці села без обмежень. Він також користувався зазначеним ставком для любительського рибальства та плавання на човні. Крім того, він є членом Українського товариства мисливців і рибалок.

Після того як зазначений ставок Кашперівською сільською радою був переданий у користування громадській організації «Водограй-Кашперівка», голова цієї громадської організації ОСОБА_2 та інші члени громадської організації (рибальського клубу) стали порушувати та не визнавати його права на загальне водокористування, які передбачені діючим законодавством. Так, з початку липня 2018 року члени громадської організації «Водограй-Кашперівка», в тому числі відповідач ОСОБА_2 почали забороняти йому рибалити як з берега, так і з човна. При цьому він посилався на те, що ставок є у користуванні рибальського клубу, а тому ніхто не може рибалити на ньому без дозволу клубу.

17 липня 2019 року зник належний йому човен, який довгий час до того знаходився на ставку. Після його звернення до правоохоронних органів, 30 липня човен «знайшовся».

На запит щодо того чи приймалось водокористувачем відповідно до вимог ст.. 47 Водного кодексу України рішення про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду, чи доводились до відома населення умови водокористування зазначеним ставком та рішення про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду, жодної відповіді на підтвердження чи спростування даного факту він не отримав. Однак, відповідач надав копію протоколу загальних зборів рибальського клубу «Водограй» с. Кашперівка, з тексту якого вбачається, що на загальних зборах рибальського клубу «Водограй» с. Кашперівка від 01.08.2019, зазначені події - заборона рибалити та зникнення його човна, дійсно мали місце. При цьому відповідач послався на те, що він не є членом рибальського клубу. З тексту протоколу також вбачється, що вказані в порядку денному питання на голосування не ставились, відповідно рішення по цим питанням не приймались. Тому вважає, що його право на загальне водокористування відповідачами порушено .

Відповідач ГО "Водограй- Кашперівка" ОСОБА_2 надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги з якими позивач звернувся не є належним способом захисту прав, передбачених чинним законодавством. Так, ОСОБА_2 є повноважною особою ГО "Водограй-Кашперівка" та представляє інтереси саме громадської організації, а тому не може бути залучений у даній справі як співвідповідач разом із громадською організацією. Крім того, посилається на те, що позивачем не надано жодного підтверджуючого документу про наявність у нього човна, на що він посилався у позовній заяві. Також не надав жодного підтвердження щодо вчинення відносно нього протиправних дій.

Позивач, у встановлений судом строк надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення є, по своїй суті, заявою з процесуальних питань. Відповідач у відзиві не визначився із способом захисту, який він обирає.

Відповідач посилається на те, що позивач обрав невірний спосіб захисту. Проте

в чому конкретно полягає неналежність способу захисту, обраного позивачем, відповідач не зазначає.

Відповідач посилається на те, що позов подано до неналежного відповідача, однак він вважає що його права були порушені як громадською організацією, так і безпосередньо ОСОБА_2

. Наявність чи відсутність документів на човен не є предметом розгляду даної справи. На належний йому дерев'яний човен діюче законодавство не вимагає наявності будь-яких документів. Крім того, доказом наявності у нього човна та доказом того, що відповідач порушує право позивача на водокористування, є протокол №1 від 01.08.2019 рибальського клубу Водограй» с. Кашперівка, згідно з яким ОСОБА_2 запропонував, щоб «ОСОБА_1 забрав свою лодку зі ставка, яка знайшлася, так як він не є членом рибальського клубу».

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Слободяний О.Є., позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини, зазначені вище та просили позов задовольнити

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. При цьому пояснив, що в в квітні 2019 року була створена на громадських засадах організація, рибальський клуб "Водограй Кашперівка " . Він був обраний головою даної громадської організації. Це не прибуткова організація, вона створена для боротьби з браконєрством , для аматорського та спортивного рибальства та відпочинку. Для цього членам рибальського клубу в користування було передано ставок в с.Кашперівка. Члени цього клубу закупили зарибок за власні кошти, облагорожуть біля ставка територію для того, щоб громадяни могли нормально рибалити. Ніхто нікому не забороняв на ставку рибалити та купатися. До сільського голови та до нього зверталася заступник директора школи, що на ставку плаває без догляду човен, на якому плавають діти і може статися нещасний випадок, щоб вони забрали човна або прив'язали. Так як це човен був ОСОБА_1, тому було проведено засідання рибацького клубу, і було вирішено, щоб ОСОБА_1 забрав із ставка човен. Дане рішення вони приймали з тією метою, що в разі чого, зняти з себе відповідальність.

Представник відповідача - ГО "Водограй-Кашперівка" - адвокат Кузьмінський Ю.В., в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи на стороні відповідачів - Кашперівський сільський голова Літвінчук К.С., в судовому засіданні пояснив, що позивач на вказаному ставку в с. Кашперівка ловить рибу постійно, і ні ОСОБА_2 ні інші особи, йому не забороняють це робити. На ставку без догляду плавав човен позивача і на ньому плавали, всі, хто хотів. Були нарікання зі сторони директора школи, що човен плаває на ставку без догляду, на ньому часто плавали діти , і це створювало небезпеку для дітей, тому ОСОБА_1 було запропоновано прив'язати човна , чи забрати зі ставу, щоб посторонні громадяни на ньому не плавали. Вважає даний позов безпідставним та надуманим.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що дійсно його деревяний човен плавав по ставку в с.Кашперівка. Влітку 2019 року його човен зник. З даного приводу він звертався до дільничного. На наступний день човен знайшовся. 02.08.2019 його викликали в поліцію та зобов'язали забрати човен. З того часу він на човні не плавав. В суд звернувся по тій причині, щоб з'ясувати, чи має він право плавати на човні та ловити рибу.

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що ніхто нікому не забороняв плавати на ставку та ловити рибу не забороненими знаряддями лову. Коли виникло питання, що човен ОСОБА_1 плаває без догляду на ставку, на ньому плавають діти, особи в нетверезому стані, що може привести до нещасного випадку, тоді на зборах рибальського клубу обговорювалось питання, щоб ОСОБА_1 забрав човен та прив'язав, з метою убезпечити людей від нещасного випадку. ОСОБА_1 запрошувався на збори, але не прийшов. Був складений протокол зборів. Поротокол зборів був складений з тією метою, що в разі нещасного випадку зняти з себе відповідальність. Протокол зборів склали так як уміли. Позивачу ловити рибу ніхто не забороняв, він ловить там рибу майже щодня і з берега, і на човні. Все сталося із-за того, що влітку 2019року човен ОСОБА_1 пропав, але потім знайшовся. Тому всі претензії ОСОБА_1 пред'являв до членів рибальського клубу. Пороте хто забрав човна із ставка, на разі не встановлено.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що на сході села вирішувались питання щодо передачі ставка громадській організації. Влітку 2019 року, одного дня, точно дати не пам'ятає, їхав велосипедом, чув як ОСОБА_2.гукав до ОСОБА_1, щоб той вилазив із ставка.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_1 знає давно. Чув, що коли ОСОБА_1 плавав з дітьми , ОСОБА_2 гукав до того - "чого ти плаваєш, нічого плавати". Це було в кінці червня чи на початку липня 2019 року .

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_1 часто плаває на лодці і ловить рибу. Він, свідок , являється членом рибальського клубу. Ними збирались збори, та обговорювалось питання, щоб лодка без догляду не плавала по ставку, бо на лодці плавають діти і може призвести до нещасного випадку. Пропонувалось, щоб ОСОБА_1 прив'язав лодку чи забрав із ставу. . Питання про заборону рибальства не обговорювалось.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що рибальська спілка створена в 2019 році. Позивач постійно ловить рибу і йому ніхто нічого з цього приводу не говорив, ніхто його не проганяє із ставу. Питання стояло на зборах, щоб ОСОБА_1 лодку або прив'язав, або забрав, бо вона знаходилась на ставку як безхозна, не була прив"язана і на ній плавали діти, що могло привести до нещасного випадку. Це була основновна причина, щоб позивач забрав лодку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

За змістом п.1 ст. 6, ст. 13Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1,4 ЦК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.1 ст.58 ЗК України та ст.4 ВК України визначено, що до земель водного фонду належать землі: зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст.124 ЗК України, згідно з якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 43 ВК України водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування.

Відповідно до п.2.1,п.3.2 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом державного комітету рибного господарства України за №19 від 15.02.1999 та зареєстрованих у Міністерстві Юстиції України 28.04.1999 за 03269/3562. любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання і (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування); любительське і спортивне рибальство на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

Відповідно до ч.5 ст. 45 Водного кодексу України право загального водокористування може бути обмежено у порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу. Відповідно до ст.10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Ч.ч. 2 та 3 ст. 47 Водного кодексу України передбачають, що з метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські ради за поданням відповідних центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 47 Водного кодексу України на водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.

Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 43 ВК України права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч.ч. 2 та 6 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. . У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно п. 4.1 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу від 15.02.1999 № 19 любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється: на водоймах загального користування - безкоштовно: на водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства: членам таких об'єднань за їх членськими квитками; іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які видаються цими об'єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об'єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони .

Судом встановлено, що на підставі рішення 25 сесії 7 скликання Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області №13-25-07 від 03 червня 2019 року, громадській організації "Водограй-Кашперівка" було надано в користування земельну ділянку водного фонду, а саме став, який знаходиться біля школи в с.Кашперівка, терміном на 5 років.( а.с.115).

Відповідно до Статуту Громадської організації "Водограй -Кашперівка", затвердженого рішенням установчих зборів засновників громадської організації "Водограй-Кашперівка" від 25 березня 2019 року, головною метою Організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших

інтересів, сприяння охороні, відтворенню, збереженню та раціональному використанню

природних багатств річок і водойм України та їх рекреаційного потенціалу. Основними напрямами діяльності Організації є: сприяння боротьбі з браконьєрством та іншими порушеннями природоохоронного законодавства; Пропаганда охорони природи, поваги до рідної землі, примноження та збереження природних багатств, раціонального використання природних багатств річок і водойм та їх рекреаційного потенціал); Створення умов членам Організації для аматорського та спортивного рибальства та відпочинку; Сприяння активному розвитку рибальського спорту та екологічного туризму; Запобігання порушенням конституційних прав та сприяння реалізації спільних законних інтересів членів Організації, в тому числі на природокористування; Сприяння штучному розведенню і розселенню водної фауни; (а.с. 101-112)

Із протоколу загальних зборів рибальського клубу "Водограй" с. Кашперівка №1 від 01.08.2019 року вбачається, що членами рибальського клубу, серед іншого, розглядалось питання, щодо надання дозволу на ловлю риби особами, які не є членами клубу, на умовах любительської риболовлі, а також питання щодо зобов"язання жителя села Кашперівка, який не є членом рибальського клубу - ОСОБА_1, забрати належний йому човен із ставка, у зв"язку з інциндентом, який мав місце 29. 07 2019 року з приводу пропажі вказаного човна . ( а.с. 14 ).

Як зазначали вище свідки, що дане питання виникли по тій причині, що човен ОСОБА_1 плавав по ставку без догляду, а тому з метою уникнення непередбачуваних негативних наслідків ставилось питання запропонувати ОСОБА_1 або забрати човен зі ставка, або прив'язати, щоб на ньому не плавали діти.

В судовому засіданні не добуто доказів того, що ОСОБА_1 заборонялося ловити рибу чи плавати на човні.

Посилання представника позивача на ту обставину, що протокол зборів рибальського клубу "Водограй -Кашперівка" від 01.08.2019 року є доказом того, що ОСОБА_1 заборонялось ловити рибу є безпідставним, оскільки із нього вбачається , що на зборах рибальського клубу лише обговорювалось питання щодо пропажі човна ОСОБА_1 , що даний човен плавав по ставку без нагляду, а також обговорювалось питання , щоб запропонувати ОСОБА_1 забрати човен , щоб уникнути нещасного випадку. В даному протоколі відсутні посилання на те, що ОСОБА_1 заборонялось ловити рибу .

До пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд відноситься критично, оскільки останні не змогли конкретно назвати ні дату, ні час , коли вони чули, що ОСОБА_2 забороняв ОСОБА_1 ловити рибу, які були дії ОСОБА_2 щодо перешкод ОСОБА_1 ловити рибу та плавати на човні. Крім того дані особи є товаришами ОСОБА_1, а тому зацікавлені в вирішені справи на його користь.

В судовому засіданні допитаний як свідок сільський голова пояснював, що питання стосовно знаходження човна ОСОБА_1 на ставку виникло через те, що він плавав по ставку без догляду, на ньому часто плавали діти, і було звернення заступника директора школи, щоб човна прив'язали або забрали, щоб уникнути негативних трагічних наслідків. Питання заборони ОСОБА_1 ловити рибу не стояло і такого рішення ніхто не приймав.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Оскільки в судовому засіданні не здобуто жодного доказу, який би підтверджував викладені у позовній заяві доводи позивача , тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.76-80,ч.1,5,6 ст.81, ст.ст. 263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 45-47 Водного Кодексу України, суд -

ухвалив :

Відмовити ОСОБА_1 у позові до громадської організації «Водограй - Кашперівка», голови громадської організації «Водограй - Кашперівка» ОСОБА_2 про оскарження протиправних дій та усунення перешкод у здійсненні права на загальне водокористування.

На рішення суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 12 лютого 2020 року.

суддя В.А. Воронюк

04.02.20