Рішення № 87523341, 03.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

Справа № 160/9415/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці ДФС в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00586 від 18.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та протиправністю винесення спірних рішень про коригування митної вартості товару, оскільки позивачем до митного оформлення надано необхідний перелік документів, що повністю підтверджують заявлену митну вартість товару. Крім того, позивачем зазначено, що Дніпропетровська митниця ДФС не надала ТОВ «Такт» жодних доказів того, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Позивач зазначає, що товар імпортований товариством не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411), оскільки це рішення стосується виключно катанки та арматури із відповідними характеристиками. Позивач посилається на лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.08.2018 року № 4413-06/37204-03, у якому вказано про те, що на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року митом оподатковується лише продукція, яка підпадає не тільки під код УКТЗЕД, але й під опис наведений у цьому рішенні. За діаметром товар позивача на підпадає під критерій катанки, які наведені у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411). Позивач вважає, що внаслідок неповного проведення експертного дослідження відповідачем не виконано покладені на нього обов`язки, що має наслідком прийняття картки відмови за відсутності належних, достатніх та законних підстав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позов, обґрунтовуючи це тим, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі своїм рішенням № АД-390/2018/4411-05 надала роз'яснення щодо поняття «арматурний прокат та катанка» не розмежовуючи їх в окремі категорії та галузь промислового використання. Крім того, товар із описом «арматурний прокат (арматура) та катанка» в УКТЗЕД відсутній. Такий опис носить загальний характер. Враховуючи позицію митниці щодо наявності у позивача обов'язку зі сплати антидемпінгового мита та приписи п. 9 ст. 269 МКУ щодо відсутності у посадової особи митних органів права на заповнення митної декларації, зміну відомостей, зазначених в декларації, митницею оформлено Картку відмову, якою відмовлено в митному оформленні товару за митною декларацією поданої позивачем. З огляду на викладене, відповідач вважає, що картка про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірною та не підлягає скасуванню.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшли заперечення, в яких в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» (код ЄДРПОУ 21858879) є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. На виконання зовнішньоекономічного контракту №17630007 від 29.01.2018 року, доповнення до контракту (специфікація) №17630007-3 від 22.05.2019 року, додаткової угоди від 24.04.2019р., згідно рахунок-фактури (інвойс) №0967109 від 13.08.2019 року, міжнародної залізничної накладної від 13.08.2019 року постачальник здійснив на адресу позивача поставку товару (сортовий металопрокат) проходження з Російської Федерації.

На підставі специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення товар заявлено Дніпропетровській митниці ДФС шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація №UA110150/2019/235038 від 15.08.2019 року) за кодом згідно УКТЗЕД 7227909500 – товар: Чорні метали. Прутки з легованої сталі марки 12Х1МФ, вільно укладені в мотки, гарячекатані, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 20072-74, марка сталі 12Х1МФ, розмір круг 12,0мм - 3,48тн, хімічний склад: С-0,15%; Mn-0,51%; Si-0,27%; Р-0,011%; S-0,008%; Сг-1,05%; Ni-0,09%; Cu-0,04%; Мо-0,29%; V-0,16%; W менш 0,005%; Ті менш 0,005%; Виробник: ВАТ «Іжсталь», торговельна марка «MECHEL».

До митного оформлення поданий сертифікат якості № 5120 від 27.07.2019р.

За наслідками огляду службові особи відповідача склали акт відбору проб (зразків) товару №UA110150/2019/235038 від 15.08.2019р. для перевірки лабораторних випробувань з метою встановлення характеристик товару визначальних для однозначної кваліфікації товару згідно УКТЗЕД та на предмет того чи є товар арматурою (арматурним прокатом).

За результатами лабораторного дослідження зразків товару проведеного Департаментом податкових та митних експертиз Державної Фіскальної Служби України на адресу відповідача був складений висновок №142008200-1409 від 21.08.2019 р., відповідно до пункту 10 якого завданням для дослідження (аналізу, експертизи) були поставлені наступні питання: провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД; визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу; визначити хімічний склад товару (легована чи нелегована сталь); визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки; у випадку виявлення невідповідностей характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару; включити до висновку інші істотні обставини, у разі їх виявлення.

Висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008200-1409 від 21.08.2019 р. було встановлено, що – “Надана на дослідження проба товару, заявлена в гр. 31 МД як «Чорні метали. Прутки з легованої сталі марки 12Х1МФ, вільно укладені в мотки, гарячекатані, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 20072-74, марка сталі 12Х1МФ, розмір круг 12,0мм - 3,48тн, хімічний склад: С-0,15%; Mn-0,51%; Si-0,27%; Р-0,011%; S-0,008%; Сг-1,05%; Ni-0,09%; Cu-0,04%; Мо-0,29%; V-0,16%; W менш 0,005%; Ті менш 0,005%» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром менш як 80 мм ((12,00±0,02) мм). Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД”.

Таким чином, позивач, вважаючи, що товар який був предметом експертного дослідження не є арматурою чи катанкою на які розповсюджується антидемпінгове мито впроваджене рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації” в редакції рішення від 20.04.2018р. № АД-390/2018/4411-05 - подав додаткову декларацію до тимчасової (гр. 2 ДТ) № UA 110150/2019/239417 від 18.09.2019р. в якій заявив товар, що був зазначений у митній декларації № UA110150/2019/235038 від 15.08.2019р. та одночасно заявив до повернення зайво сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 16871,52грн. (код платежу 023, гр. 48 митної декларації) та ПДВ в розмірі 3374,30грн. (код платежу 028, гр. 48 митної декларації).

При наведенні опису товару в гр. 31 митної декларації позивач керувався не тільки раніше поданими документами до митної декларації в тому числі листом відправника №126 від 21.06.2019р., але і висновком експерта № ГО-544 від 13.03.2018р. Дніпропетровської ТПП про те який металопрокат є арматурою та катанкою.

Проте, за наслідками подання вказаної додаткової декларації до тимчасової відповідач прийняв рішення про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів та тимчасової митної декларації №UА110150/2019/00586 від 18.09.2019р., про що була оформлена картка відмови, в якій підставою для відмови зазначено: “Декларантом порушено вимоги ст. 266 п.1.4 МКУ №4495-VІ від 13.03.12. в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито по товару №1. Відповідно до статті 16 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ З МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %. За результатами перевірки наданих товаросупровідних документів за алгоритмом ідентифікації доведеним листом Мінекономрозвитку від 22.08.2018 №4413-06/37204-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності, не підтверджено, що задекларований товар не є об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів. Відповідно до ст.269 п.9 МКУ від 13.03.2012 № 4495-УІ посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації. Дана картка відмови може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 МКУ та згідно ч.2 ст256 МКУ від 13.03.2012 № 4495-УІ та дії декларанта у встановленому законодавством порядку роз'яснені.

Через відмову у митному оформленні та обов'язок завершити митне оформлення товару у встановлений Митним кодексом України строк, загрозу застосування штрафних санкцій позивач подав до тимчасової наступну ЕМД № UA 10150/2019/239441 від 18.09.2019 р. на підставі якої і було завершено митне оформлення товару, але вже без вказівки про те, що товар не є арматурою чи катанкою (гр. 31 митної декларації), без повернення антидемпінгового мита та ПДВ.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п’ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п’ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа № 21-498а15).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 275 Митного кодексу України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року № 330-XIV (далі - Закон № 330) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання (ч. 5 ст. 5 Закону № 330).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 330 попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі - Закон) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації.

За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону Комісія прийняла рішення N АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого зазначено вище.

Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не передбачено законодавством України.

Остаточне антидемпінгове мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, опис якого зазначено вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 15,21 %.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 2 січня 2018 року № 68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).

20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції:

« 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), згідно пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 №АД-382/2017/4411-05.

Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Отже, суд зазначає, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТЗЕД без співпадіння товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом №330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об`єктом відповідного розслідування (пункт 27 частини першої статті 1 Закону № 330).

Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12 Закону № 330 скарги національним товаровиробником, з обов`язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об`єктом демпінгу.

Зазначене не свідчить про те, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом № 330.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.

При визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об`єктів стандартизації своєму призначенню.

Отже, для визначення того, чи є спірний товар об`єктом застосування антидемпінгових заходів визначальним є встановлення того, що: товар походженням з Російської Федерації; товар, згідно з кодами УКТЗЕД, може бути класифікований за переліком кодів УКТЗЕД, які визначені рішенням Комісії; товар за описом є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що спірний товар має походження з Російської Федерації та його класифіковано згідно із УКТЗЕД за кодом 7227909500, який вказано у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Згідно з Висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008200-1409 від 21.08.2019р. встановлено, що визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад проби товару не суперечить заявленому в гр.31 МД.

При цьому, слід врахувати те, що у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 22.08.2018 року, яким у спірному випадку керуються сторони, визначено певний алгоритм дій для встановлення (дослідження) товару у випадку виникнення спірних питань щодо його класифікації.

Таким чином, встановлені обставини у цій справі не дають підстав стверджувати про те, що заявлений позивачем до митного оформлення товар належить до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи.

Надані відповідачем пояснення та документи не містять доказів, якими б підтверджувалося, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до тішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-382/2017/4411-05 або доказів того, що відомості надані декларантом є неповними чи недостовірними чи доказів відсутності обов`язкових реквізитів в електронній митній декларації чи подання митної декларації з порушенням вимог встановлених митним законодавством як того вимагає ст. 264 МКУ.

Крім того, в силу положень статей 627, 628 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Такт» митної вартості товару судом не встановлено.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» сплачений при поданні даного позову судовий збір у розмірі 1921,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст.241-250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (49005, м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 16а, ЄДРПОУ 21858879) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправною та скасування картки відмови (рішення) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00586 від 18.02.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (49005, м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 16а, ЄДРПОУ 21858879) сплачений при поданні даного позову судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова