Ухвала суду № 87522563, 11.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"11" лютого 2020 р.

м Харків

Справа № 922/343/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши матеріали

позовної заяви

Виконувача обов'язків керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Донця Захаржевського, 4

в інтересах держави, в особі

- Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 пов, код 39792822

- Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, 64360, Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Слобідська, 1, код 04399766

до

Селянського (Фермерського) господарства "Хлібороб", 64343, Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, код 32168564

про

стягнення 11 53,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (перший позивач) та Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (другий позивач) про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства "Хлібороб" в особі директора Коровченко Анатолія Васильовича шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 11 533,84 грн. на користь держави в особі Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Судовий збір просить покласти на відповідача, стягнувши його на користь прокуратури Харківської області.

Про розгляд справи просить повідомити прокуратуру Харківської області, як таку, що уповноважена здійснювати представництво в суді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява, подана прокурором до господарського суду Харківської області не відповідає вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме, прокурором не чітко визначено зміст позовних вимог, оскільки, в позовній заяві відповідачем зазначено СФГ "Хлібороб", а в прохальній частині своєї позовної заяви прокурор просить стягнути кошти з СФГ "Хлібороб" в особі його директора, також не обгрунтовано позовні вимоги саме в такій редакції, в якій вони були заявлені.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Одночасно, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст 1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн. 00 коп.)

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 3481 від 26.12.2019, прокурором сплачено 1921,00 грн. судового збору, однак, оскільки, прокурор звернувся до суду вже у 2020 році, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем дійсно повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 2102 грн. відповідно до Закону України “Про судовий збір".

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – залишити без руху.

Прокурору слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду докази доплати судового збору в розмірі 181 грн., визначити зміст позовних вимог та їх обгрунтування.

Роз’яснити, що якщо прокурор усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо прокурор не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 11.02.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 11.02.2020.

Суддя

С.А. Прохоров