Ухвала суду № 87521983, 27.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

27.01.2020

Справа № 910/20705/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши

скаргу Житлово-будівельного кооперативу “Шовковик-14”

на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Данилюк Ольги Борисівни у ВП № 60505089

про визнання дій та рішень неправомірними, скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Житлово-будівельного кооперативу “Шовковик-14”

про стягнення 1 013 106, 53 грн.

представники сторін:

від скаржника (боржника): Кравець Д.М.

від стягувача: Вербова О.П.

від органу ДВС: Данилюк О.Б.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга від Житлово-будівельного кооперативу “Шовковик-14” (далі - ЖБК “Шовковик-14”, скаржник, боржник) на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Дарницьке РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) Данилюк О.Б. у ВП № 60505089.

Скарга мотивована тим, що винесені державним виконавцем постанови від 11.11.2019 р. у ВП № 60505089 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. щодо затвердження мирової угоди у спорі про стягнення заборгованості, стягнення виконавчого збору, а також про арешт майна ЖБК “Шовковик-14” у ВП № 60505089, є передчасними, оскільки державний виконавець не врахував, що кінцевим строком виконання зобов’язань боржника за ухвалою від 28.02.2017 р., є 25.01.2020 р. Крім того, у вказаних постановах зазначена неправильна сума заборгованості, що свідчить про їх незаконність.

У скарзі ЖБК “Шовковик-14” просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Данилюк О.Б. щодо прийняття постанови від 11.11.2019 р. про відкриття виконавчого провадження № 60505089; постанови від 11.11.2019 року про стягнення виконавчого збору з боржника у ВП № 60505089; постанови від 11.11.2019 року про арешт майна боржника у ВП № 60505089, винесені з метою примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. про затвердження мирової угоди у справі № 910/20705/15;

- визнати неправомірними та скасувати постанову від 11.11.2019 р. про відкриття виконавчого провадження № 60505089; постанову від 11.11.2019 року про стягнення виконавчого збору з боржника у ВП № 60505089; постанову від 11.11.2019 року про арешт майна боржника у ВП № 60505089;

- зобов'язати головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Данилюк О.Б. усунути порушення (виконати ухвалу суду, винесену за результатами скарги) згідно зі ст. 343 ГПК України;

- зобов’язати головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Данилюк О.Б. повідомити суд і заявника про виконання ухвали суду, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду згідно зі ст. 345 ГПК України.

У судовому засіданні представник скаржника (боржника) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити скаргу.

Представник стягувача проти скарги заперечив, вказав, що боржником не надано будь-яких доказів фактичного виконання мирової угоди від 28.02.2017 р. перед стягувачем - КП “Київтеплоенерго”, який є правонаступником ПАТ “Київенерго”, а тому державний виконавець правомірно 11.11.2019 р. відкрив виконавче провадження у межах суми набутого правонаступником боргу 912 699,74 грн., а також виніс постанови від 11.11.2019 р. про стягнення виконавчого збору з боржника та про арешт майна боржника. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Державний виконавець Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Данилюк О.Б. у судовому засіданні проти скарги заперечила, вважала її необгрунтованою, на підтвердження своїх доводів надала копії матеріалів виконавчого провадження № 60505089.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 р. у даній справі, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ “Київенерго” про стягнення 1 013 106,53 грн. були задоволені, стягнуто з ЖБК “Шовковик-14” основний борг у сумі 629 529,50 грн., інфляційні втрати у сумі 345 789,61 грн., 3 % річних у сумі 32 667,79 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 20 262,13 грн.

15.02.2017 р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. в процесі виконання рішення у справі № 910/20705/15 була затверджена мирова угода, укладена між ПАТ “Київенерго” та ЖБК “Шовковик-14” на наступних умовах:

- сплата основного боргу у розмірі 579 529,18 коп. здійснюється в такому порядку: 144 000,00 грн. сплачується відповідачем з 25.02.2017 по 25.01.2018 (пп. 3 мирової угоди); 435 529,18 грн. - з 25.02.2018 по 25.01.2020 (п.п. 4 мирової угоди);

- за умови повного виконання ЖБК “Шовковик-14” сплати основного боргу в загальному розмірі 579 529,18 грн. в строк, передбачений п.п. 3-4 мирової угоди, а саме - до 25.01.2020 р.,ПАТ “Київенерго” відмовляється від стягнення 3% річних в розмірі 32 667 грн. 79 коп., інфляційної складової боргу в розмірі 245 789 грн. 61 коп. та судового збору у розмірі 20 262 грн. 13 коп. (п.п. 5 мирової угоди);

- за умови повного виконання ЖБК “Шовковик-14” сплати основного боргу в загальному розмірі 579 529,18 грн. в строк, передбачений п.п. 3-4 мирової угоди, а саме - до 25.01.2020 р., ПАТ “Київенерго” відмовляється від стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 245 789,61 грн., а інша частина інфляційної складової боргу у розмірі 100 000,00 грн. - сплачується відповідачем з 25.02.2020 р. до 20.01.2021 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 р., на підставі укладеного між ПАТ “Київенерго” та КП “Київтеплоенерго” договору № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 р., на стадії виконання судового рішення у справі № 910/20705/15 стягувач – ПАТ “Київенерго” був замінений на його процесуального правонаступника - КП “Київтеплоенерго” щодо стягнення з ЖБК “Шовковик-14” заборгованості у загальній сумі 912 699,74 грн., з якої: основний борг у сумі 534 242,34 грн., інфляційні втрати у сумі 345 789,61 грн., 3 % річних у сумі 32 667,79 грн., на умовах, передбачених вищевказаною мировою угодою.

Тобто, новим стягувачем за ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. про затвердження мирової угоди, яка є виконавчим документом, у разі її невиконання стало КП “Київтеплоенерго”.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з ч. 2 ст. 12 указаного Закону для виконання судового рішення встановлюються строки з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з п. 3 ухвали Господарського суду м. Києва від 28.02.2017 року у даній справі про затвердження мирової угоди, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником умов мирової угоди, стягувач має право на звернення до органу виконання судових рішень з вимогою примусового стягнення заборгованості з боржника на підставі даної ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору (ч. 4 ст. 27 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час відкриття виконавчого провадження може винести постанову про арешт майна (коштів) боржника. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2017-2019 років боржник не виконував умови мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 28.02.2017 р., а тому стягувач - КП “Київтеплоенерго” пред’явив дану ухвалу на примусове виконання до Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві.

Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Данилюк О.Б. від 11.11.2019 р. за указаним виконавчим документом було відкрите виконавче провадження № 60505089 про стягнення з ЖБК “Шовковик-14” боргу у сумі 912 699,74 грн.

Того ж дня 11.11.2019 р. державний виконавць у межах ВП № 60505089 виніс постанову про стягнення з боржника 91 269,97 грн. виконавчого збору, що був визначений у розмірі 10 % від суми, яка підлягала примусовому стягненню - 912 699,74 грн. Також з метою забезпечення виконання рішення - виніс постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення та з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження і штрафів у сумі 1 004 338,71 грн.

Отже, суд встановив, що оскільки боржник протягом тривалого періоду (двох років) не виконував своїх зобов'язань перед стягувачем, заборгованість у сумі 912 699,74 грн. відповідно до погодженого сторонами графіку не сплатив, стягувач, не чекаючи кінцевого строку сплати боргу 25.01.2020 р. (визначеного у мировій угоді), пред’явив до виконання Державній виконавчій службі ухвалу суду від 28.02.2017 р., за якою державний виконавець, виконуючи свій обов'язок, визначений Законом України “Про виконавче провадження”, 11.11.2019 р. відкрив виконавче провадження № 60505089, а також виніс постанови про стягнення виконавчого збору з боржника та накладення арешту на його майно, із дотриманням порядку та строків встановлених нормами закону.

При цьому при надходженні заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження у державного виконавця немає обов'язку попередньо перевірити наявність заборгованості у боржника, оскільки законом вимагається вчинення однієї з дій: відкрити виконавче провадження або повернути виконавчий документ за наявності передбачених законом підстав.

Отже, за висновком суду дії державного виконавця у спірних правовідносинах не протирічили закону.

Доводи ЖБК “Шовковик-14” про те, що державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказав невірну суму (у зв'язку з частковою оплатою боргу) суд відхиляє, оскільки часткове погашення боргу враховується державним виконавцем, в ході примусового виконання рішення, проте, сума заборгованості у вказаній постанові не змінюється, а має відповідати сумі, стягнутій судовим рішенням.

У той же час, судом встановлено, що у ході примусового виконання судового рішення (ухвали) відбулась часткова сплата боргу боржником, про що свідчать платіжні доручення № 491 від 21.02.2017 р., № 510 від 27.03.2017 р., № 564 від 17.08.2017 р. на загальну суму 36 000,00 грн., однак, вказана сума не була врахована державним виконавцем, оскільки сторони виконавчого не повідомили орган Державної виконавчої служби про часткове виконання судового рішення, що є їх обов'язком, а тому доводи скаржника в цій частині є необгрунтованими.

Доводи скаржника про те, що кінцевий строк для стягнення інших нарахувань не настав також є необгрунтованим, оскільки відповідно до підпунктів 5, 6 мирової угоди право стягувача відмовитись від інфляційних втрат та 3 % річних наступає лише за умови сплати боржником основного боргу у повному обсязі у строк до 21.01.2020 р., а до цієї дати за боржником рахується заборгованість з інфляційної складової боргу та 3 % річних, строк виконання за якими є таким, що настав в силу невиконання боржником умов мирової угоди.

Щодо неправильного, на думку скаржника, визначення державним виконавцем суми виконавчого збору (91 269,97 грн.) у постанові від 11.11.2019 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, у разі, якщо боржник здійснив часткове погашення боргу, то державний виконавець стягує виконавчий збір у тій частині, що не була сплачена боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У даному випадку виконавче провадження № 60505089 було відкрите з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. про затвердження мирової угоди, оскільки боржник не сплатив стягувачу - КП “Київтеплоенерго” заборгованість у сумі 912 699,74 грн., право вимоги на яку у останнього виникло відповідно до вказаної ухвали та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 р. про заміну правонаступника на стадії виконання судового рішення.

Отже, сума виконавчого збору 91 269,97 грн., що обчислюється у розмірі 10 % від суми заборгованості 912 699,74 грн., є правомірно визначеною державним виконавцем у постанові від 11.11.2019 р. про стягнення виконавчого збору.

Так само, з метою забезпечення виконання рішення суду, державний виконавець, у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно визначив суму звернення стягнення, у межах якої був накладений арешт на майно боржника, при цьому така сума визначалась державним виконавцем не тільки з основного боргу, а і з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, а тому становила 1 004 338,71 грн.

За таких обставин, оскільки вказані дії державного виконавця не протирічать закону, а скаржник не надав доказів належного виконання судового рішення (мирової угоди) перед новим стягувачем КП “Київтеплоенерго” на суму боргу 912 699,74 грн., суд приходить до висновку, що постанови, винесені 11.11.2019 р. державним виконавцем Данилюк О.Б. у виконавчому провадженні № 60505089, а саме – про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору з боржника та про арешт майна боржника є правомірними та скасуванню не підлягають.

Розглядаючи інші вимоги боржника в частині зобов'язання головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Данилюк О.Б. усунути порушення прав боржника та повідомити суд і заявника про виконання ухвали суду, постановленої за результатами розгляду скарги, суд враховує, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання дій та рішень державного виконавця неправомірними, у задоволенні яких судом було відмовлено, а тому вимоги скаржника про зобов’язання державного виконавця вчинити певні дії також задоволенню не підлягають.

У зв'язку із відмовою у задоволенні скарги витрати на правничу допомогу, про стягнення яких заявив ЖБК “Шовковик-14”, у порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Житлово-будівельного кооперативу “Шовковик-14” на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Данилюк Ольги Борисівни у ВП № 60505089.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 27 січня 2020 року.

Повний текст ухвали складений 10 лютого 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К.І.