Постанова № 8752049, 19.01.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.01.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 4625/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Єнтіної А.П., при секретарi –Гомонюк Є.Д.,

за участю представників:

від позивача: Чамара Л.В., довіреність № 101-05-04/225а від 30.06.2009 року

                    Борець А.Д.

від відповідача: Каштанова О.А., довіреність № 5214/9-10-016 від 26.02.2009 року

                    Мезінов О.Г., довіреність № 15248/9/10-016 від 09.06.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Сервісний центр "Металург", пр. Жовтневий, 471,Миколаїв,54051

доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017

проскасувати опдаткове повідомлення-рішення від 23.06.2009 р. №00006836/0, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00006836/0 від 23.06.2009 року яким донараховано податку на прибуток.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вважає, що твердження інспекторів СДПІ ВПП про заниження ПДВ, тільки з тих підстав, що акти про отримання послуг від нерезидента ТОВ "Руська інжинірингова компанія", Росія, м. Москва складені неналежним чином та не мають юридичної сили, не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують законні права позивача.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, пояснення сторін суд дійшов наступного.

          12.06.2009 року відповідачем було проведено планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 31.12.08року.

          За результатами перевірки було складено акт №600/36/32654880 від 12.06.09 року, та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2009 № 000006836/0, яким донараховано податку на прибуток в сумі 194858,00 грн. згідно п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" (надалі - Закон № 334/94-ВР) та застосовані штрафні санкції в сумі 62252,20 грн.

          Під час перевірки позивача встановлено, що акти про прийняття виконаних робіт щодо консультаційних та інжинірингових послуг за договором № 27-Р від 01.11.2005 р. на загальну суму 356771,29 грн. без ПДВ, акт виконаних робіт № 8000066913 від 28.11.2008 р. на надання послуги по організації участі представників "Замовника" у другій Конференції інженерів з планування РУСАЛ за договором № Н112 від 21.10.2007 р. на загальну суму 9711,74 грн. без ПДВ та акти про прийняття виконаних робіт щодо інженерно-консультаційних послуг за договором № Н146/4Z від 01.01.2008 р. на загальну суму 412949,33 грн. без ПДВ від нерезидента ТОВ "Руська інжинірингова компанія" складено не належним чином та не мають юридичної сили і доказовості, а саме: акти не мають детального і повного опису послуг, не містять інформації про конкретні їх обсяги, в актах не визначено, які саме види консультаційних, інженерних і інжинірингових послуг отримані підприємством ТОВ "СЦ "Металург". Інформація щодо визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази на наявність цих доказів відсутні.

          Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що позивачем безпідставно занижено податку на прибуток у сумі 194858,00грн через те, що в порушення п.5.1 ст.5, пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР позивачем включено до складу валових витрат витрати, які підтверджені актами про прийняття виконаних робіт від нерезидента ТОВ «Руська інжинірингова компанія», Росія, м. Москва, всього в сумі 779433 грн., які складені не належним чином та не мають юридичної сили і доказовості.

          Відповідно до пп.5.2.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Таким чином у пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, на який посилається відповідач, відсутні привила щодо змісту та форми акту про приймання виконаних робіт.

          Згідно пункту 1.6 наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання” дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). При цьому відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі Закон N 996-XIV) під первинним документом розуміють документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У судовому засіданні судом вивчені акти про прийняття робіт, та встановлено їх відповідність вказаним вище нормам законодавства.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а ч. 5 цієї статті зазначено- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом.

Отже, відповідач не має повноважень, наданих судом, самостійно робити висновок щодо відсутності юридичної сили актів про приймання результатів робіт за договорами.

          Таким чином, в судовому засіданні не підтверджено наявність факту порушення податкового законодавства в частині завищення позивачем валових витрат на суму 779433,00грн. та внаслідок чого заниження податку на прибуток в сумі 194858,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що позивачем завищено валових доходів на суму 600170,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 26.05.09р. №101-04/99 в якому вказано , що підприємством за 2008 рік помилково при відсутності відповідних господарських операцій задекларовано 600127,00 грн., та сплачено податку на прибуток в сумі 150031,75 грн. (1137256,82-1037256,78+495529,92+4597,77), проте цей лист не був врахований відповідачем при проведенні перевірки, а тому помилково зроблений висновок, про те що позивачем завищено валових доходів на суму 600170,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

          Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 23.06.09 року № 00006836/0.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 20-ти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка має бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, а разі складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України, з дня складання в повному обсязі.

          Постанова складена в повному обсязі 26.01.2010 року

Суддя                                                                                           А. П. Єнтіна