Ухвала суду № 87519605, 07.02.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/288/20

1-кс/569/750/20

У Х В А Л А

07 лютого 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Михайліченка Є.І.,

слідчого Ящук О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кузьмарук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Ящук О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Ящук О.О. звернулась до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченком Є.І.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 08.01.2020, близько 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник до відділення №114 «УкрСиббанку», яке розташоване за вказаною адресою, звідки таємно намагався викрасти тонкий клієнт марки «IGEL UD2+ ПО Linux», вартістю 3387,22 гривень, картридж вартістю 450 гривень, що належать АТ «УкрСиббанк», загальною вартістю 3837,22 гривень, після чого намагався покинути місце події, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак закінчити крадіжку з проникненням ОСОБА_1 не вдалося з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий працівниками патрульної поліції поблизу місця події.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення –ч.2 ст.15ч.3 ст.185 КК України– закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у інше приміщення.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 08.01.2020, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 08.01.2020. Крім цього 08.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, відноситься тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Так ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилятись від слідства, суду та покарання, покинути межі Рівненської області, оскільки об`єктивно підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, востаннє 05.12.2019 Рівненським міським судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочини проти власності.

Відсутність постійного місця проживання, офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання ОСОБА_1 отримує шляхом вчинення злочинів, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків та системність вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також з`ясовано, що підозрюваний не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто у підозрюваного відсутні соціальні зв`язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальне правопорушення.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кузьмарук О.С. в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , де проживає разом з батьком, сестрою та племінницею, отже має міцні соціальні зв`язки. Також уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов`язані з тиском на свідків чи потерпілих не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12020180010000117 від 08.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

08 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою – незалежно від того, наскільки коротким він є, – має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , де проживає разом з батьком, сестрою та племінницею, що стверджується відповідною довідкою, отже має міцні соціальні зв`язки. Також після звільнення з під варти за ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29.01.2020р. не уникав слідства та сам добровільно з`явився до суду. Крім того, за попереднім вироком суду покарання відбув, тому слідчим не доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих чи вчиняти інші злочини.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 – цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов`язки – прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 07 квітня 2020 року.

Термін дії обов`язків, визначених в ухвалі встановити до 07 квітня 2020 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Ящук О.О.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов