Ухвала суду № 87519539, 03.02.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14548/19

Провадження № 2-з/752/67/20

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміл Фішера про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24457480000); визначити стягувачем за відповідною ухвалою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ; визначити боржником за відповідною ухвалою Акціонерне товариство «CGM Czech a.s.» (ідентифікаційний код 499 73 215), що знаходиться за адресою: Чеська Республіка, 251 91, м. Ржічани, вул. Таборська, 1148).

В обґрунтування заяви зазначає, що підставою звернення до суду з вищезазначеним позовом є те, що 20.08.2014 року між ОСОБА_1 та AT в особі уповноваженого на підставі довіреності громадянина Чеської Республіки ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П., зареєстрований в реєстрі № 630. За договором ОСОБА_1 отримала у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 113,5 кв. м., жилою площею 62,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24457480000.

У лютому 2017 р. відповідач звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним та витребування в ОСОБА_1 квартири. Рішенням Голосіївського районного суд м. Києва від 19.12.2018 в задоволенні позову було відмовлено. Однак постановою Київського апеляційного суду від 05.06.2019 по справі визнано недійсним договір, скасовано рішення про державну реєстрацію за мною права власності на квартиру, витребувано у ОСОБА_1 у власність АТ квартиру. Постановою Верховного суду від 06.11.2019 року постанову було залишено без змін та поновлено її дію.

В постанові Київського апеляційного суду та постанові Верховного Суду не поставлено під сумнів добросовісність ОСОБА_1 , як набувача квартири. Підставою для визнання договору недійсним і застосування відповідних наслідків стало виключно те, що особа, яка підписала договір, не була уповноважена на такі дії.

Таким чином ОСОБА_1 є добросовісним набувачем квартири.

За таких обставин, оскільки згідно постанови Київського апеляційного суду квартира у ОСОБА_1 витребувана на користь АТ, ОСОБА_1 має право на відшкодування у розмірі збільшення вартості квартири та витрат, які були понесені на утримання квартири та її поліпшення. Вважає, що позовні вимоги на суму 4 098 032,25 грн. для відшкодування здійснених ОСОБА_1 невідокремлених поліпшень нерухомого майна та відшкодування витрат на його утримання є співмірними із заходами забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, так як право власності на квартиру вже належить АТ.

Так, на даний час існує реальна загроза відчуження з боку АТ квартири, як єдиного відомого належного АТ на території України майна. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів з AT.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2 ст. 149, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даної заяви, оскільки заявлені вимоги у заяві є співмірними із заявленими позивачем вимогами та у заяві доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміл Фішера про стягнення коштів - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24457480000).

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Боржник: Акціонерне товариство «CGM Czech a.s.» (ідентифікаційний код 499 73 215), що знаходиться за адресою: Чеська Республіка, 251 91, м. Ржічани, вул. Таборська, 1148).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя В.С. Хоменко