Постанова № 8751824, 03.03.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-33979/08

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В.,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" <Текст >

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Державне підприємство "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" звернулося до суду з вказаним позовом. Просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000172301/0 від 18 грудня 2008 року про визначення їм зобов”язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 289357 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 138107 грн. Вимоги мотивує тим, що підприємством не порушувались вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334-94-ВР у редакції від 22 травня 1997 року № 283-97-ВР (далі - Закон), на які посилається в акті перевірки податковий орган. Позивачем до складу валового доходу було включено вартість поставки продукції на експорт за цінами, визначеними сторонами в угодах. На придбані у 2007 році дві автомашини ЗІЛ 131, дві автомашини ГАЗ 66 й трактор Т-150К застосовано норми амортизаційних відрахувань, передбачені Законом. Підприємством помилково не було включено до складу валових витрат витрати на оплату праці у розмірі 362364, 00 грн. і суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов"язкового стрхування у розмірі 139079, 00 грн. Але всупереч вимогам Закону, податковий орган не врахував зазначені валові витрати, а відповідно неправомірно нарахував податок на прибуток та фінансові санкції.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили вилучити з тексту позовної заяви розділ, що стосується застосування підприємством норм амортизаційних відрахувань по новопридбаних основних засобах, які були раніше у використанні.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав заниження підприємством валового доходу, виходячи з фактурної вартості, а не митної вартості, а також неправильного застосування норм амортизаційних відрахувань. Що стосується витрат на оплату праці у розмірі 362364, 00 грн. і суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов"язкового стрхування у розмірі 139079, 00 грн., то підприємство мало самостійно віднести такі витрати до складу валових та відобразити в декларації.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив: Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією було здійснено документальну перевірку державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, про що 10.12.2008 року складено акт № 586-23-01-34283057.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 18 грудня 2008 року про визначення зобов”язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 289357, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 138107, 00 грн.

Перевіркою встановлено порушення підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(які оспорюються позивачем): при реалізації продукції на експорт не було включено до доходів від продажу товарів (робіт, послуг) різницю між фактурною вартістю товарів та митною вартістю. У результаті цього занижено дохід на загальну суму 1055478, 00 грн., у тому числі: за І-й квартал 2007 року - 182198, 00 грн., за І-е півріччя 2007 року - 403621, 00 грн., за дев"ять місяців 2007 року - 645369, 00 грн., за 2007 рік - 827418, 00 грн., за І-й квартал 2008 року - 154653, 00 грн., за І-е півріччя 2008 року - 228060 грн.. Крім того підприємством невірно застосовано норми амортизації по основним фондам, а саме: застосовано нові норми амортизаційних відрахувань на основні фонди, що були у використанні: дві автомашини ЗІЛ 131, придбані у І кварталі 2007 року загальною вартістю 32398, 00 грн., - 10%, дві автомашини ГАЗ 66, придбані у ІІ кварталі 2007 року вартістю 41916, 00 грн., - 10 %, трактор Т-150К, придбаний у ІІ кварталі 2007 року вартістю 8125, 00 грн., - 6 %.

Що стосується порушень підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону, суд не погоджується з висновком податкового органу з таких підстав: відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Положення цього підпункту поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Порядок визначення звичайних цін врегульовано положеннями підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону, згідно з якими якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Позивачем було включено до складу валового доходу вартість поставки продукції на експорт за цінами, визначеними сторонами в угодах, тобто, такими, що відповідали рівню справедливих ринкових цін та які склалися у відповідних звітних періодах на дану продукцію.

Згідно з підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією не було надіслано запит державному підприємству "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" щодо обгрунтування рівня договірних цін та не було доведено, що договірні ціни, визначені сторонами відповідно до угод, не відповідають рівню звичайних цін. У зв"язку з цим відповідачем не дотримано вимоги підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону та неправомірно застосовано у якості звичайної ціни показники митної вартості товарів.

Неправомірність застосовання у якості звичайної ціни показників митної вартості товарів було встановлено висновком судово-бухгалтерської експертизи за даною адміністративною справою.

Що стосується порушень підприємством вимог підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону, судом встановлено, що підприємством невірно застосовано норми амортизації по основним фондам: відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків. Вказані нрми амортизаційних відрахувань для основних фондів груп 1, 2 і 3 з 1 січня 2004 року викладено в новій редакції згідно із Законом України від 24 грудн 2002 року N 349-IV.

Пунктом 1 Перехідних положень Закону України від 01 липня 2004 року № 1957-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що норми амортизаційних відрахувань, встановлені статтею 8 Закону для основних фондів груп 1, 2 і 3 застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв"язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв"язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому платники податку зобов"язані вести окремий облік витрат, понесених після 1 січня 2004 року. Також слід врахувати, що придбані після 1 січня 2004 року основні засоби, що вже були в експлуатації, підлягають амортизації за старими ставками.

Зазначені порушення встановлені також висновком судово-бухгалтерської експертизи від 03 жовтня 2009 року.

Представники позивача з висновками експертизи щодо неправильного застосування підприємством норм амортизаційних відрахувань по новопридбаних основних засобах, які були раніше у використанні, погодилися.

Крім того позивач просив вилучити з тексту позовної заяви розділ, що стосується застосування підприємством норм амортизаційних відрахувань по новопридбаних основних засобах, які були раніше у використанні.

Разом із тим судом встановлено, що державним підприємством "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" не було включено до складу валових витрат витрати на оплату праці у сумі 362364, 00 грн. та витрати на оплату зборів на обов"язкове державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у сумі 139079, 00 грн.

Правомірність включення таких витрат до валових витрат не оспорюється податковим органом. Факт невключення до валових витрат витрат на оплату праці у сумі 362364, 00 грн. та витрат на оплату зборів на обов"язкове державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у сумі 139079, 00 грн. встановлено висновком проведеної експертизи.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Разом із тим судом встановлено, що платником податку невключення даних витрат до складу валових витрат було встановлено вже під час проведення перевірки.

Відповідно до абзацу "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Податковий орган всупереч вимогам зазначеного Закону, дані порушення не врахував, а відповідно неправомірно визначив підприємству податок на прибуток та нарахував фінансові санкції. Не приймає суд, з урахуванням вищезазначених обставин, і висновок судово-бухгалтерської експертизи в цій частині.

Відповідно податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ №0000172301/0 від 18.12.2008 року про визначення підприємству зобов”язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 289357 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 138107 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.86, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000172301/0 від 18.12.2008 року .

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                В.В. Євпак

Повний текст постанови виготовлено: 09 березня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.