Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 2а-8858/09/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю представника позивача Ляшенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства Закритого типу "Фаворит" <Текст >
до Державна податкова інспекція в Корецькому районі / правонаступник - Гощанська МДПІ Рівненської області/ <Текст >
про зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач Дочірнє підприємство “Корецький цукровий завод” Акціонерного товариства закритого типу “Фаворит” з врахуванням уточнень позовних вимог в процесі вирішення справи звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить: визнати нечинним рішення відповідача надане листом від 27.09.2006 року № 3070/1509 про незадоволення вимог позивача про зарахування в рахунок погашення податкового векселя № 7733369200097, № 7733369200099 сум бюджетного відшкодування; визнати нечинним рішення відповідача надане листом від 27.09.2006 року № 3103/15-09 про незадоволення вимоги позивача про зарахування в рахунок погашення податкового векселя № 733369200098, грошовими коштами перерахованими позивачем платіжними дорученнями № 438 від 30.06.06 на суму 5000 грн., № 1227 від 28 квітня 2006 року на суму 15000 грн., № 1517 від 30 червня на суму 15000 грн.; зобов`язати відповідача виконати не вчинені дії, погасити податковий вексель № 7733369200097 від 22.08.06 р. на суму 94884,13 грн. відповідною сумою бюджетного відшкодування в розмірі 94 884,13 грн.;зобов`язати відповідача виконати не вчинені дії, а саме погасити податковий вексель № 7733369200099 на суму 52945,26 грн. грошовими коштами перерахованими позивачем платіжними дорученням № 438 від 30.06.06 на суму 5000 грн., № 1227 від 28 квітня 2006 року на суму 15000 грн., № 1517 від 30 червня на суму 15000 грн.; зобов`язати відповідача виконати не вчинені дії а саме погасити податковий вексель № 7733369200099 від 22.08.06 р. на суму 86528,62 грн. відповідною сумою бюджетного відшкодування; скасувати першу податкову вимогу від 25 вересня 2006 року № 1/89 начальника ДПІ в Корецькому районі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що основним протиріччям, що призвів до виникнення спору є різне розуміння сторонами підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування." підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування /далі- сума бюджетного відшкодування/ - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом /документальної/ перевірки. Таке визначення використовується виключно з метою погашення податкового векселя.»/згідно з визначенням цього терміну «Методичними рекомендаціями щодо порядку адмістрування видачі та погашення податкових векселів», доведених листом ДПА України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517/. Доказом того, що сума бюджетного відшкодування в картці особового рахунку платника обліковується є акти звірення розрахунків. Актом звірення розрахунків за період з 01.01.06 по 22.08.06 встановлено, що позитивне сальдо по податку на додану вартість на користь позивача станом на 22.08.2006 року становить 219872,50 грн. Актом звірення розрахунків за період з 01.01.06 по 25.09.2006 року встановлено, що позитивне сальдо по податку на додану вартість на користь позивача станом на 25.09.2006 року становить 272814,58 грн. Доказами, що перевірки були проведені акти і довідки відповідних перевірок: від 17 лютого 2006 року 17/23-218/307188800 /сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 147491 грн./, від 17.05.06 р. № 9/23-50/30718800 /сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 81273 грн./, від 04.04.06 р. № 51/23-218/30718800 /сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 87347 грн./ від 16.03.06 р. № 91 /сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 86261 грн./ Таким чином сальдо на користь позивача станом на 22.08.06 р. в розмірі 219872,5 грн. та станом на 25.09.06 р. в розмірі 272814 грн., що відображені в Актах звіряння та згідно актів і довідок про проведені перевірки, є підтвердженою органом ДПІ сумою бюджетного відшкодування. Заявою від 25.09.2006 року № 06-01/590 позивач просив погасити податкові векселі № 7733369200097 на суму 94884,13 грн. і № 7733369200099 на суму 86528,62 грн. відповідними сумами бюджетного відшкодування в розмірі 94884,13 грн. і в розмірі 86528,62 грн. Заявою від 25.09.2006 року № 06-01/591 позивач просив відповідача погасити податковий вексель № 7733369200098 на суму 52945,26 грн. Листами від 27.09.2006 року № 3103/15-09 від 27.09.2006 року № 3070/1509 відповідач не надав згоди про погашення податкових векселів. Зазначені дії є неправомірними. Державна податкова адміністрація України з метою забезпечення ефективного адміністрування податкових векселів, які видаються платниками податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України, листом від 20.09.2006 року № 17475/7/16-1517 зобов`язала підрозділи податкової служби забезпечити координацію дій та щоденний моніторинг погашення податкових векселів. У абзацах 11 і 12 Листа відповідно зазначено наступне: «Якщо ж платник податку на дату видачі податкового векселя суми підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування не має, або з будь-яких причин не подав заяви про використання ним права, наданого йому сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону, вважається, що ним прийнято рішення на застосування надане йому сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону право включити суму зобов`язань по податковому векселю до складу податкових зобов`язань за звітний /податковий/ період в якому відбулася поставка такого податкового векселя органу митного контролю. В такому випадку податковий вексель набуває статусу векселя 1 категорії і підлягає обов`язковій оплаті грошовими коштами або ж може бути погашений шляхом зарахування в рахунок його оплати суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковим органом після дати видачі податкового векселя до настання граничного строку погашення такого векселя. Такий вексель повинен бути відображений платником лише в рядках 6 /із знаком “+”/ та 19.1 /із знаком “_”/ декларації і до рядка 19.2 включатися не повинен. Нарахування податкових зобов`язань по такому векселю здійснюється органом податкової служби самостійно в картці особового рахунку платника податку». Доказом виконаного є декларація з ПДВ прийнята відповідачем 20.09.06 без будь-яких зауважень. Відповідач не довів правомірність рішень про відмову у погашення податкових векселів. Податкова вимога, вважає позивач підлягає скасуванню з причини невідповідності і неправомірності визначеній в ній суми податкового боргу. Так, відповідач вказує, що податковий борг виник внаслідок несплати податкових векселів. Але сума вказаних векселів не відповідає сумі вказаній в першій податковій вимозі від “25 ” вересня 2006 року № 1/89. Крім сум бюджетного відшкодування безпідставно до суми погашення векселів не включено відповідачем суми, що обліковуються в картці особового рахунку як перераховані позивачем: платіжним дорученням № 1227 від 28 квітня 2006 року на суму 15000 грн., платіжним дорученням №1517 від 30 червня 2006 року на суму 15000 грн., платіжним дорученням № 438 від 30.06.2006 року на суму 5000 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, обґрунтувавши їх вищенаведеними обставинами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. До матеріалів справи приєднані заперечення проти позовних вимог. Заперечення податкового органу зводяться до того, що внаслідок непогашення податкових векселів у встановлений строк у позивача утворився податковий борг, який підлягає погашенню у порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вказаний Закон встановлює направлення податкової вимоги платнику податків і не надає права податковому органу бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 29 серпня 2006 року Державна податкова інспекція у Корецькому районі / правонаступник -Гощанська МДПІ/ отримала від Рівненської митниці три виданих дочірнім підприємством “Корецький цукровий завод” Акціонерного товариства закритого типу «Фаворит» податкових векселі на загальну суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість 234358,01 грн, а саме:
1.Податковий вексель від 22 серпня 2006 року № 7733369200097 на суму 94884,13 грн. - строк погашення 20 вересня 2006 року.
2.Податковий вексель від 22 серпня 2006 року № 7733369200098 на суму 52945,26 грн. - строк погашення 20 вересня 2006 року.
3.Податковий вексель від 22 серпня 2006 року № 7733369200099 на суму 86528,62 грн. - строк сплати 20 вересня 2006 року.
Дочірнє підприємство “Корецький цукровий завод” Акціонерного товариства закритого типу “Фаворит” сплатило до бюджету 18000,00 грн. податкового боргу /21 вересня 2006 року згідно з платіжним дорученням № 1881 на суму 14500,00 грн. та 22 вересня 2006 року згідно з платіжним дорученням № 1885 на суму 3500,00 грн./
Внаслідок непогашення податкових векселів з 21 вересня 2006 року включно утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 216358,01 грн.
21 вересня 2006 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 06-01/582 /у відповідача вхідний № 1644/д від 21 вересня 2006 року/, у якій просив суму переплати по податку на додану вартість зарахувати в рахунок погашення податкового боргу, який виник у зв`язку з непогашенням вищевказаних податкових векселів.
Вказану заяву Гощанська МДПІ залишила без задоволення і 25 вересня 2006 року направила на адресу Дочірнього підприємства “Корецький цукровий завод” Акціонерного товариства закритого типу “Фаворит” першу податкову вимогу № 1/89 на суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням з податку на додану вартість 216364,02 грн., в тому числі 216358,01 грн. основного платежу та 6,01 грн. пені.
Перераховані вище податкові векселі було поставлено органу митного контролю 22 серпня 2006 року.
Заявою від 25.09.2006 року № 06-01/590 позивач просив погасити податкові векселі № 7733369200097 на суму 94884,13 грн. і № 7733369200099 на суму 86528,62 грн. відповідними сумами бюджетного відшкодування в розмірі 94884,13 грн. і в розмірі 86528,62 грн. Заявою від 25.09.2006 року № 06-01/591 позивач просив відповідача погасити податковий вексель № 7733369200098 на суму 52945,26 грн.
Листами від 27.09.2006 року № 3103/15-09 від 27.09.2006 року № 3070/1509 відповідач не надав згоди про погашення податкових векселів.
Зазначені дії суд вважає неправомірними, виходячи з наступного.
Державна податкова адміністрація України з метою забезпечення ефективного адміністрування податкових векселів, які видаються платниками податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України, листом від 20.09.2006 року № 17475/7/16-1517 зобов`язала підрозділи податкової служби забезпечити координацію дій та щоденний моніторинг погашення податкових векселів.
У абзацах 11 і 12 Листа відповідно зазначено наступне: «Якщо ж платник податку на дату видачі податкового векселя суми підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування не має, або з будь-яких причин не подав заяви про використання ним права, наданого йому сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону, вважається, що ним прийнято рішення на застосування надане йому сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону право включити суму зобов`язань по податковому векселю до складу податкових зобов`язань за звітний /податковий/ період в якому відбулася поставка такого податкового векселя органу митного контролю. В такому випадку податковий вексель набуває статусу векселя 1 категорії і підлягає обов`язковій оплаті грошовими коштами або ж може бути погашений шляхом зарахування в рахунок його оплати суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковим органом після дати видачі податкового векселя до настання граничного строку погашення такого векселя. Такий вексель повинен бути відображений платником лише в рядках 6 /із знаком “+”/ та 19.1 /із знаком “_”/ декларації і до рядка 19.2 включатися не повинен. Нарахування податкових зобов`язань по такому векселю здійснюється органом податкової служби самостійно в картці особового рахунку платника податку».
Доказом виконаного є декларація з ПДВ прийнята відповідачем 20.09.06 без будь-яких зауважень.
Відповідач не довів правомірність рішень про відмову у погашення податкових векселів.
Відповідач, відмовляючи позивачу в задоволенні заяви № 06-01/582 /, виходив з того, що згідно положень п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104, позивач мав право погасити податкові векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування лише до настання терміну сплати за податковим векселем, однак він не скористався цим правом до 20 вересня 2006 року (термін сплати за податковими векселями), а тому зобов’язання за цим векселями правомірно набули статус податкового боргу.
Однак з такими висновками контролюючого органу суд погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Абзацом четвертим п. 11.5 ст. 11 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
Згідно абзацу п’ятого п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104, який розроблений відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п латник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.
Наряду з достроковим погашенням податкових векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування, що фактично можливо стосовно податкових векселів, строк погашення яких настає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку має право на погашення податкового векселя, строк сплати за яким настав, за рахунок сум бюджетного відшкодування з дотриманням вимог абзацу сьомого п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді (абзац сьомий п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).
При цьому право на погашення зобов’язання за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування виникає за умови, що на дату поставки податкового векселя митному органу платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка не менше суми зобов’язання за векселем.
Вимогу Закону щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодженість платником податку питання щодо його права на отримання бюджетного відшкодування у відповідній сумі з податковим органом. Законом встановлено спосіб, у який податковий орган, як уповноважений державою орган на її представництво у податковому правовідношенні, має право визнати за платником податку право на отримання бюджетного відшкодування, а саме: за результатами проведеної документальної невиїзної ( виїзної позапланової ) перевірки, що передбачено підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За дотримання вимог цього підпункту сума бюджетного відшкодування вважається підтвердженою податковим органом для всіх можливих згідно Закону способів реалізації свого права на бюджетне відшкодування, в тому числі погашення за рахунок суми бюджетного відшкодування зобов’язань з податку на додану вартість, зокрема і тих, щодо яких був виданий податковий вексель.
Таким чином відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що позивач мав право погасити податкові векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування лише до настання терміну сплати за податковим векселем.
Судом встановлено, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі і погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517 підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350).
Такі перевірки були проведені відповідачем, що підтверджується актами від 17.02.2006 року № 17/23-218/307188800 / сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 147491 грн./, від 17.05.2006 р. № 9/23-50/30718800 / сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 81273 грн./, від 4.04.2006 р. № 51/23-218/30718800 / сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 87347 грн./, від 16.03.2006 р. № 91 / сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 86261 грн./
Посилання у вказаних актах на доцільність проведення зустрічних документальних перевірок є лише волевиявленням відповідача та для підтвердження контролюючим органом сум бюджетного відшкодування Методичними рекомендаціями щодо порядку адміністрування видачі і погашення податкових векселів не вимагається.
Інших застережень і заяв щодо подачі та проведення погашення векселів в рахунок бюджетного відшкодування чинним законодавством не передбачено.
Актом звірення розрахунків за період з 1.01.2006 р. по 22.08.2006 р. встановлено, що позитивне сальдо по ПДВ на користь позивача станом на 22.08.2006 року становить 219872,50 грн., в т.ч. сплачено 35000 грн., які направлені на погашення векселя, тобто в картці особового рахунку позивача на той момент обліковувалась підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування в розмірі 219872,50 грн.
Актом звірення розрахунків за період з 1.01.2006 р. по 25.09.2006 р. встановлено. що позивачем було сплачено ще 18000 грн., які зараховані в рахунок погашення векселю. При цьому від'ємне сальдо становило 216358,61 грн., що в порушення прав позивача не було погашено за рахунок підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування.
Порядок перевірки і дії відповідача щодо встановлення суми бюджетного відшкодування визначені Законом України " Про ПДВ", а саме :
пп. 7.7.5. "протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету."
пп. 7.7.6. "на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу."
пп. 7.7.7. "якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування."
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Керуючись Законом України " Про податок на додану вартість", Постановою КМ України № 1104 від 1.10.1997 р., на підставі ст.ст.. 69, 71, 94, 97, 112, 122, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов’язати Гощанську МДПІ зарахувати в рахунок погашення податкових векселів № 77333692000977, № 733369200098, № 7733369200099 суми бюджетного відшкодування в розмірі 216 364, 02 грн.
3. Зобов’язати Гощанську МДПІ зарахувати в рахунок погашення податкового боргу суму бюджетного відшкодування в розмірі 216 364, 02 грн.
4. Визнати нечинною відмову Гощанської МДПІ, наданою листами від 27 вересня 2006 року № 3103/15-09 та від 27 вересня 2006 року № 3070/1509 про зарахування в рахунок погашення податкових векселів № 77333692000977, № 733369200098, № 7733369200099 суми бюджетного відшкодування в розмірі 216 364, 02 грн.
5. Зобов’язати Гощанську МДПІ погасити податкові векселі № 77333692000977 на суму 98 884, 19 грн., № 7733369200099 на суму 86 528, 62 грн. відповідними сумами бюджетного відшкодування в розмірі 98 884, 19 грн. і в розмірі 86 528, 62 грн.
6. Зобов’язати Гощанську МДПІ погасити податковий вексель № 77333692000978 на суму 52 945, 26 грн. грошовими коштами, що обліковуються на особистому рахунку позивача.
7. Визнати нечинною та скасувати першу податкову вимогу від 25 вересня 2006 року №1/89.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 01 березня 2010 р.
присуджено до стягнення <сума >грн.
матеріальну шкоду <сума >грн.
моральну шкоду <сума >грн.
Судове рішення № 8751775, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8858/09/0670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: