Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2010 р. справа № 2а-2002/10/0570
час прийняття постанови: <година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Головіної К.І.
при секретарі Потапенко О.М
за участю представників позивача Куліковської В.О.,
Солоніної І.А.,
Боєнка О.В.,
представників відповідача Моргун Т.В.,
Вовнєнка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської об’єднаної Державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 816875 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 408437, 50 грн.
В обґрунтування позову зазначили, що 12.10.2009 року Горлівською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1225 312,50 грн., з яких: за основним платежем – 816875 грн. та штрафна санкція в сумі 408437, 50 грн.
Позивач вважає вказане повідомлення – рішення частково неправомірним, оскільки відповідач помилково зробив висновок, що ВАТ «Донбасенерго» безпідставно включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 816875 грн., сплачений за вантажно-митними деклараціями під час ввозу імпортного обладнання.
Зазначене обладнання було ввезене на митну територію України у порядку гарантійної заміни за зовнішньоекономічним контрактом, який не є безоплатним, при цьому позивачем були сплачені всі митні платежі, податок на додану вартість, а також нерезиденту оплачено поставку обладнання за умовами контракту.
Таким чином, донарахування податку на додану вартість є безпідставним, так само, як і нарахування штрафних санкцій у розмірі 408437, 50 грн., що застосовані до підприємства у зв’язку з цим донарахуванням.
Посилаючись на пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» просили визнати недійсним повідомлення-рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 816875 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 408437, 50 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали, зазначивши, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - ВАТ «Донбасенерго» завищило суму податкового кредиту у 2008 році по вантажно-митних деклараціях, згідно яких підприємству було безкоштовно поставлене обладнання фірмою «Lurgi Lentjes AG» (Німеччина) по Лоту 1 «Котел» на суму 816875 грн.
Згідно названої норми закону податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та у випадку, якщо товар отримується підприємством безкоштовно, тобто договірна вартість дорівнює нулю, то не зважаючи на те, що в майбутньому такий товар планується використовувати в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, імпортер такого безкоштовного товару не має права на податковий кредит.
Таким чином, податкове повідомлення – рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року прийнято відповідачем обґрунтовано, а тому позов задоволенню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго» є юридичною особою, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 23343582, до 01.01.2010 року перебувало на податковому обліку в Горлівській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області.
Відповідач - Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецькій області є суб’єктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 10-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
У жовтні 2009 року Горлівською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Донбасенерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої був складений акт № 2913/23-3/23343582 від 12.10.2009 року (а.с. 8-12).
Перевіркою було встановлено, що позивачем поміж іншого порушено пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 822152 грн., у тому числі: за квітень 2008 року у сумі 419 грн.; за травень 2008 року у сумі 295 грн.; за червень 2008 року у сумі 255 грн.; за липень 2008 року у сумі 512247 грн.; за серпень 2008 року у сумі 209892 грн.; за вересень 2008 року у сумі 72788 грн.; за жовтень 2008 року у сумі 23453 грн.; за грудень 2008 року у сумі 803 грн.; за січень 2009 року у сумі 814 грн.; за лютий 2009 року у сумі 184 грн.; за березень 2009 року у сумі 1002 грн.
20.10.2009 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення № 0000032331/0 про донарахування ВАТ «Донбасенерго» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1233228 грн., в тому числі: основний платіж – 822152 грн. та штрафна санкція в сумі - 411076 грн. (а.с. 13).
Вищевказані фактичні обставини у справі сторонами визнаються та не оспорюються.
Предметом даного спору є правомірність нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 816875 грн. та, як наслідок, застосування штрафних санкцій в сумі 408437, 50 грн. в результаті завищення суми податкового кредиту у 2008 році по вантажно-митних деклараціях, згідно яких підприємству було поставлене обладнання фірмою «Lurgi Lentjes AG» (Німеччина) на суму 816875 грн.
Судом встановлено, що зазначене податкове зобов’язання нараховане податковим органом внаслідок порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Донарахування у частині штрафної санкції здійснено відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення у цій частині, суд встановив таке.
Згідно контракту від 13.04.2000 року, укладеного між ВАТ «Донбасенерго» - Замовником та фірмою «Lurgi Lentjes AG» (Німеччина) – Підрядником, в межах проекту реконструкції Старобешівської ТЕС Підрядник зобов’язується здійснити проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж та пуск в експлуатацію обладнання по Лоту 1 - «Котел», а Замовник - сплатити ціну контракту, яка складає 141024515 німецьких марок, за виконання Підрядником його зобов’язань (а.с. 43-47).
Пунктом 27.2 вказаного контракту передбачено, що в разі виявлення протягом періоду відповідальності за дефекти будь-якого дефекту в проекті, розробці, матеріалах чи виробництві поставлених по контракту установок та обладнання або в роботах, виконаних по контракту Підрядником, останній зобов’язаний після консультації та погодження із Замовником щодо способів усунення виявлених дефектів за свій рахунок відремонтувати, замінити чи іншим чином виправити такий дефект, а також шкоду, спричинену цим дефектом.
Як вбачається з протоколу огляду місця пошкодження котла енергоблоку № 4 Старобешівської ТЕС, 29.07.2005 року мало місце технологічне порушення по Лоту 1 – Котел, що потягло за собою пошкодження обладнання.
У зв’язку з цим 12.06.2006 року до вищевказаного контракту від 13.04.2000 року Угодою № 8, укладеною між сторонами, були внесені зміни та доповнення, згідно яких підрядник зобов’язується привести зазначені установки та обладнання в стан, що передував технологічному порушенню, що сталося 29.07.2005 року, а саме - виконати поставку котла без вимоги його сплати з боку Замовника (а.с. 48-51).
На виконання вказаних гарантійних умов Підрядником був поставлений котел ВАТ «Донбасенерго».
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Приписами п. 6.1 ст. 6. зазначеного Закону передбачено, що об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту фірмою «Lurgi Lentjes AG» (Німеччина) було ввезене на територію України обладнання та устаткування, за яке позивач у липні – жовтні 2008 року сплатив передбачені контрактом митні платежі та податок на додану вартість у сумі 816875 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, наявними в матеріалах справи (а.с. 14-40).
Згідно пп. 7.2.7. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, підтверджуючим право платника податків на отримання податкового кредиту вважається вантажно-митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Згідно пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податків на податковий кредит для операцій імпорту товарів (супутніх послуг) і постачанню послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях відповідно до п.п.7.3.6 п. 7.3.ст. 7 цього ж Закону.
Відповідач, посилаючись на пп.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вк, вважає, що отримання Позивачем імпортного обладнанняобладнання на заміну пошкодженого є безоплатною операцією.
Суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки безоплатною операцією може розглядатися| господарська операція, яка є такою по своїй правовій природі (наприклад, передача товарів за договором дарування, гуманітарна допомога і т.ін.)
У даному випадку отримання ВАТ «Донбасенерго» імпортного обладнання обладнанняна гарантійних умовах є платною господарською операцією.
Так, імпортне устаткування було ввезене на митну територію України за контрактом, вартість якого складає 141 024515 німецьких марок. Вказану ціну позивач зобов’язаний сплатити нерезиденту за виконання ним зі свого боку зобов’язань, передбачених контрактом, а саме - обладнання виконання проектування, виробництва, випробування, постачання, монтажу, завершення і пуску в експлуатацію обладнання (котла)обладнання, в тому числі й гарантійне обслуговування цього обладнання.
Таким чином, гарантійні зобов’язання входять до сукупності всіх зобов’язань Підрядника, які складають визначену сторонами ціну контракту та оплачуються позивачем. Крім того, згідно контракту ВАТ «Донбасенерго» також сплачує податок на додану вартість та всі митні платежі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання нерезидентом його контрактних зобов'язань перед позивачем по заміні котлаобладнання не є безоплатною операцією, а тому донарахування відповідачем податку на додану вартість в сумі 816875 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 408437, 50 грн. є безпідставним.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що представники відповідача не довели суду правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги ВАТ «Донбасенерго» до Горлівської ОДПІ про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-15, 69-72, 94, 160-163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032331/0 від 20.10.2009 року задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області № 0000032331/0 від 20 жовтня 2009 року в частині донарахування відкритому акціонерному товариству «Донбасенерго» податку на додану вартість в розмірі 816875 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 408437, 50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 24 березня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 29 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Головіна К.І.
Судове рішення № 8751200, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 24.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2002/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: