Рішення № 87510985, 10.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/17080/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ЛТД"

про стягнення 91 651,50 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ЛТД" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 91 651,50 грн., з яких пеня у розмірі 22 666,50 грн. та 68 985,00 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки для державних потреб матеріально технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/298 від 22.10.2018 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17080/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

26.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що затримка поставки товару була спричинена непередбачуваними технічними причинами, які не залежали від відповідача, вказує на неправильний розрахунок позивачем розміру неустойки.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ЛТД" був укладений договір про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/298 (надалі по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов`язувався у 2018 році поставити позивачу товар - електронні побутові прилади (39710000-2) (Лот 2 ) пральні та сушильні машини (39713200-5) Машини пральні електричні побутові, автомати, ємністю 7-8 кг, а саме пральні машини Ardesto WMS-7109W, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки вказані у Договорі.

Пунктом 1.2 Договору вказано, що кількість, ціна та строки постачання товару визначаються специфікацією, згідно якої, пральні машини Ardesto WMS-7109W, у кількості 150 штук, загальною вартістю 985 500,00 грн. мають бути поставлені у термін до 07.12.2018 включно.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка буде невід`ємною частиною Договору, з обов`язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених Договором. Поставку товару одержувачу замовника постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, сортності виробів, черговості поставок у кожній відвантаженій партії. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Витрати щодо перевезення товару до місця приймання одержувачем замовника, несе постачальник.

В додатку № 1 до Договору "Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією" місцем поставки товару визначена в/ч А2788 (229ОЦЗ) Код 07686319, яка розташована за адресою: 03126, м. Київ, вул. Качалова, 3.

У визначений Договором термін, відповідач, взяті на себе зобов`язання з поставки позивачу пральних машин Ardesto WMS-7109W у кількості 150 шт. не виконав.

У письмовій претензії від 10.01.2019, надісланій на адресу відповідача, позивач вказував на порушення умов Договору щодо терміну поставки товару, вимагав сплатити неустойку відповідно до положень Договору у загальному розмірі 91 651,50 грн.

Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня, про результати її розгляду позивач чи відповідач суд не повідомили.

Листом від 13.12.2018 вих. № 286/6/6745 позивач повідомив відповідача про відмову від подальшого виконання зобов`язань відповідачем як постачальником 150 шт. пральних машин Ardesto WMS-7109W, на загальну суму 985 500,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спір у справі виник із неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, а саме: порушення відповідачем терміну поставки товару за Договором, укладеним за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача: пені за прострочення поставки товару на 23 доби (період нарахування з 08.12.2018 по 31.12.2018) у розмірі 22 666,50 грн. та штрафу за прострочення поставки понад 10 діб у розмірі 68 985,00 грн.

Укладений між сторонами Договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які регулюються, серед іншого статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Матеріалами справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень пункту 1.2 Договору та додатку № 1 до Договору відповідач мав поставити товар до 07.12.2018 включно, тобто відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що порушення терміну поставки товару відбулось у зв`язку з перевантаженістю виробничих потужностей та виникненням непередбачуваних технічних причин у виробника товару, що в свою чергу призвело до зміщення терміну поставки.

Листом від 11.12.2018 вих. № 651 відповідач звернувся до позивача із пропозицією про укладення додаткового договору в порядку пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зміни терміну поставки.

У відповідності до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Пунктом 11.5 Договору визначено, що зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які будуть додаватися до тексту цього Договору як невід`ємні його частини.

Оскільки, в матеріалах справи відсутня додаткова угода, згідно якої вбачалося, що сторони змінили термін виконання зобов`язання з поставки товару, суд дійшов висновку про незмінність такого терміну.

Також, суд звертає увагу, що згідно статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а перевантаженість виробничих потужностей виробника товару та пропозиція про внесення змін до Договору, яка датована 11.12.2018, тобто вже після порушення граничного терміну поставки (до 07.12.2018 включно) не є обставинами, які виключають його господарсько-правову відповідальність.

У відповідності статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Суд встановив, що відповідач у встановлений термін свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), а тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до підпункту 7.3.3. Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.

Виходячи з того, що частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України та умовами Договору передбачено застосування у разі порушення строків поставки товару пені та штрафу і судом встановлений факт порушенні відповідачем терміну поставки товару, суд вважає, що вимоги позивача, щодо стягнення неустойки є обґрунтованими.

Разом з тим, суд не погоджується із заявленим позивачем періодом прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання, застосуванням штрафу за прострочення виконання понад 10 днів і як наслідок, розміром неустойки, яка підлягає стягненню.

За змістом частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Підпунктом 6.2.4. Договору визначено, що у разі порушення постачальником порядку поставки товару, його кількості та якості, термінів та строків, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов Договору чи відмови від виконання Договору замовник, в односторонньому порядку має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань постачальником за Договором.

У матеріалах справи міститься копія листа позивача від 13.12.2018 вих. № 286/6/6745, адресованого відповідачу (ТОВ "ПРОЛОГ ЛТД", 03083, м. Київ, пр. Науки, 76, оф.2), в якому позивач повідомив про свою відмову від подальшого виконання зобов`язань відповідачем як постачальником 150 шт. пральних машин Ardesto WMS-7109W, на загальну суму 985 500,00 грн.

Враховуючи, що 13.12.2018 позивач відмовився від подальшого виконання відповідачем зобов`язань за Договором, період прострочення виконання зобов`язання з поставки товару становить 6 днів: 08.12.2018 по 13.12.2018.

Таким чином, враховуючи період прострочення виконання зобов`язання (6 днів), неустойка у виді штрафу згідно пункту 7.3.3. Договору застосуванню не підлягає, а розмір пені становить 5 913,00 грн (985 500,00 грн х 0,1% х 6 діб = 5 913,00 грн).

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як визначено приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме в розмірі 5 913 грн. при заявлених 91 651,50 грн., сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 123,90 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ЛТД" про стягнення неустойки в розмірі 91 651,50 (дев`яносто одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) грн. 50 коп. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ЛТД" (01103, м. Київ вулиця Михайла Бойчука, будинок 18-А, ідентифікаційний код 16282325) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) 5 913,00 (п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 00 коп. пені та 123 (сто двадцять три) грн. 90 коп. судового збору.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 10.02.2020

Суддя С. В. Стасюк