Рішення № 87510657, 11.02.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

712/14896/19

2/712/562/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Юр`євої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки заробітної плати працівнику при звільненні у розмірі 98248 гривень 80 копійок та понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у сумі 982 гривні 49 копійок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 12 грудня 1984 року по 02 травня 2018 року вона перебувала у трудових відносинах з АТ «Черкаський приладобудівний завод». Також, вона працювала по сумісництвом у АТ «ЧПЗ». За період знаходження у трудових відносинах з відповідачем, їй нарахована, але не виплачена заробітна у сумі 32775 гривень. 02 травня 2018 року вона була звільнена з АТ «Черкаський приладобудівний завод», в зв`язку з скороченням штату, згідно наказів №58-к та №59-к від 02 травня 2018 року. Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, відповідачем заборгованість перед позивачем по заробітній платі у сумі 32775 гривень не погашена .

09 липня 2019 року позивач звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу. 12 липня 2019 року було видано судовий наказ у справі №712/9231/19 про стягнення з АТ «Черкаський приладобудівний завод» заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 32775 гривень, який станом на день звернення з даною позовною заявою до суду відповідачем не виконаний.

Враховуючи, що відповідач не виконав вимог ст.117 КЗпП та не провів розрахунок по заробітній платі з позивачем, право на стягнення середнього заробітку за час затримки у будь-який час, поки триває порушення прав звільненого працівника, залишається за звільненим працівником.

Відповідно до розрахунку позивача, який складений за період з 02 травня 2018 року по 31 жовтня 2019 року, на день звільнення її середньоденна заробітна плата складала 261 гривюя 30 копійок, кількість робочих днів у вказаний період часу – 376 днів, середній заробіток за весь період затримки – 98248 гривень 80 копійок.

Враховуючи викладене, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позову заяву.

У визначений вказаною ухвалою суду строк, відповідач АТ «Черкаський приладобудівний завод» своїм правом, передбаченим ЦПК України, не скористався та відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надав.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - АТ «Черкаський приладобудівний завод» у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на його адресу, які отримані ним, що підтверджується повідомленням про їх вручення.

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви до суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно копії наказу №158-к про прийняття на роботу, виданого Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» 11 грудня 1984 року, ОСОБА_1 зарахована на роботу з 12 грудня 1984 року на посаду – «машиніст насосних установок» (а.с.10).

Відповідно до копії наказу №27-к про прийняття на роботу, виданого Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» 07 липня 2001 року, ОСОБА_1 прийнята з 02 липня 2001 року на роботу за сумісництвом, на посаду – «машиніст насосної установки» (а.с.11).

Наказом (розпорядженням) №58-к про припинення трудового договору (контракту), виданого ПрАТ «Черкаський приладобудівний завод» 02 травня 2018 року, ОСОБА_1 звільнено 02 травня 2018 року з дільниці енергозабезпечення на підставі п.1 ст.40 КЗпП, в зв`язку з скороченням штату працівників. Вихідна допомога – середній місячний заробіток. Компенсація за невикористану відпустку - 25 днів (а.с.12).

Наказом (розпорядженням) №59-к про припинення трудового договору (контракту) за сумісництвом, виданим ПрАТ «Черкаський приладобудівний завод» 02 травня 2018 року, ОСОБА_1 звільнено 02 травня 2018 року з дільниці енергозабезпечення на підставі п.1 ст.40 КЗпП, в зв`язку з скороченням штату працівників. Вихідна допомога – середній місячний заробіток. Компенсація за невикористану відпустку - 44 дні (а.с.13).

Згідно довідки №240 про заборгованість з виплати заробітної плати, виданої Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» 02 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 за час роботи на АТ «Черкаський приладобудівний завод» нараховано заробітну плату: за листопад 2017 року у сумі 4281 гривня, виплачено 619 гривень; за грудень 2017 року - 4965 гривень, виплачено 0 гривень; за січень 2018 року - 3481 гривня, виплачено 0 гривень; за лютий 2018 року - 4138 гривень, виплачено 0 гривень; за березень 2018 року - 4364 гривні, виплачено 0 гривень; за квітень 2018 року - 3858 гривень, виплачено 0 гривень; за травень 2018 року - 8307 гривень, виплачено 0 гривень. Залишок невиплаченої заробітної плати ставновить 32775 гривень (а.с.7).

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає і на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, виплата роботодавцем АТ «Черкаський приладобудівний завод» звільненому працівнику ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 32775 гривень, мала бути проведена у день звільнення останньої, тобто 02 травня 2018 року.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, впорушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, 02 травня 2018 року АТ «Черкаський приладобудівний завод» виплату звільненому працівнику ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, не здійснив.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17 липня 1997 року закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав зазначив, що право людини на мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, наприклад, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України» (заява № 16092/05), рішення від 06 грудня 2007 року, «Батрак проти України» (заява № 50740/06), рішення від 18 червня 1999 року, «Білецька проти України» (заява № 25003/06), рішення від 10 грудня 2009 року).

У справі «Безуглий проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст.1 Протоколу №1 у зв`язку з тим, що заявнику не виплачено присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі. Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може бути визнана поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому при звільненні сум.

09 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про видачу судового наказу, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з АТ «Черкаський приладобудівний завод» на її користь заборгованості по виплаті заробітної плати за період з вересня 2017 року по травень 2018 року включно у розмірі 37775 гривень (а.с.8).

12 липня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси, за результатами розгляду цивільної справи №712/9231/19, 2-н/712/785/19, за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, видано судовий наказ, яким стягнуто з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період з вересня 2017 року по травень 2018 року включно в сумі 37775 гривень (а.с.9).

Згідно довідки №240 про заборгованість з виплати заробітної плати, виданої Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» 02 жовтня 2019 року, сума не виплаченої АТ «Черкаський приладобудівний завод» заробітної плати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , станом на 02 жовтня 2019 року складає 32775 гривень (а.с.7).

Будь-яких доказів виплати нарахованої АТ «Черкаським приладобудівний завод», але не виплаченої заробітної плати, ОСОБА_1 , станом на день розгляду даної справи по суті, відповідачем не надано та матеріали цивільної справи не містять.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі № №295/4985/17 від 04 червня 2018 року.

Як встановлено судом, станом на день розгляду даної справи, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 не виплачена, при цьому позивач самостійно визначила період часу, за який повинен бути стягнутий середній заробіток за час затримки заробітної плати, тобто з 02 травня 2018 року по 31 жовтня 2019 року.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, при визначенні середньої заробітної плати необхідно виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це необхідно здійснювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до особового рахунку ОСОБА_1 за березень 2018 року, останній нарахована заробітна плата за березень 2018 року у загальному розмірі 5919 гривень 25 копійок (а.с.14).

Згідно до особового рахунку ОСОБА_1 за квітень 2018 року, останній нарахована заробітна плата за квітень 2018 року у загальному розмірі 4794 гривні 17 копійок.

Кількість робочих дні у березні 2018 року – 21 день, у квітні – 20 днів, всього – 41 день.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 дорівнює 261 гривні 30 копійок ( 5919 гривень 25 копійок додати 4794 гривні 17 копійок та поділити на 41 робочий днів).

Кількість робочих днів, що припадають на час затримки виплати заробітної плати за період з 02 травня 2018 року до 31 жовтня 2019 року становить 376 днів.

Отже, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить 98 248 гривень 80 копійок (261,30 гривень (середньоденна заробітна плата позивача) помножити на 376 робочих днів (кількість робочих днів у періоді затримки виплати заробітної плати з 02 травня 2018 року по 31 жовтня 2019 року)).

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті конституційного звернення, положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу необхідно розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №1-5/2012).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем - АТ «Черкаський приладобудівний завод» станом як на день звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом, так і на час розгляду даної справи по суті, нарахована заробітна плата позивачу не виплачена, строк звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не пропущено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції №0.0.1521191342.1 від 13 листопада 2019 року, позивачем – ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, відповідачем за якою є АТ «Черкаський приладобудівний завод», сплачено судовий збір в сумі 982 гривні 49 копійок (а.с.1).

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача – АТ «Черкаський приладобудівний завод», на її користь необхідно стягнути сплачений нею при подачі позову судовий збір в сумі 982 гривні 49 копійок.

На підставі викладеного, відповідно до ст.43 Конституції України, ст.ст.115, 116, 117, 223 КЗпП України, ст.ст.256, 257, 261 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1 (р/р НОМЕР_2 , МФО 351629, ПАТ «Мегабанк» м. Харків, код ЄДРПОУ 14309572), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , середній заробіток за період затримки заробітної плати працівнику при звільненні з 02 травня 2018 року по 31 жовтня 2019 року, у сумі 98248 (дев`яносто вісім двісті сорок вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 49 (сорок дев`ять) копійок, а всього – 99231 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті тридцять одна) гривня 29 (двадцять дев`ять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод», адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572.

Суддя О.М. Борєйко