Рішення № 87510209, 03.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020 Справа № 908/3295/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3295/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" (08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110)

про стягнення 625 361,71 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.01.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Кундиревич Андрій Ігорович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 25.11.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" про стягнення заборгованості в сумі 625 361,71 грн. за договором перевезення вантажів № ПВ/42-18 від 01.11.2018.

При цьому в тексті поданої позовної заяви позивач зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, який складає 22380,43 грн., з яких витрати на правову допомогу - 12000,00 грн., витрати на оплату судового збору - 9380,43 грн. Вказує, що повний розрахунок судових витрат буде наданий за наслідками розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3295/19, присвоєно справі номер провадження 12/153/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 09.01.2020 об 11:30.

03.01.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 27.12.2019, в якій останній просить справу № 908/3295/19 розглядати із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог на 50000,00 грн., стягнути з відповідача заборгованість за договором перевезення вантажів № ПВ/42-18 від 01.11.2018 в сумі 575361,71 грн., повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 750,07 грн. Вказана заява мотивована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково виконано обов`язок по сплаті коштів за договором в загальному розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.

Ухвалою суду від 09.01.2020 відкладений розгляд справи на 22.01.2020 о 14:15.

16.01.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що всі докази подано до матеріалів справи та просить провести розгляд справи 22.01.2020 без участі представника позивача. Додатково повідомив, що позовні вимоги з урахування заяви про зменшення позовних вимог підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.01.2020 відкладений розгляд справи на 03.02.2020 о 16:00. Вказаною ухвалою у зв`язку з тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006225930 вбачається, що станом на 22.01.2020 місцезнаходженням відповідача є: 08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110, зобов`язано позивача направити заяву про зменшення позовних вимог на вказану адресу відповідача (докази направлення/надання надати суду).

31.01.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить долучити до матеріалів докази направлення на адресу відповідача ( 08010, Київська область, Києво - Святошинський район , с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б , нежиле приміщення 110) копії заяви про зменшення позовних вимог, розгляд справи, призначений на 03.02.2020, провести без участі представника позивача.

В судове засідання 03.02.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

В процесі розгляду даної справи встановлено, що відповідач змінив місцезнаходження, а саме: згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006225930 вбачається, що станом на 22.01.2020 місцезнаходженням відповідача є: 08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110.

Враховуючи викладене, судом надіслано копію ухвали від 22.01.2020 відповідачу за новою адресою: 08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110.

Позивач на виконання ухвали суду від 22.01.2020 надіслав відповідачу за новим місцезнаходженням копію заяви про зменшення позовних вимог з додатками, про що надав відповідні докази до матеріалів справи.

Частиною 2 ст. 31 ГПК України визначено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 27.12.2019 подана позивачем відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України до початку першого судового засідання з наданням доказів її направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає її до розгляду.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 575361,71 грн. за договором перевезення вантажів № ПВ/42-18 від 01.11.2018.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 03.02.2020 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот", далі Замовник, та Фізичною особою-підприємцем Кундиревичем Андрієм Ігоровичем, далі Перевізник, був укладений договір на перевезення вантажів № ПВ/42-18, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Договору за цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором доставляти власними силами та власним, або орендованим автомобільним транспортом ввірений йому Замовником товарний бетон - далі «Вантаж», з місця відправлення до пункту призначення і видати Вантаж уповноваженому на його одержання особі (далі - Одержувач), а Замовник бере на себе зобов`язання пред`явити для перевезення Вантаж та сплатити плату за його перевезення. Перевезення Вантажів здійснюється Перевізником за заявками Замовника цілодобово. Місце відправлення, Одержувач, пункт призначення, обсяг Вантажу, час відправлення та доставки Вантажу погоджується сторонами на підставі заявок Замовника. Заявки на перевезення надаються Замовником не пізніше 15 години дня, що передує дню перевезення.

Згідно із п. 2.1. - 2.6. Договору вартість перевезення Вантажу є твердою та залежить від відстані перевезення Перевізником Вантажу та зазначається у Додатках до Договору (Специфікація на послуги з перевезення). Сторони залишають за собою право переглядати вартість перевезення Вантажу за взаємним погодженням. Вартість переглядається за взаємною згодою сторін та оформлюється додатковою угодою. Нові тарифи застосовуються у разі їх погодження Замовником. Після закінчення кожного робочого тижня, Перевізник надає Замовникові розрахунок виконаних робіт. Плата за надані послуги нараховується за фактично виконані перевезення. До 5-го числа місяця наступного за звітним Перевізник надає на узгодження Замовнику разом з Актом виконаних робіт Реєстр товарно-транспортних накладних та вказані товарно-транспортні накладні. В Реєстрі товарно-транспортних накладних Перевізник вказує дату, державний номер авто, номер ТТН, вантажоодержувача, адресу об`єкту, об`єм вантажу, відстань доставки, тариф, вартість перевезення. Дату Акту виконаних робіт Перевізник вказує не пізніше останнього календарного дня місяця, в якому здійснювалися перевезення. До 10-го числа місяця наступного за звітним підписується Акт виконаних робіт між сторонами за звітний місяць з розбивкою виставлених рахунків на підставі якого Перевізник формує остаточний рахунок-фактуру. Оплата виконаних за цим Договором перевезень здійснюється Замовником на умовах післяплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Рахунок-фактура, сформований Перевізником з дотриманням вимог пункту 2.4. Договору є підставою для здійснення Замовником оплати за виконані перевезення. Якщо з будь-яких причин Перевізник не виставить рахунок або не вручить його Замовнику, або порушить строки їх виставлення та вручення, то це не вважається порушенням Договору зі сторони Перевізника. Замовник та Перевізник по закінченню кожного робочого дня проводять звірку взаєморозрахунків, а при необхідності складають акт звірки. Загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних Перевізником заявок Замовника, підтверджених належним чином оформленими товарно-транспортними накладними протягом дії Договору.

Підпунктом 4.1.5. п. 4.1. Договору передбачений обов`язок Замовника здійснювати оплату належних Перевізникові платежів.

Згідно із п. п. 9.1., 9.2. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього Договору та діє до 31 грудня 2019.

Позивач в позові вказує, що починаючи з грудня 2018 відповідач частково виконав свій обов`язок по сплаті коштів за надані за Договором послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 575361,71 грн.

Матеріали справи свідчать, що до вказаного Договору між сторонами підписані специфікації на послуги перевезення від 01.11.2018 та від 15.11.2018, в яких визначена плата за перевезення вантажу в залежності від кількості та відстані, на яку перевозиться вантаж (том 1, а.с. 20, 21).

Так, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 1847004,20 грн., що підтверджується підписаними між ними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 29.12.2018 на суму 110383,00 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 31.01.2019 на суму 113148,00 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28.02.2019 на суму 115314,20 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 31.03.2019 на суму 166790,00 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 30.04.2019 на суму 239725,60 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 31.05.2019 на суму 334291,10 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 30.06.2019 на суму 292282,90 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 31.07.2019 на суму 396903,40 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 09.08.2019 на суму 78166,00 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснював часткові оплати наданих послуг з перевезення вантажу на загальну суму 1271642,49 грн., що підтверджується засвідченими копіями банківських виписок по рахунку позивача, а саме:

- 23.01.2019 в сумі 50000,00 грн.;

- 30.01.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 06.02.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 18.02.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 22.02.2019 в сумі 30000,00 грн.;

- 07.03.2019 в сумі 10000,00 грн., з яких в оплату боргу за спірними актами враховано 9642,49 грн.;

- 14.03.2019 в сумі 15000,00 грн.;

- 20.03.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 27.03.2019 в сумі 30000,00 грн.;

- 02.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 03.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 09.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 11.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 15.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 23.04.2019 в сумі 50000,00 грн.;

- 26.04.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 07.05.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 08.05.2019 в сумі 10000,00 грн.;

- 15.05.2019 в сумі 7000,00 грн.;

- 16.05.2019 в сумі 8000,00 грн.;

- 17.05.2019 в сумі 18000,00 грн.;

- 21.05.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 23.05.2019 в сумі 40000,00 грн.;

- 24.05.2019 в сумі 40000,00 грн.;

- 27.05.2019 в сумі 25000,00 грн.;

- 31.05.2019 в сумі 20000,00 грн. та 30000,00 грн.;

- 03.06.2019 в сумі 24000,00 грн.;

- 05.06.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 07.06.2019 в сумі 15000,00 грн.;

- 10.06.2019 в сумі 15000,00 грн. та 15000,00 грн.;

- 11.06.2019 в сумі 10000,00 грн.;

- 13.06.2019 в сумі 25000,00 грн.;

- 14.06.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 19.06.2019 в сумі 30000,00 грн.;

- 20.06.2019 в сумі 10000,00 грн.;

- 21.06.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 25.06.2019 в сумі 30000,00 грн.;

- 05.07.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 09.07.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 16.07.2019 в сумі 10000,00 грн. та 15000,00 грн.;

- 16.08.2019 в сумі 40000,00 грн. та 40000,00 грн.;

- 20.08.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 22.08.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 23.08.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 28.08.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 04.09.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 09.09.2019 в сумі 15000,00 грн.;

- 18.09.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 23.09.2019 в сумі 10000,00 грн.;

- 07.10.2019 в сумі 15000,00 грн.;

- 08.11.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 18.11.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 04.12.2019 в сумі 20000,00 грн.;

- 13.12.2019 в сумі 30000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписувались акти звірки взаєморозрахунків за договором № ПВ/42-18 від 01.11.2018, в яких відображені вищезазначені оплати, які здійснював відповідач починаючи з 23.01.2019 по 07.10.2019 (том 1, а.с. 31-39).

Втім, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих послуг перевезення в повному обсязі, позивач намагається стягнути з останнього борг в розмірі 575361,71 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір перевезення вантажу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, умови перевезення, визначили порядок розрахунків і розмір плати за перевезення вантажу, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 909 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 307 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно із ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Порядок здійснення розрахунків сторони узгодили в п. 2.5. Договору, яким визначено, що оплата виконаних за цим Договором перевезень здійснюється Замовником на умовах післяплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Рахунок-фактура, сформований Перевізником з дотриманням вимог пункту 2.4. Договору є підставою для здійснення Замовником оплати за виконані перевезення. Якщо з будь-яких причин Перевізник не виставить рахунок або не вручить його Замовнику, або порушить строки їх виставлення та вручення, то це не вважається порушенням Договору зі сторони Перевізника.

Факт належного надання позивачем послуг з перевезення вантажу та прийняття цих послуг відповідачем в розумінні п. 2.4. Договору підтверджується підписаними між ними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 22-30).

Рахунки-фактури на оплату наданих послуг перевезення за вказаними підписаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в матеріалах справи відсутні.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405.

Докази у справі свідчать, що послуги з перевезення вантажу за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем виконані на загальну суму 1847004,20 грн., відповідач вказані послуги прийняв, претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не заявляв, а тому повинен оплатити їх вартість. Разом з тим ненадання позивачем рахунків на оплату, зазначених в п. 2.5. Договору, не спростовує факту надання послуг з перевезення за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та прийняття вказаних послуг відповідачем, з огляду на їх підписання обома сторонами, а відтак і не свідчить про відсутність обов`язку щодо їх оплати.

Крім того, в п. 2.5. Договору сторони визначили, що якщо з будь-яких причин Перевізник не виставить рахунок або не вручить його Замовнику, або порушить строки їх виставлення та вручення, то це не вважається порушенням Договору зі сторони Перевізника.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку що строк оплати послуг з перевезення вантажу, які надавались відповідачу за період з грудня 2018 по серпень 2019 згідно підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) настав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив часткові оплати наданих послуг з перевезення вантажу на загальну суму 1271642,49 грн., що підтверджується засвідченими копіями банківських виписок по рахунку позивача (том 1, а.с. 40-121, том 2, а.с. 4-14).

З врахуванням вищевказаних часткових оплат, заборгованість відповідача за послуги з перевезення вантажу за Договором становить 575361,71 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений строк за надані згідно умов договору послуги з перевезення вантажу.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо не здійснення у повному обсязі оплати наданих послуг з перевезення вантажу, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вказаних послуг настав, а наявність заборгованості в сумі 575361,71 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу. Відповідач доказів сплати боргу в сумі 575361,71 грн. станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" про стягнення заборгованості в сумі 575361,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 8630,43 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Щодо клопотання позивача про повернення суми судового збору слід зазначити наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При поданні позову у даній справі позивачем був сплачений судовий збір згідно квитанції № 92 від 25.11.2019 в розмірі 9380,50 грн. за розгляд позовних вимог про стягнення з відповідача в коштів в загальній сумі 625361,71 грн.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача кошти в загальній сумі 575361,71 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" позивач за розгляд позовних вимог в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог повинен був сплатити судовий збір в розмірі 8630,43 грн.

Таким чином, переплата позивачем судового збору на користь державного бюджету складає 750,07 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 750,07 грн., сплачений Фізичною особою-підприємцем Кундиревичем Андрієм Ігоровичем згідно квитанції № 92 від 25.11.2019 підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Суд не здійснює розподіл витрат на правову допомогу, зазначених позивачем в орієнтовному розрахунку судових витрат, у зв`язку з відсутністю в прохальній частині позову вимоги про їх стягнення та ненаданням доказів понесення таких витрат.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот", 08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110, ідентифікаційний код 42123760, на користь:

- Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , заборгованість в сумі 575361 (п`ятсот сімдесят п`ять тисяч триста шістдесят одна) грн. 71 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 8630 (вісім тисяч шістсот тридцять) грн. 43 коп., видавши наказ.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Кундиревичу Андрію Ігоровичу, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , з Державного бюджету України, судовий збір в сумі 750 (сімсот п`ятдесят) грн. 07 коп., сплачений згідно квитанції № 92 від 25.11.2019, про що винести відповідну ухвалу.

Повне рішення складено - 10.02.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.