Рішення № 87510002, 04.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2020 Справа № 910/13623/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” до Акціонерного товариства “К.Енерго” про повернення передоплати, стягнення інфляційних і 3% річних у загальній сумі 15 605,98грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача – не з`явились;

від відповідача – не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення 15 605,98грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору на постачання теплової енергії №330129-02 від 07.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13623/19. Також, задоволено клопотання позивача і вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Судове засідання призначено на 09.12.2019 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.12.2019 вирішено матеріали справи №910/13623/19 за позовом АТ "Перший Український міжнародний банк" про стягнення з АТ “К.ЕНЕРГО” 15 605,98 грн. передати для розгляду в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО”.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 10.12.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго”, враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.12.2019, справа №910/13623/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2019 прийнято до провадження справу 910/13623/19 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 09.01.2020 року.

09.01.2020 до господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає повністю позовні вимоги Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2020 відкладено розгляд справи на 04.02.2020 року.

У судове засідання 04.02.2020 представники сторін не з`явились про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2016 між Акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк” (надалі за текстом - АТ “ПУМБ”, Абонент або Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» яке змінило адресу та назву на Акіонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (надалі за текстом - Відповідач або Енергопостачальна організація.) було укладено договір №330129-02 на постачання теплової енергії (надалі - договір).

Предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору (п.2.1 Договору).

Абонент зобов`язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3 Договору).

АТ «ПУМБ» вчасно і в повному обсязі сплачувало за спожиту електроенергію до квітня 2018 року.

Після закінчення опалювального сезону в квітні 2018 року актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 зафіксовано що сума передплачених АТ «ПУМБ» грошових коштів складає 13914,51 грн.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким буде закріплено н праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуте з володіння та користування публічного акціонерного товариства «Київенерго» після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»: комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зобов`язано забезпечити здійснення усіх необхідних заходів, пов`язаних з прийманням-передачею майна.

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезон) 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105. від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 №131/1108 (далі - Угода), щодо:

- користування майном ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній. 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод Енергія), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго, до 31 липня 2018 року включно;

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго, крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 591 від 10.04.2018, ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, отримало КП «Київтеплоенерго».

У зв`язку з наведеним з 01.05.2018 акціонерне товариство «К.Енерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання.

Позивачем на адресу Відповідача неодноразово направлялися листи (28.02.2019, 27.03.2019, 22.04.2019) з вимогою повернення передплати за теплову енергію по договору №330129-02 в сумі 13914,51 грн.

Вимоги позивача про повернення коштів залишені відповідачем без задоволення.

Вважаючи порушеним своє право АТ “ПУМБ” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з АТ «К.Енерго» коштів у сумі 13914,51 грн., три проценти річних в сумі 522,65 грн. та інфляційні втрати у сумі 1168,82 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і статтями 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Акт звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 підтверджує наявність заборгованості суб`єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію підписаний та скріплений печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 13914,51 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодекс) України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідач був обізнаний з рішеннями Київської міської ради про строк дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 до 26.04.2018, її припинення з 27.04.2018, наявності права користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні АТ «К.Енерго», до 30 квітня 2018 року включно та неможливість виконання своїх обов`язків перед позивачем з цього строку, а тому, діючи добросовісно, повинен був повідомити позивача про неможливість виконання свого зобов`язання за договором та повернути зайво отримані від позивача кошти в сумі 13914,51 гривень.

Вказане свідчить про винну неможливість виконання відповідачем свого зобов`язання за укладеним договором, що має наслідком трансформацію зобов`язання відповідача за вказаним договором, а саме припинення зобов`язання з поставки теплової енергії та виникнення зобов`язання з повернення виконаного позивачем зобов`язанням зі сплати коштів в сумі 13914,51 гривень.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагатиповернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки з 30.04.2018. АТ «К.Енерго» позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018 теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст.1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування їй коди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

АТ “ПУМБ” були сплачені кошти в сумі 13914,51 гривень на підставі договору, однак зобов`язання за цим договором припинилось у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії.

Відтак, з огляду на припинення зобов`язань за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно (грошові кошти) - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 13914,51 гривень.

Судом встановлено, що претензії позивача з вимогою повернення коштів за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №330129-02 від 07.11.2016 в сумі 13914,51 гривень була залишені без задоволення.

Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Таким чином, оскільки АТ «К.Енерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, та відповідно позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №330129-02 від 07.11.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді, враховуючи, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення 13914,51 гривень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Вважаючи доведеним факт порушення грошових зобов`язань Відповідачем на суму 13914,51 грн. Позивач просить стягнути з АТ «К.Енерго»:

1168,82 грн. – інфляційні втрати нараховані за період з 01.05.2018 по 31.07.2019.

522,65 грн. - 3% річних нараховані за період з 01.05.2018 по 31.07.2019.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Перевіривши розрахунок в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем, суд вважає його арифметично та методологічно вірним, отже позовні вимоги про стягнення з АТ «К.Енерго» 1168,82 грн. – інфляційних втрат нарахованих за період з 01.05.2018 по 31.07.2019 та 522,65 грн. - 3% річних нарахованих за період з 01.05.2018 по 31.07.2019 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ «К.Енерго»

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” до Акціонерного товариства “К.Енерго” про повернення передоплати, стягнення інфляційних і 3% річних у загальній сумі 15 605,98грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (04070, м.Київ, Подільський район, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ 14282829) грошові кошти за договором №330129-02 від 07.11.2016 у розмірі 13914,51 грн, сума інфляції у розмірі 1168,82 грн, 3% річних у розмірі 522,65 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов