Вирок № 87505740, 06.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.02.2020

Справа № 320/5154/19

Провадження № 1-кп/937/345/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря – Фурсової Л.І.,

прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Шрамікової П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140001759 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, с середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

- 16 квітня 2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин;

- 20 травня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , на початку травня 2019 року, знаходячись по вул. Дорожня в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, який з метою вживання взяв із собою до свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та незаконно зберігав за місцем свого мешкання для власного вживання без мети збуту. Під час санкціонованого обшуку, 30 травня 2019 року, о 13 год. 05 хв., проведеного співробітниками поліції за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, який, згідно висновку судово-хімічної експертизи № 7-1019 від 12 червня 2019 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 11,331 г.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав провину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, тому за відсутності заперечень сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він в травні 2019 року, знаходячись на вул. Дорожня в с. Костянтинівка, придбав наркотичний засіб – канабіс для власного вживання, без мети збуту та який зберігав за місцем мешкання. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, – покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Суд, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, враховуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, характеристику особи обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання незадовільно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколого не перебуває, раніше судимого, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, про що свідчать надані ним правдиві покази у судовому засіданні, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України та покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов заявлено не було.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

- спец пакет № 2610441, в якому знаходиться канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 11,331 г, який знаходяться на зберіганні в Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 368-293 – знищити;

- спец пакет № 4107259, в якому знаходиться екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,019 г, який знаходяться на зберіганні в Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 369-293 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, за проведення судової хімічної експертизи (висновок експерта № 7-1019 від 12 червня 2019 року), перерахувавши на наступні реквізити: р/р № UA498999980000031112115008009, одержувач: УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./ 24060300, код банку (МФО): 899998, код ЄДРПОУ: 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, за проведення судової хімічної експертизи (висновок експерта № 7-1041 від 18 червня 2019 року), перерахувавши на наступні реквізити: р/р № UA498999980000031112115008009, одержувач: УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./ 24060300, код банку (МФО): 899998, код ЄДРПОУ: 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ