Рішення № 87504140, 03.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1370/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Мінгайлєнє О.В.,

представника відповідача Бадалія С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області: від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; від 17.10.2019р. за №160о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 17.10.2019р. та переведення на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком проведеного службового розслідування, призначеного щодо поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складено висновок службового розслідування, яким встановлено, що останні допустили порушення службової дисципліни, у зв`язку з чим підлягають звільненню. Позивач вказує, що на підставі зазначеного висновку на нього було накладено дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення з посади, оскільки, ОСОБА_2 був у його підпорядкуванні. Накази про його звільнення, прийняті на підставі вказаного висновку, позивач вважає незаконними, в обґрунтування чого вказує, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Крім того, посилаючись на положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службового розслідування, зазначає, що стосовно нього не було призначено проведення службового розслідування, до застосування дисциплінарного стягнення відповідач не зажадав від нього жодних письмових пояснень, відтак, на думку позивача, відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки, зазначає, що підставою для проведення службового розслідування стала інформація по факту надзвичайної події, яка сталася за участю підлеглого позивача. Указана інформація була викладена у доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбана, у якій вказано, що працівниками УСБУ в Чернівецькій області спільно з ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницький, задокументований факт отримання у громадянина "А" неправомірної вигоди в сумі 7000грн. інспектором СРПП №1 Сокирянського В.П. Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Москалюком І.Д. Попередньою перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 вказану неправомірну вигоду повинен був передати інспектору СРРП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Булиховському Т.М., що є підлеглим позивача, за вирішення питання щодо не притягнення громадянина "А" до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП.

Відповідач вказує, що висновком службового розслідування було встановлено факт порушення поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 службової дисципліни, за що до них підлягає до застосування дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби. За висновком службового розслідування встановлено, що допущені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дисциплінарні проступки стали можливими внаслідок неналежного виконання вимог ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України їх безпосередніми та прямими керівниками, в тому числі, начальником СРПП №2 Кельменецького відділу поліції капітаном поліції Мосяндзем Є.М. На думку відповідача, їх керівники, в тому числі і позивач, несуть персональну відповідальність за дотримання службової дисципліни підлеглими та зобов`язані аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу щодо її зміцнення та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Також відповідач зазначає, що, надаючи оцінку діям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їхнім безпосереднім та прямим керівникам, дисциплінарна комісія врахувала вимоги керівництва Національної поліції України, визначені у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12- 2019 та рішенні протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019р. №13, в частині застосування до поліцейських, які скоїли кримінальні корупційні правопорушення, дисциплінарного стягнення аж до їх звільнення із служби в поліції, а їхніх керівників - з посади.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що звільнення позивача з посади було здійснено у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 02.12.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судовому засіданні 10.01.2020р. представники позивача та позивач виступили із вступним словом, в якому підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові зазначив, що ГУНП в Чернівецькій області при звільненні позивача дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 07.11.2015р. проходив службу в органах Національної поліції України, з 14.09.2017р. - на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (далі - СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області), капітан поліції (а.с.79).

07.09.2019р. заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбаном складено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області А.Дмитрієва, у якій зазначено, що до ГУНП в Чернівецькій області надійшла інформація про те, що 07.09.2019р., близько 12год. 30хв., у м.Кельменці Чернівецької області працівниками УСБУ в Чернівецькій області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, задокументований факт отримання у громадянина «А» неправомірної вигоди у сумі 7000грн. інспектором СРПП №1 Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенантом поліції Москалюком Іваном Дмитровичем, який перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї. Попередньою перевіркою встановлено, що поліцейський ОСОБА_3 вказану неправомірну вигоду повинен був передати інспектору СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області старшому лейтенанту поліції Булиховському Т.М. за вирішення питання щодо не притягнення громадянина «А» до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. Факт вчинення громадянином «А» адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, був виявлений ОСОБА_2 напередодні, під час несення ним служби у складі наряду ГРПП. 07.09.2019р. поліцейського ОСОБА_2 , який перебував на службі, в однострої та з вогнепальною зброєю, затримано у порядку ст.208 КПК України, у с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області. На даний час процесуальний статус поліцейського ОСОБА_3 невідомий. У зв`язку із цим, ОСОБА_4 у доповідній записці клопотав про призначення за вказаним фактом службового розслідування (а.с.52-53).

З аналогічним змістом заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбаном 07.09.2019р. подано рапорт на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області А.Дмитрієва (а.с.57).

Начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області Г.Федорюком 07.09.2019р. складено інформаційну довідку про правопорушення або подію на ім`я начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України О.Хоменко з викладом обставин, що є аналогічним змісту інформаційної довідки (а.с.54-55).

За фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 09.09.2019р. №1137 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (а.с.51).

Згідно повідомлення від 17.09.2019р. №28-2192-19, направленого прокурором у кримінальному провадженні В.Федюком - заступнику начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбану, прокуратурою Чернівецької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019160000000145 від 05.09.2019р. за ч.3 ст.368 КК Україна за фактом вимагання інспектором СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Булиховським Т.М. неправомірної вигоди у ОСОБА_5 в сумі 7тис. грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. За результатами досудового розслідування, 08.09.2019р. інспектору поліції ОСОБА_6 .М. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та 09.09.2019р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Крім цього, 09.09.2019р. ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваного ОСОБА_2 відсторонено від займаної посади інспектора СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області на строк по 01.11.2019р. включно (а.с.93-99).

Дисциплінарною комісією за наслідком службового розслідування за вказаним вище фактом, розглянуто відповідні матеріали та 23.09.2019р. складено висновок службового розслідування. Згідно змісту складеного висновку, комісією, зокрема, встановлено, що інспектор СРПП №2 Кельменецького відділу поліції Булиховський Т.М., перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їхні негативні наслідки, вступив у неділові стосунки з ОСОБА_5 , від якого вимагав неправомірну вигоду в сумі 7000грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. На підставі зазначених висновків, дисциплінарною комісією вирішено, серед іншого, вважати відомості, що стали підставою службового розслідування такими, що підтвердилися. Крім того, комісією вирішено, з-поміж іншого, до ОСОБА_1 , як безпосереднього керівника ОСОБА_2 , за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с.105-111).

Згідно з пунктом 4 наказу ГУНП в Чернівецькій області №610 від 04.10.2019р., за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пунктів 1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» до начальника СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Мосяндза Є ОСОБА_7 М. вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с.112-116).

На підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області №610 від 07.10.2019р. та подання начальника Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області генерала поліції третього рангу Дмитрієва А.А. №160 о/с від 17.10.2019р. (по особовому складу) капітана поліції ОСОБА_1 призначено в порядку переведення чи просування по службі на посаду старшого інспектора-чергового СРПП №3 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади начальника СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 17.10.2019р. (а.с.13).

Наказом від 02.01.2020р. №1о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області №160 о/с від 17.10.2019р. у частині підстави звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , а саме замінено дату наказу №610 з «07.10.2019р.» на «04.10.2019р.» (а.с.144).

Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв`язку з чим звернувся до суду з указаним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

В силу ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Таким чином, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

Між тим, в силу ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У зв`язку з цим, відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ №893 від 07.11.2018р. (далі - Порядок №893).

Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

У відповідності до пунктів 1-3 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В свою чергу, згідно приписів ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

За змістом пунктів 1-2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

З матеріалів справи слідує, що підставою для призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стала інформація про те, що працівниками УСБУ в Чернівецькій області спільно з працівниками Генеральної прокуратури України у рамках кримінального провадження №42019260000000145 від 05.09.2019р. за ч.3 ст.368 КК України, задокументований факт отримання у громадянина «А» неправомірної вигоди у сумі 7000 грн. інспектором СРПП №1 Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП лейтенантом поліції Москалюком І.Д. Попередньою перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 вказану неправомірну вигоду повинен був передати інспектору СРПП №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП старшому лейтенанту поліції Булиховському Т.М. за вирішення питання щодо не притягнення громадянина «А» до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. Саме на підставі відомостей про порушення службової дисципліни, допущених вказаними поліцейськими було призначене службове розслідування.

Разом з тим, в ході службового розслідування також встановлювалися обставини відповідальності прямих і безпосередніх керівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Так, у ході службового розслідування допитано начальника СРПП №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Мосяндза Є.М., який у відповідності до функціональний обов`язків, здійснює керівництво діяльністю сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького ВП, тобто, є безпосереднім керівником поліцейського ОСОБА_2 (а.с.147).

ОСОБА_1 в ході службового розслідування пояснив, що 07.09.2019р. о 09год.00хв., він спільно з поліцейським ОСОБА_2 заступили в наряд ГРПП Кельменецького ВП. Під час несення служби, близько 14год. 30хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в с.Дністрівка Кельменецького району, оскільки поступило повідомлення, що в даному населеному пункті викрадено автомобіль. Близько 15год. 30хв. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які перебували в салоні службового автомобіля, під`їхав автомобіль марки «Фольксваген», з якого вийшли 4 невідомі їм особи та, відрекомендувавшись працівниками УСБУ в Чернівецькі області, запитали хто із них ОСОБА_2 , а дізнавшись, повідомили, що його затримано у порядку ст.208 КПК України (а.с.107 на звороті).

У письмових пояснення, наданих ОСОБА_1 в ході службового розслідування, останній також зазначив, що підстави затримання ОСОБА_2 йому не відомі, пізніше від колег він дізнався, що ОСОБА_2 затримали за нібито вчинення кримінального правопорушення, проте чи міг він його вчинити ОСОБА_1 невідомо (а.с.63).

Комісія в ході службового розслідування дійшла висновку, що вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дії свідчать про допущене ними порушення службової дисципліни, за що вони заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності. Поряд із цим, допущені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дисциплінарні проступки стали можливими внаслідок, зокрема, неналежного виконання вимог ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України начальником СРПП №2 Кельменецького відділу поліції капітаном поліції Мосяндзем Є.М. (а.с.109).

З наведених вище обставин слідує, що до висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пунктів 1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» комісія дійшла фактично на підставі висновку про порушення службової дисципліни його підлеглим - ОСОБА_2 .

Однак, вище викладені вимоги Порядку №893 чітко передбачають, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, який став предметом такого розслідування. При цьому, суд звертає увагу на те, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Натомість, службове розслідування було призначено саме за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відтак, обставини, встановлені в ході такого розслідування не можуть безумовно свідчити та підтверджувати порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Указане суперечить положенням статтей 13 та 14 Дисциплінарного статуту.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедури встановлення факту порушення позивачем службової дисципліни (дисциплінарного проступку).

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

У висновку службового розслідування, надаючи оцінку діям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їхнім безпосереднім та прямими керівникам, дисциплінарна комісія врахувала вимоги керівництва Національної поліції України, визначені у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12-2019 та рішенні протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019р. №13 в частині застосування до поліцейських, які скоїли кримінальні корупційні правопорушення, дисциплінарного стягнення аж до їх звільнення із служби в поліції, а їхніх керівників - з посади.

У поданому відзиві відповідач вказує, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стала відсутність належного контролю за дотриманням службової дисципліни його підлеглим, що свідчить про невідповідність позивача займаній посаді керівника сектору реагування патрульної поліції.

Судом встановлено, що у відповідності до п.2 вимог керівництва Національної поліції України, визначених у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12-2019, зазначено довести до відома керівників усіх рівнів, що відповідно до ст.3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та зобов`язаний сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та ін. В пункті 3 вимог від 18.02.2019р. №1884/01/12-2019 зазначено, що за результатами службових розслідувань за фактами скоєння кримінальних корупційних правопорушень, та ін., стосовно винних поліцейських вирішувати питання про накладення на них дисциплінарних стягнень аж до звільнення зі служби в поліції, а на їх безпосередніх керівників – аж до звільнення з посад (а.с.138-141).

В Протоколі наради керівництва Національної поліції №13 від 05.06.2019р. також зазначено про вимогу забезпечити невідворотне притягнення до дисциплінарної відповідальності кожного поліцейського, який допускає порушення службової дисципліни незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявності державних нагород і заслуг (а.с.165-166).

Суд враховує, що згідно з ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.

З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником (пункти 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту).

Однак, суд наголошує, що факт не виконання вказаних обов`язків, як керівника, не може констатуватись лише на підставі встановлення факту порушення службової дисципліни підлеглого. В ході службового розслідування не досліджувалось питання належного виконання позивачем зазначених положень Дисциплінарного статуту та Закону України "Про Національну поліцію України" як керівника сектору реагування патрульної поліції, а саме, чи забезпечував позивач сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, чи здійснював профілактичні заходи із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, чи контролював дотримання підлеглими такої дисципліни.

Більше того, з матеріалів службового розслідування слідує, що позивачу стало відомо про порушення його підлеглим службової дисципліни, що виразилось у вчиненні корупційного діяння, вже після того, як його було затримано працівниками СБУ в Чернівецькій області. Вказана обставина підтвердилась в ході судового розгляду та не спростована представниками відповідача.

Щодо вимог в частині безальтернативного звільнення керівників з посади за вчинення поліцейськими, які є їх підлеглими, кримінальних корупційних правопорушень, що викладені у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12-2019 та рішенні протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019р. №13, суд зазначає, що за своєю правовою природою указані документи не є нормативно-правовими актами, які визначають обсяг відповідальності поліцейських.

Зважаючи на викладені висновки, в тому числі не дотримання відповідачем процедури щодо встановлення індивідуальної дисциплінарної відповідальності позивача, суд вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту та пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію України" є необґрунтованим та безпідставним.

Оскільки, саме на підставі висновку дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем службової дисципліни, ґрунтуються накази ГУНП в Чернівецькій області №610 від 04.10.2019р. та від 17.10.2019р. №160о/с в частині його звільнення з посади, суд вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню. За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині необхідно задовольнити.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятих рішень в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення з посади.

Скасування судом спірних наказів має наслідком поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яку він займав до звільнення з наступного дня після звільнення, тобто з 18 жовтня 2019 року, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

Враховуючи наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи те, що судом встановлено факт незаконності звільнення позивача із займаної посади, період часу з 18.10.2018р. по 03.02.2020р. (день вирішення справи по суті) (109 робочих дні) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100) цей Порядок застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п.8 Порядку).

З довідки ГУНП в Чернівецькій області про доходи №38 від 30.01.2020р. видно, що два календарні місяці, які передують звільненню позивача є серпень та вересень 2019 року. Загальна кількість відпрацьованих календарних днів за ці 2 місяці становить 61 день (31 днів+30 день = 61 день), загальна сума заробітної плати 27 345,96грн. (а.с.183).

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 до звільнення становить 448,29грн. (27 345,96 грн. / 61 день = 448,29 грн/день).

Водночас, суд зазначає, що на підставі наказу №160 о/с від 17.10.2019р. (по особовому складу) капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та переведено на посаду старшого інспектора-чергового СРПП №3 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області.

Вираховуючи середньоденний заробіток позивача після звільнення з посади начальника сектору на підставі довідки №38 від 30.01.2020р., для визначення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (у відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України), суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача після звільнення становить 497,91грн. (30372,57грн. (листопад-грудень 2019р.) /61 день = 497,91грн., а.с.184).

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати позивачу різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, оскільки, заробіток за час виконання роботи на посаді старшого інспектора-чергового СРПП №3 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в спірному періоді виявився більшим.

Пунктами 2, 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з ГУНП в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області:

- від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;

- від 17.10.2019р. за №160о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 17.10.2019р. та переведення на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 18.10.2019р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40грн.

4. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.О. Кушнір