Рішення № 87501222, 10.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 лютого 2020 р. Справа № 120/335/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Назарук А.В.,

представника позивача: Стороженка С.С.,

відповідача: Турського О.В.,

представника третьої особи: Зінченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )

до: приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця, 21050, іден. код 3051218698), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Ланецького" (вул. Центральна, 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код ЄДРПОУ 36244177), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іден. код НОМЕР_2 )

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Ланецького", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.01.2020 року, маючи намір відчужити належну позивачу на праві приватної власності земельну ділянку, йому стало відомо про те, що 24.12.2019 року, постановою ВП №56982771 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича було накладено арешт на його майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 0523484200:01:003:0121. Даний арешт було накладено в рамках виконавчого провадження ВП №56982771 на виконання виконавчого листа №143/1269/17, виданий Погребищенським районним судом Вінницької області 10.08.2018 року про стягнення з ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 17 924 489,42 грн. Вважаючи дану постанову приватного виконавця протиправною, а накладений арешт таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку, визначеному ст. 287 КАС України, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 10.02.2020 року. Також, вказаною ухвалою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича належним чином засвідчену копію виконавчого провадження №56982771.

10.02.2020 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. перебуває виконавчий лист №143/1269/17, виданий Погребищенським районним судом Вінницької області 10.08.2018 року про стягнення з ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 17 924 489,42 грн. 24.12.2019 року приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Рурський О.В. прийняв постанову про арешт майна (речових прав) боржника, зокрема речових прав на земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 2,4435 та (кадастровий номер 0523484200:01:003:0121), яка на праві особистої приватної власності належить ОСОБА_1 і знаходиться в оренді ФГ «Ланецького». Так, аргументи позивача про порушення його прав як власника земельної ділянки щодо якої приватним виконавцем встановлені обмеження в ході арешту майна (речових прав) при примусовому виконанні виконавчого листа №143/1269/17 є необґрунтованими, що доводиться наступним. Виключного норми Закону України «Про виконавче провадження» визначають порядок звернення виконавцем стягнення на земельні ділянки та права на них. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ст. 56 Закону "Про виконавче провадження"). Майнові права на земельну ділянку, які належить на праві оренди боржнику, мають грошову вартість і можуть бути відчужені третім особам в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що сприятиме виконанню судового рішення з погашення заборгованості. З наведеного вище слідує, що приватному виконавцю надано право звертати стягнення безпосередньо як на земельні ділянки, так і прав на них. Отже, виконавець наділений повноваженнями накладати арешт на такі права у ході виконавчого провадження, в тому числі на право оренди земельної ділянки, яке належить боржнику як орендарю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що оскаржуване рішення порушує його право на розпорядження належною на праві власності земельною ділянкою.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позову та вважає, що право позивача оскаржуваною постановою не порушене.

Третя особа - ФГ «Ланецького» у судове засідання не з`явилося, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлене належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до вимог частини 2 та 3 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши надані докази, які є у справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523484200:01:003:012, загальною площею 2,4434 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, Плисківська сільська рада.

10.09.2010 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Ланецького» укладено договір оренди землі. Згідно п. 1. Договору оренди землі від 10.09.2010 року позивач як Орендодавець, надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4434 га. ( п.2 Договору оренди землі від 10.09.2010 року).

24.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем винесено постанову про арешт майна (речових прав) боржника у виконавчому провадженні №56982771. Даною постановою накладено арешт на всі речові права оренди земельних ділянок, що належать боржнику: Фермерське господарство "Ланецького" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 18766647,94 гривень.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження від 15.01.2020 року на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку 0523484200:02:001:0121 накладено обтяження на право оренди, суборенди, емфітевзису боржника які виникають з відповідних договорів оренди та будь-яких інших прав користування земельної ділянки (включаючи право постійного користування земельними ділянками), однією із сторін яких, орендарем, є ФГ «Ланецького».

Вважаючи, що постанову про арешт майна боржника ВП №56982771 винесено з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Так, згідно з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження ВП №56982771.

Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Керуючись частиною 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Враховуючи положення даної статті, предметом арешту в межах виконавчого провадження може бути виключно майно, що належить боржнику.

В свою чергу, судом встановлено, що земельна ділянка, на яку відповідно до постанови про арешт майна боржника ВП №56982771 накладено арешт, знаходиться у власності позивача, який не є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Пунктом 2 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (із змінами та доповненнями) визначено, що державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема:

- право користування (сервітут);

- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

- право господарського відання;

- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 135 Земельного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (ч.5 ст. 93 Земельного кодексу України).

Частина 4 ст. 124 Земельного кодексу України встановлює, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки (ч.2 ст.135 Земельного кодексу України).

Таким чином, оскільки право оренди земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, не може відчужуватися орендарем, так як таке право належить лише власнику земельної ділянки, то, відповідно дане право не може бути відчужене в процесі виконавчого провадження, де боржником є орендар, тому накладання арешту на право орендаря на оренду земельної ділянки в такому випадку є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до приписів частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до приписів частини 4 та 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наданих доказів, судом встановлено, що 24.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем винесено постанову про арешт майна (речових прав) боржника у виконавчому провадженні №56982771, згідно з якою накладено арешт на декілька земельних ділянок, зокрема і на земельну ділянку кадастровий номер 0523484200:01:003:0121.

Проте, із наданих до справи доказів вбачається, що вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 , а не ФГ «Ланецького».

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ФГ «Ланецького» від 15.01.2020 року зазначено, що за останнім зареєстровано інше речове право (договір оренди землі зареєстрований 28.02.2011 року №052348424000114 від 10.09.2010 року №б/н), яке складається з нерухомого майна, в тому числі із земельної ділянки з кадастровим номером 0523484200:01:003:0121, на які накладено арешт, відповідно до постанови про арешт майна боржника від 24.12.2019 року ВП №56982771.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, здійснивши аналіз зібраних у справі доказів, суд вважає, що відповідачем не додержано вимоги статті 50, 56 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0523484200:01:003:0121, що належать на праві власності ОСОБА_1 , який не є стороною виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, які полягають у накладенні арешту на майно позивача, протиправними.

Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на те, що судом позовну вимогу про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, які полягають у накладенні арешту на майно позивача, задоволено, відповідно позовна вимога щодо скасування арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна підлягає задоволенню, а саме земельної ділянки кадастровий номер якої 0523484200:01:003:0121, загальною площею 2,4434 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, с. Плисків.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, які полягають у накладенні арешту на майно ОСОБА_1 - протиправними.

Скасувати арешт з належного ОСОБА_1 нерухомого майна, що накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про арешт майна боржника ВП №56982771 від 24.12.2019 року, а саме: земельної ділянки кадастровий номер якої 0523484200:01:003:0121, загальною площею 2,4434 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, с. Плисків.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця, 21050, іден. код НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Ланецького" (вул. Центральна, 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код ЄДРПОУ 36244177).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іден. код НОМЕР_2 ).

Рішення у повному обсязі виготовлене 10.02.2020 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна