Рішення № 87501221, 11.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 лютого 2020 р. Справа № 120/195/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

позивача: ОСОБА_3.

представника позивача: Павенського Б.В.

представника відповідача: Гаврилюк Ю.В.

представника співвідповідача: Пращука В.В.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , за участі неповнолітньої доньки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку визначеному статтею 287 КАС України адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Староміського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 34983389, вул. Соборна, 15, м. Вінниця, 21050); Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 40143408, вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, 21050); за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Староміського відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 34983389, вул. Соборна, 15, м. Вінниця, 21050) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 23.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, представником позивача 28.01.2020 подано до суду адміністративний позов із уточненими позовними вимогами та заяву про поновлення строку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.2018 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу ВП №36824876 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-471/05, виданого 12.04.2005, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Вказаною постановою накладено штраф на позивача у розмірі 46656,95 грн, що становить 50% від суми заборгованості.

Позивач зазначає, що заборгованість позивача зі сплати аліментів утворилась 12.04.2005, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", введена лише 28.08.2018, тому, враховуючи положення ст. 58 Конституції України на позивача не може бути накладено штраф з розрахунку всієї суми заборгованості.

Ухвалою суду від 30.01.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду на 04 лютого 2020 р. о 16:00 год., витребувано у відповідача та зобов`язано надати суду в строк до 15:00 год. 04.02.2020 матеріали виконавчого провадження ВП № 36824876.

03.02.2020 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

До Староміського відділу ДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області 05.11.2018 надійшли матеріали виконавчого провадження №36824876 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини до ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В ході проведення виконавчих дій та керуючись статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої станом на 01.09.2018 становив 93313,90 грн.

28.08.2018 набув чинності Закон України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", яким були внесені зміни до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у відповідності до вище зазначеного Закону, керуючись статтею 18 та пунктом 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку станом на 01.09.2018 перевищує суму відповідних платежів за три роки, старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Заверухою Ж.А. 25.09.2018 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, розмір якого станом на 25.09.2018 склав 46656,95 грн.

Як зазначає представник відповідача, останнім були вжиті примусові заходи до боржника відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням змін до Закону України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".

04.02.2020 представником відповідача надано матеріали виконавчого провадження ВП № 36824876.

Ухвалою суду від 04.02.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Усне клопотання представника позивача про залучення співвідповідача задоволено та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Центральний відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Судовий розгляд справи відкладено на 10.02.2020.

07.02.2020 на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи щодо позову, в яких остання повідомила, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист Староміського районного суду м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Оскільки жодних утримань з боржника аліментів з 2007 року не проводилось, а добровільну виплату аліментів боржник не здійснював, в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до виконавчої служби щодо здійснення до боржника заходів примусового виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 08.04.2005 року по справі №2-471/05.

07.02.2020 представником співвідповідача - Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано пояснення, в яких вказано, що у відділі на примусовому виконанні відсутні матеріали виконавчого провадження. Втім, згідно даних АСВП станом на 07.02.2020 виконавче провадження № 36824876 перебуває на виконанні у Староміському відділі ДВС міста Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тому, надати будь-які пояснення не є можливим.

Ухвалою суду від 10.02.2020, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача у справі з Староміського відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 34983389, вул. Соборна, 15, м. Вінниця, 21050) на Староміський відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 34983389, вул. Соборна, 15, м. Вінниця, 21050).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали поданий адміністративний позов та просили його задовольнити.

Представники відповідача та співвідповідача в ході засідання заперечували щодо позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, щодо задоволення позову поклалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.02.2013 ОСОБА_1 звернулась до виконавчої служби із заявою про прийняття на примусове виконання виконавчого листа №2-471 від 12.04.2005, який виданий Староміським районним судом м. Вінниці про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від доходу щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з дня звернення, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Згідно із виконавчим листом, зворотній бік, державним виконавцем зроблено напис закінчено: 01.03.2012 згідно п. 10 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження". Заборгованість станом на 01.03.2012 становить 13004,40 грн.

27.02.2013 державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-471 від 12.04.2005, виданого Староміським районним судом м. Вінниці.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, до суми заборгованості, яка визначена державним виконавцем за 2013 рік, включена сума заборгованості по сплаті аліментів за попередній період та станом на 01.03.2012 становила 13004,40 грн, що в сукупності становить 24691,90 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконанню виконавчого листа, виданого Староміським районним судом м. Вінниці, станом на 01.01.2014 заборгованість становить 27535,90 грн.

25.09.2018 старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Заверухою Ж.А. винесено постанову про накладення штрафу ВП №36824876 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-471/05, виданого 12.04.2005 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Вказаною постановою накладено штраф на позивача у розмірі 46656,95 грн, що становить 50% від суми заборгованості.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 1 ст. 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону порядок стягнення аліментів визначається законом. Абзацом 3 ч. 14 ст. 71 Закону передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Так, вказану статтю доповнено даною нормою згідно з Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", який вступив в дію з 28.08.2018.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів станом на 01.03.2012 становила 13004,40 грн, сума якої включена до розрахунку штрафу, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження №36824876, відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" введена лише з 28.08.2018, на позивача не може бути накладено відповідний штраф на всю суму заборгованості.

Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 30 травня 2019 року по справі № 620/655/19.

Разом з тим, Верховний Суд в ухвалі від 22 липня 2019 року по цій же справі № 620/655/19 дійшов висновку, що оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів утворилась з 2007 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абзацом 3 ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" введена лише з 28 серпня 2018 року, то з урахуванням ст. 58 Конституції України на позивача не може бути накладено штраф з розрахунку всієї суми заборгованості. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 50% із суми заборгованості зі сплати аліментів, а тому спірна постанова про стягнення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність застосування до ОСОБА_3 штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, а отже постанова старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Заверухи Ж.А. від 25.09.2018 про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

При цьому, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що спірна постанова прийнята старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, відтак вимоги, заявлені до Староміського відділу ДВС м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не підлягають задоволенню.

За наведеного вище, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача із Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що передбачено положеннями частини першої статті 139 КАС України, в силу якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Заверухи Ж.А. від 25.09.2018 про накладення штрафу.

В задоволені вимог, заявлених до Староміського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Реквізити: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Староміський відділ ДВС м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 34983389, вул. Соборна, 15, м. Вінниця, 21050); Центральний відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 40143408, вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, 21050); ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення проголошено: 11.02.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна