Рішення № 87501190, 11.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 лютого 2020 р. Справа № 120/3886/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Дуби" до Державної податкової служби України, комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство "Дуби" (далі –ФГ "Дуби", господарство, позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі — ДФС України, контролюючий орган, відповідач 1) про:

- визнання протиправними та скасування рішень №37982/411312412 від 19.09.2019 р. , №1261871/41131241, №1261873/41131241 від 28.08.2019 р.;

- зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №1 від 29.07.2019 р., №2, 3 від 31.07.2019 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних, виписаних господарством. При цьому, у квитанціях якими зупинено реєстрацію податкових накладних зазначено, що для реєстрації необхідно надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України позивачем направлено відповідачу документи, які підтверджували реальність господарських операцій.

Позивач вказує, що ним виконано вимоги необхідні для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 13.12.2019 р. відкрито провадження у справі і призначено справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у письмовому провадженні.

09.01.2020 р. ухвалою суду замінено відповідача його правонаступником ДПС України та залучено в якості відповідачів до участі у справі:

- комісію Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині вимог про скасування рішення №37982/411312412 від 19.09.2019 р. та зобов`язання зареєструвати ПК №1 від 29.07.2019 р. ;

- комісію Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині вимог про скасування рішень №1261871/41131241, №1261873/41131241 від 28.08.2019 р. та зобов`язання зареєструвати ПК №2,3 від 31.07.2019 р.

08.01.2020 р., на адресу суду надійшов відзив від представника ДПС (вх.№487/20), в якому просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що спірні рішення прийнято регіональною комісією, а не ДФС України.

05.02.2020 р. надійшо відзив від ДПС України (вх. №3615), в якому представник заперечував проти задоволення позову, вказуюючи, що спірне рішення є правомірним, оскільки позивачем не надано первинних документів. Окремо вказав, що в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну, відповідачем має бути ДПС України.

05.02.2020 р. від представника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив, в якому вказує, що спірні рішення є правомірними, оскільки позивачем не надано у повному обсязі документів, які б підтверджували реальність господарських операцій, а саме, не надано підтверджуючих документів постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у томі числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відтак, наявні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішень щодо не реєстрації відповідних податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29 липня 2019 року між ФГ "Дуби" (постачальник) та ТОВ "Роагро" (покупець) укладено договір поставки №29/07-2019, відповідно до умов якого постачальник на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується поставити (передати) у власність покупцю сільськогосподарську продукцію врожаю 2019 р., а покупець в порядку та на умовах, зобов`язується прийняти та оплатити його. Постачальник зобов`язується передати (поставити) товар покупцю на умовах EXW, відповідно до Правил "Інкотермс" у редакції 2010, франко -склад вказується у Специфікаціях , які є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1). Датою поставки та момент переходу права власності вважається дата (момент) документальної (у відповідній товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладаній та/або акті приймання - передачі) фіксації факту передачі товару перевізнику або безпосередньо покупцю (п.3.3 Договору). Розрахунки за товар за Договором здійснюються покупцем на умовах та в строк, що визначений Сторонами в відповідній Специфікації (п.4.3 Договору).

29.01.2019 р. сторонами договору складено Специфікацію №1, згідно пунктів 1, 2, 6 якої передбачено, що поставку 270 тон пшениці, ціна за одиницю якої становить 4 350 грн., загальна вартість товару 1 174 500 грн. Розрахунки за товар здійснюються покупцем в наступному порядку: 80% вартосі товару покупець сплачує на користь постачальника згідно виставленого постачальником рахунку - фактури на протязі 3-х днів з моменту поставки; остаточний розрахунок за товар в розмірі 20% вартості товару покупець сплачує на користь постачальника після надання документів визначених в п.п.3.6.5,11,8.2 Договору.

31.07.2019 р. складено Специфікації №2, №3, в яких вказано про поставку 70 тон пшениці, ціна за одиницю 4 249, 98 грн., загальною вартістю 297 498,60 грн. та 130 тон пшениці, ціна за одиницю 4 350 грн., загальною вартістю 565 500 грн. Умови розрахунки, аналогічні умовами зазначеним в Спеціфікації №1.

В подальшому, на виконання даного Договору, ФГ "Дуби" здійснено поставку пшениці 29.07.2019 р. на суму 1 170 280, 50 грн. (269,030 тон), 31.07.2019 р. на суму 294 570, 36 грн. (69,311 тон) та 597 603 грн. (137,80 тон).

За наслідками проведення господарських операцій позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні №1 від 29.07.2019 р., №2, 3 від 31.07.2019 р. та 31.07.2019 р. , 01.08.2019 р. проведено оплату поставленого товару.

31.07.2019 р., 13.08.2019 р. позивачем отримані квитанції, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

23.08.2019 р. ФГ "Дуби" подано до контролюючого органу пояснення та копії документів.

28.08.2019 р. комісією ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №1261871/41131241, №1261873/41131241 від 28.08.2019 р. про відмову в реєстрації податкових накладних ПК №2, 3 від 28.08.2019 р.

Також, 28.08.2019 р. комісією прийнято рішення №1261865/41131241 про відмову в реєстрації ПК №1 від 29.07.2019 р., яке оскаржено до ДФС України, за наслідком розгляду скарги 19.09.2019 р. рішенням №37982/411312412 відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись із рішеннями суб"єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень №1261871/41131241, №1261873/41131241 від 28.08.2019 р., суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку №1246).

Аналогічні норми містить постанова КМУ № 117 від 21 лютого 2018 р., якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №117, чинна на момент прийняття оскаржуваних рішень).

Так, відповідно до пункту 12 Постанови №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктами 13, 14 Постанови №117 передбачалось, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як видно із змісту квитанції від 13.08.2019 р. по податковим накладним №2,3 від 31.07.2019 р., контролюючим органом сформовано висновки про відповідність останніх критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податків". Запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 15 -18, 20 Постанови №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку мав право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Платник податку мав право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подавав до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщував та постійно оновлював на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядалися комісіями контролюючих органів.

Зазначена комісія приймала рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, позивачем виписано податкові накладні за першою подією, а саме, у зв`язку із поставкою пшениці та на підтвердження підстав здійснення операцій по ПК №2,3 від 31.07.2019 р. надіслано до контролюючого органу документи, що підтверджують дані операцїі.

Дані документи отримані адресатом, про що свідчить квитанція №2 від 23.08.19 р.

Так, в підтвердження господарських операцій позивачем наступні документи: договір поставки №29/07-2019 від 29.07.2019р., специфікації № 2,3 від 31.07.2019 р., накладні №2, 3 від 31.07.2019 р., платіжні доручення №1323, №1324 від 01.08.2019 р.

Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем виконано вимоги квитанцій від 13.08.2019 р., та надано необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Однак, комісія регіонального рівня, незважаючи на надання відповідних документів та висновків, прийняла оскаржувані рішення, якими відмовила в реєстрації ПК №2,3 від 31.07.2019 р.

У зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до пункту 21 Постанови №117 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і копії документів.

Окремо суд зазначає, що рішення комісії регіонального рівня містять мотиви причин та підстав прийняття таких, а саме: ненадання платником копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у томі числі рахунків-фактурів/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З цього приводу суд окремо зауважує, що податкові накладні виписані по першій події, а саме, поставці пшениці, окрім того письмові пояснення направленні, що підтверджується повідомленням та квитанціями.

Відтак, оцінюючи оскаржувані рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржувані рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, оскаржувані рішення є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Оцінюючи позовні вимоги в частині скасування рішення комісії ДФС, то тут суд зазначає про таке.

Згідно положень пунктів 1,4,10, 18 Порядку №117, розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - скарги), здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну (далі - комісія).

Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

Рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (п.19 Порядку №117).

Як встановлено судом, 28.08.2019 р. комісією прийнято рішення №1261865/41131241 про відмову в реєстрації ПК №1 від 29.07.2019 р., яке оскаржено до ДФС України, за наслідком розгляду якої 19.09.2019 р. рішенням №37982/411312412, яким відмовлено в задоволенні скарги.

При цьому, як зазначено вище, позивачем у підтвердження операції із контрагентом надіслано договір поставки №29/07-2019 від 29.07.2019р., специфікацію № 1 від 29.07.2019 р., накладну №1 від 29.07.2019 р., платіжне доручення №1310 від 30.07.2019 р., дані документи отримані адресатом, про що свідчить квитанція №2 від 23.08.19 р.

Отже, як видно господарством виконано вимоги квитанції від 31.07.2019 р., якою зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 29.07.2019 р., однак дані доводи комісією центрального рівня до уваги не взято. Відтак, суд доходить висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню

Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.

Так, із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктом 19 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що набрання законної сили рішенням про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі є підставою для реєстрації ПК.

За таких обставин суд вважає необхідним зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні ПК №1 від 29.07.2019 р. та №2,3 від 31.07.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 5 763 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повінстю.

Скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1261871/41131241, №1261873/41131241 від 28.08.2019 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПК №2, 3 від 31.07.2019 р.

Скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37982/411312412 від 19.09.2019 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПК №1 від 29.07.2019 р.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Дуби" (с.Спичинці, Погребищенський район, Вінницька область, ідентифікаційний код -41131241) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Стягнути на користь Фермерського господарства " "Дуби" ( с.Спичинці, Погребищенський район, Вінницька область, ідентифікаційний код -41131241) 1921, 00 (однієї тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, код 43005393).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Дуби" ( с.Спичинці, Погребищенський район, Вінницька область, ідентифікаційний код -41131241) .

Відповідач 1 : Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, код 43005393).

Відповідач 3: комісія ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця ).

Відповідач 4: комісія ДПС України , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (Львівська площа, 8, м. Київ).

Повний текст рішення сформовано: 11.02.2020 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна