Вирок № 87497633, 11.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/7062/19

Вирок

Іменем України

11 лютого 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Арбузовій Ю.В., за участю прокурора Магери В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019050000000590 від 22 травня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новострільцівка Міловського району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, має повну середню освіту, не одруженого, дітей не має, військовослужбовця військової служби за контрактом, обіймає посаду майстра-номеру обслуги 1-го зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А0536 Збройних Сил України, військове звання - старший солдат, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, старший солдат ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 17, 30, 31, 125, 126, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України (зокрема - положень ст. 3 про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися всіх порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 195 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України військовослужбовці мають право застосовувати зброю - для захисту свого здоров`я і життя, здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з- під варти, для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров`я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об`єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу. Застосуванню зброї повинно передувати попередження про намір застосувати зброю і постріл у гору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов`язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.

Крім того, старший солдат ОСОБА_1 відповідно до п.п. 52, 110 «Настанови зі стрілецької справи 5,45 мм автомати Калашнікова та 5,45 ручні кулемети Калашнікова», затвердженої наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році (далі - Настанова), курсу з вогневої підготовки Збройних Сил України, п.п. 1.2.1, 1.2.4 «Курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин», затвердженого наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України від 01.04.2009 року №44, був зобов`язаний додержуватися встановленого порядку поводження зі зброєю, безпідставно не направляти ствол у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд, у разі необхідності табельна вогнепальна зброя повинна бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур, кулеулавлювач або вверх під кутом 45-60 градусів). Без необхідності палець не повинен знаходитися на спусковому гачку, в усіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою запобіжник повинен бути в положенні «запобігання». Крім того, ОСОБА_1 зобов`язаний був без потреби не вимикати запобіжник та не досилати патрон до патронника.

Згідно зі ст. 111 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та додатку №6 до п. 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (КС СЗ і БМ - 05), введеного у дію наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2009 року №44, під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об`єктів, які охороняються. Забороняється направляти зброю на людей.

Відповідно до п. 52 «Настанови по 5,45 мм автомату Калашникова», затвердженої Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році, передбачено, що автомат зберігається завжди розрядженим, при цьому магазин від`єднаний, курок спущено, перевідник на запобіжнику. Автомат знімається із запобіжника лише перед зарядженням та перед стрільбою. Автоматник завжди повинен поводитися із автоматом обережно. Солдат зобов`язаний, зокрема, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, у роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки.

Проте, будучі обізнаним з технічними властивостями 5,45 мм автомата АКСУ-74 та отримавши необхідну спеціальну підготовку поводження із вказаним видом зброї, старший солдат ОСОБА_1 на порушення вищенаведених вимог нормативних актів 22 травня 2019 року близько 13 години, точного часу не встановлено, заступаючи у добовий наряд по охороні базового табору зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А0536, що знаходиться на території базового табору військової частини А0536 у населеному пункті Біла Гора Костянтинівського району Донецької області, знаходячись у кімнаті відпочинку вищезазначеного підрозділу, отримав від лейтенанта ОСОБА_2 ввірений собі для несення обов`язків з військової служби автомат АКС-74У НОМЕР_2, калібру 5,45 мм, промислового виробництва 1986 року та побачив, що він знаходиться не на запобіжнику.

У той же час, старший солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 17, 30, 31, 125, 126, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-ХІV, п. п. 52, 110 «Настанови зі стрілецької справи 5,45 мм автомати Калашникова та 5,45 ручні кулемети Калашникова», затвердженої Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році, будучі зобов`язаним тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати), перевідник вогню тримати на запобіжнику, якщо не передбачається негайного відкриття вогню, та знімати із запобіжника лише перед зарядженням і стрільбою, а також не направляти зброю на людей, незалежно від того, заряджена вона чи ні, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, тримаючи правою рукою за рукоятку ввірений йому для служби АКС-74У НОМЕР_2, спорядженого магазином з набоями 5,45 мм, а лівою рукою потягнувшись до запобіжника, у момент, коли вказаний автомат почав опускатися стволом донизу, пальцем правої руки натиснув на спусковий гачок, що призвело до двох неконтрольованих пострілів, у результаті чого кулі влучили в ліве стегно лейтенанта ОСОБА_2 , який у цей час лежав на ліжку, та спричинив йому вогнепальне кульове наскрізне поранення м`яких тканин лівого стегна, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «небезпека для життя».

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі та пояснив, що він з першого дня служби потоваришував з ОСОБА_3 , вони проходили службу в одному підрозділі, ОСОБА_3 був політруком батареї. 22 травня 2019 року він виконував обов`язки військової служби на території базового табору військової частини А0536 у с. Біла Гора Костянтинівського району Донецької області. Оскільки особового складу не вистачало, кожний з військовослужбовців заступав на чергування через 5-6 годин, змінюючи один одного. Так, приблизно о 13 годині дня знову настала його черга заступати на чергування і він прийшов до кімнати ОСОБА_4 , щоб взяти свою зброю - автомат, який знаходився у ящику під ліжком ОСОБА_2 В цьому ящику завжди зберігалася вся зброя підрозділу, яка не була задіяна при несенні служби. В цей час ОСОБА_2 лежав на своєму ліжку. Коли він діставав свій автомат з ящика, то лівою рукою тримав його за приклад, а правою випадково натиснув на спусковий гачок, в результаті чого відбулось два постріли і куля поцілила у ліве стегно ОСОБА_5 . Він одразу став надавати йому першу допомогу, покликав лікаря, і ОСОБА_3 машиною відвезли до лікарні. Пояснив також, що коли він останній раз приблизно за 6 годин перед цією подією змінився з чергування та клав зброю до ящика, то не перевірив, чи поставлений автомат на запобіжник, а також не розрядив патрон з патронника, як це необхідно було зробити, оскільки поспішав. Під час лікування він надавав ОСОБА_7 матеріальну допомогу, всіляко підтримував, вони і зараз перебувають у добрих стосунках. Щиро розкаявся в скоєному. Заявлені прокурором цивільні позови про відшкодування вартості лікування потерпілого в медичних закладах визнав у повному обсязі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та, приймаючи до уваги, що прокурор та потерпілий ОСОБА_2 , який у судове засідання не з`явився та надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, також не оспорювали встановлені фактичні обставини, при яких скоєно злочин, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочину, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засідання обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують його особу, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 414 КК України як порушення правил поводження зі зброєю, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини, за яких скоєно злочин, а саме - скоєння злочину на території проведення АТО під час її активної фази, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, на медичних обліках не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно, має стійки соціальні зв`язки.

Як обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не виявлено.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , складеної Міловським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Тож, приймаючи до уваги досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , з урахуванням особи винного, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання останньому у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 414 КК України, та не знаходить підстав для застосування більш суворого покарання.

Однак, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його критичного ставлення до скоєного, що свідчить про його намір стати на шлях виправлення та перевиховання, та дають підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно нього положень ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ст. 76 КК України.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження в сумі 3432,00 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільні позови, заявлені прокурором в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь медичних закладів, в яких потерпілий ОСОБА_2 проходив лікування - КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька, Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А3306) та Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на загальну суму 154793,47 грн., підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи та визнані обвинуваченим.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування відповідно до двох ухвал слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня 2019 року накладено арешт на шорти темно-синього кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору та механічними пошкодженнями, в яких перебував ОСОБА_2 під час вчинення відносно нього кримінального правопорушення; автомат «АКСУ-74У» НОМЕР_2; магазин до автомату з 14 патронами калібру 5,45 мм; один патрон калібру 5,45 мм; дві гільзи калібру 5,45 мм із маркувальною позначкою «270-81»; дві оболонки від кулі; одну серцевину від кулі; стельку з взуття з нашаруванням речовини бурого кольору, який після набрання вироком законної сили необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до командира військової частини, а у разі звільнення з військової служби - до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти командира військової частини, а у разі звільнення з військової служби - уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини, а у разі звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_1 доручити командиру військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення з військової служби - уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 26, ЄДРПОУ 08160677) 91589 (дев`яносто одну тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 68 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з на лікуванням ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» м. Торецька (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, 55, ЄДРПОУ 01990418) 453 (чотириста п`ятдесят три) грн. 22 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з на лікуванням ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А3306) (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, ЄДРПОУ 07931813) 62750 (шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 57 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з на лікуванням ОСОБА_2 .

Арешт, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня 2019 року на автомат «АКСУ - 74У» № НОМЕР_2; магазин до автомату з 14 патронами калібру 5,45 мм; один патрон калібру 5,45 мм; дві гільзи калібру 5,45 мм із маркувальною позначкою «270-81»; дві оболонки від кулі; одну серцевину від кулі; стельку з взуття; шорти темно-синього кольору після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

-автомат «АКСУ - 74У» НОМЕР_2; магазин до автомату з 14 патронами калібру 5,45 мм - повернути до військової частини за належністю;

-один патрон калібру 5,45 мм; дві гільзи калібру 5,45 мм із маркувальною позначкою «270-81»; дві оболонки від кулі; одну серцевину від кулі; стельку з взуття з нашаруванням речовини бурого кольору, шорти темно-синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору та механічними пошкодженнями - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: О.О. Леміщенко