Ухвала суду № 8748471, 18.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-12523/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі № А17/351-06 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас»

до Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007, в задоволенні позову Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції від 06.04.2006 № 0000322301/0, від 16.04.2006 № 0000322301/1, від 07.08.2006 № 0000322301/2 та № 0000132340/0 відмовлено з тих підстав, що позивач не надавав послуги з водопостачання особам, вказаним у пункті 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР), і відповідно повинен був визначати базу оподаткування згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 цього Закону.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судами порушено пункт 11.11 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, ст.ст. 70, 71, 86 КАС України

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, Синельниківською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 01.01.2006р.р., за результатами якої складено акт № 23/230/03564045 від 04.04.2006 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2006 № 0000322301/0 про визначення підприємству суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 552389,20 грн. ( в т.ч. 369466,00 грн. –основний платіж та 182923,20 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

За результатами апеляційного адміністративного узгодження відповідачем прийнято рішення, яким залишено без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу підприємства - без задоволення.

На виконання вказаного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 16.04.2006 № 0000322301/1 про визначення підприємству суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 552389,20 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПА у Дніпропетровській області.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області збільшено розмір штрафних санкцій, застосованих до підприємства, на 1809,80 грн.; в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга –без задоволення. На виконання вказаного рішення відповідачем прийняті податкові повідомлення –рішення від 07.08.2006 № 0000322301/3, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 552389,20 грн. ( в т.ч. 369466,00 грн. –основний платіж та 182923,20 грн. –штрафні (фінансові) санкції) та № 0000132340/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1809,80 грн. (штрафні (фінансові) санкції).

В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог пункту 11.11 ст. 11 Закону № 168/97-ВР підприємство при визначенні податкових зобов’язань та податкового кредиту по «касовому»методу неправомірно включало до розрахунку надходження грошових коштів від комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»за відпущену у 2005 році воду.

Судами встановлено, що 05.12.2002 між позивачем та КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»укладено договір № 1 про надання послуг з підготовки, транспортування, подачі питної води, відповідно до якого позивач, як виробник, постачає питну воду по своїх магістральних водопроводах до розподільчих мереж абонента - КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», абонент зобов’язується приймати та своєчасно оплачувати питну воду в лімітних розмірах. З листа КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»від 13.04.2006 № 812, адресованого начальнику Синельниківської ОДПІ, вбачається, що цим підприємством безпосередньо і від свого імені, а не від імені ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», укладаються з населенням міста Павлоград договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення, розрахунки за отримані послуги населенням проводяться з комунальним підприємством (а.с. 34).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки, виконання робіт та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (результати робіт) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

У відповідності до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пункту 11.11 ст. 11 Закону № 168/97-ВР тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач не надавав послуги з водопостачання споживачам, вказаним у пункті 11.11 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, у зв’язку з чим повинен був розраховувати базу оподаткування податком на додану вартість за правилами, встановленими підпунктом 7.3.1 пунктом 7.3 ст. 7 Закону.

Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, підстави для скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2006 та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна