Рішення № 87484082, 10.02.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/18556/19

Провадження №2-а/521/23/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Феслер О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №2 патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Соловей О.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 554348 від 25.10.2019 року, –

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Соловей О.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 554348 від 25.10.2019 року, обґрунтовуючи його тим, що 25.10.2019 року Інспектором роти № 1 батальйону №2, взводу №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області, стосовно нього, було винесено постанову серії ДП № 554348 по ст. 122 ч. 1 КУпАП. В оскаржувальній постанові відповідач зазначив, що «Керуючи транспортним засобом Dodge RAM 1500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , 25.10.2019 року 10год. 37 хв. м. Миколаїв водій порушив швидкість руху у населеному пункті на 32 км/год чим порушив п.п. 12.4. ПДР України TruCAM ТС000763 до 06.12.2019». Вважає що постанова серії ДП18 № 554348 від 25.10.2019р..винесена з порушенням чинного законодавства України, викладена з неправдивими та невірними даними, дії працівника Патрульної служби неправомірними. Свою позицію обґрунтовує тим, що дійсно, 25.10.2019 приблизно о 10:40 год на автомобілі Dodge RAM, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався по трасі НОМЕР_2 при під`їзді до м. Миколаїв та був зупинений працівниками патрульної поліції. Просить звернути увагу на те, що у постанові зазначено «Місце розгляду справи: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 55-А, що не відповідає дійсності, так як транспортний засіб було зупинено на трасі М 14). Після зупинення Відповідач сказав що ОСОБА_1 перевищив швидкість та запитав документи. Після того як Позивач надав для ознайомлення документи Відповідач повідомив що буде складена постанова та через деякий час приніс її до автомобілю Позивача. На усі пояснення, що ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху ІПС слухати не хотів та сказав що постанова складена, звертайтесь до суду. Позивач звертає увагу, що йому не було роз`яснено права відповідно до Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим Відповідач знову порушив Законодавство України. Адвокатом Тиханським М.О. було направлено запит до Українського гідрометеорологічного центру стосовно надання інформації щодо стану погодних умов у м. Миколаїв станом на 10-11 годину 25 жовтня 2019 року. У відповідь на запит 05.11.2019 року було отримано лист з Відповіддю. У відповідності до відповіді УкрГМЦ, «За оперативними даними метеорологічної станції Миколаїв (вул. Обсерваторна,1) погодні умови з 10 год 00 хв до 11 год 00 хв 25 жовтня 2019 року були такими: 09.00 - хмарність 9 балів, температура повітря 9.7 тепла, мрка, метеорологічна дальність видимості 900 метрів, відносна вологість повітря 100%. Тобто з даної довідки можна зрозуміти, що вологість повітря 100% та мряка (невеликий дощ). У відповідності до інструкції TruCam при використанні даного приладу в дощ, його показання можуть не відповідати дійсності. Також у прилада TruCam є режим «Дощ», але точність вимірювання знижується до 60 мерів. Позивач звертає увагу, що у постанові серії ДП18 №554348 не зазначено точного місця вчинення правопорушення, тільки зазначено, м. Миколаїв. Позивач зазначає, що був зупинений працівниками патрульної поліції одразу ж після знаку «МИКОЛАЇВ». Однак наявність такого знаку не вказує на те, що фактично населений пункт почався. У відповідності до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46,5.47,5.48. Тобто населений пункт це - забудована територія.Позивач був зупинений відповідачем на території одразу ж після знаку «м, Миколаїв.» на не забудованій території. Даний Факт підтверджується фотокарткою місця розташування екіпажу патрульної поліції/ фото в додатку). Також не відомо на якій дистанції від екіпажу патрульної поліції було зафіксовано правопорушення (до знаку чи після). Вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відоефіксації, але не у автоматичному, а у ручному режимі. Між тим, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»: «Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото-і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото-відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні…». Окрім цього позивач вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням його прав та правових гарантій. Так постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» ( просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення нібито було вчинено.

Представник позивача в судовому засіданні позов свого довірителя підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 554348 від 25.10.2019 року. Представник позивача звернув увагу суду, що на відео зафіксовано місце руху транспортного засобу під керуванням позивача, тобто вимірювання швидкості відбулося коли автомобіль не в`їхав до міста Миколаєва. Представник позивача звернув увагу суду, що позивач не бачив знак 5.45,5.46,5.47,5.48 «Початок населеного пункту», який повинно бути встановлено перед початком населеного пункту. У відповідності до п.п.8.2 Правил дорожнього руху дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючи знаки потрібно установлювати на роздільній смузі, а у разі її відсутності над дорогою або по лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більш ніж дві смуги. Тобто у відповідності до Законів України та Державного стандарту України, дорожній знак 5.45 розташований на ділянці дороги перед м. Миколаїв розташований з порушеннями та ОСОБА_1 у дорожній обстановці яка склалася на момент проїзду даного дорожнього знаку не міг його бачити та виконати.

Представник відповідача – Інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Соловей О.М., на адміністративний позов подала відзив, в якому звернуто увагу, що під час несення служби 25.10.2019 року поліцейськими управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача кості TruCam LTІ 20/20 (серійний номер ТС000763) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. Водій транспортного засобу DODGE RAM-1500 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вул. Веселинівській, при в`їзді до міста Миколаєва зі швидкістю 82 (вісімдесят два) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 (тридцять два) км/год, чим порушив п. п. 12.4 ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію”. Співробітник поліції підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу інспектора, та пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно ст. 268 КУпАП. Інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 Соловей Олексій Михайлович виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень, відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, та під підпис вручено копію оскаржуваного документу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС. Проте, Позивачем не надано жодного підтвердження, що спростовує факт вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.10.2019 року Інспектором роти № 1 батальйону №2, взводу №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області, стосовно ОСОБА_1 , винесено постанову серії ДП № 554348 по ст. 122 ч. 1 КУпАП 01, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 225 гривень.

Сторонами не оспорюється, що у оскаржувальній постанові інспектором поліції зазначено, що ОСОБА_1 при в`їзді до міста Миколаєва рухався на автомобіля зі швидкістю 82 (вісімдесят два) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 (тридцять два) км/год, чим порушив п. п. 12.4 ПДР України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до и. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (КУпАП), а саме ч. 1 ст. 222 визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Лейтенант поліції Соловей О.М. представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно яким розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).

Позивачу було роз`яснено суть його правопорушення, роз`яснено права особи яка притягається до адміністративної відповідальності згідно ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП лейтенант поліції Соловей О.М. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі – 255, 00 гривень.

Частиною 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері вчення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону ) накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне рушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Документами наданими стороною відповідача підтверджується, що використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано відповідно до листа першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року.

Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою сформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

Місце розміщення технічних засобів автофіксації було позначено відповідними дорожніми знаками, а саме, дорожній знак 5.70 Додатку 1 ПДР України, "Фото-, відеофіксування порушень ГІДР" з табличкою 7.2.1. (в обидві сторони), що підтверджується вимогою (приписом) від 28 січня 2019 року № 111 з відміткою про виконання 01.02.2019 року.

Органами Національної поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху використовується лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam. Даний прилад отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LT1 20/20 TruCam, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13779, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 06.12.2018 р. та чинного до 06.12.2009 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam 20/20 № ТС000763, є придатним до застосування.

Можливість використання виробу «TruCam 20/20», виробництва Laser Technology Inc., підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Відповідно до листа «Мінекономрозвитку» від 01.10.2019 року № 22-38/49 лазерний вимірювач «TruCam 20/20» відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Суд погоджується з правовою позицією сторони відповідача, що факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора та показниками лазерного вимірювача швидкості 20/20 (серійний номер ТС000763). Після зупинки транспортного засобу водію було оголошено причину зупинки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», та ознайомлено з наявними фото- та відеодоказами вчиненого ним адміністративного правопорушення, що підтверджує відеозапис.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзд)' пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що на момент застосування лазерного вимірювача та фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 мали місце складні погодні умови у вигляді дощу та хмарності. Відповідно до фото доказу з приладу «TruCam 20/20» № ТС000763 відстань з якої було здійснено вимірювання швидкості руху заявника становить 144,9 метри, тому суд приходить до висновку, що показання вимірювача є коректними та точними. Також з огляду відео та фото доказів, які надаються стороною відповідача добре видно, що погодні умові є нормальними і відповідно якість фото і відео зйомки дає зрозуміти, що туману чи дощу на момент розгляду адміністративної справи відносно позивача не було і не могло бути перешкод для фіксації перевищення швидкості в межах міста.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом приймається до уваги, що у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (винесення постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, оскільки в адміністративному юрисдикційному процесі використання таких доказів забезпечує його оперативність. Без них працівникам патрульної поліції було б набагато складніше виконувати свої правоохоронні функції та своєчасно впливати на винних.

Судом оглянуто відеозаписю «20191025183140001666» де, зафіксовано, як водію було повідомлено про те, що відносно нього буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, а також відеозапис «20191025195312001744», де, чітко видно як водія було ознайомлено з фото- та відеодоказами його правопорушення зафіксованого приладом «TruCam 20/20».

Представник заявника стверджує, що в постанові не вказано точного місця вчинення правопорушення, тільки зазначено, що в м. Миколаєві, а далі сам стверджує, що «в постанові зазначено місце розгляду справи: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 55А, що не відповідає дійсності, так як транспортний засіб було зупинено на трасі М-14». Представник відповідача пояснює, що населений пункт - це забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 або 5.47 «початок населеного пункту» та дорожніми знаками 5.46 або 5.48 «кінець населеного пункту» ПДР України.

Твердження представника позивача в цієї частині також не приймаються до уваги, оскільки на відео з нагрудної відеокамери чітко видно, що на місці зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_3 з обох боків проїзної частини наявні будівлі, а саме на в`їзді в місто Миколаїв АДРЕСА_1 . Веселинівська. До відзиву стороною відповідача додані фото дорожніх знаків з місця вчинення правопорушення на яких чітко видно ті ж самі будівлі, що і на доданих до відзиву відеозаписах з нагрудного відеореєстратора.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані , які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 293 КпАП України, ст.ст. 90, 77, 227-228, 241-246 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №2 патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Соловей О.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 554348 від 25.10.2019 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст рішення суду виготовлено 10 лютого 2020 року.

Головуючий: І.О. Поліщук

10.02.20