Ухвала суду № 8748054, 16.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 р.Справа № 22-а-8883/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого –судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В., Спаскіна О.А.,

За участю секретаря Касян В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2008 року по справі№2-а-21906/08/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкор Ренч Україна»до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

24 грудня 2008 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов ТОВ “ Амкор Ренч Україна ” .

Визнано недійсним податкові повідомлення –рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000171601 /0 від 1 жовтня 2008 року та № 0000171601/1 від 27 жовтня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 46113,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна” державне мито у розмірі 3.40 грн.

В апеляційній скарзі Дергачівська МДПІ Харківської області просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема п.1.8. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 , яка передбачає однією з обов»язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ “ Амкор Ренч Україна ” просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Амкор Ренч Україна»пройшло державну реєстрацію 5 березня 2004 року у Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області.

3 жовтня 2008 року свідоцтво про державну реєстрацію було замінено у зв»язку із зміною найменування юридичної особи.

Згідно із п.1.1.2 Статуту ТОВ «Амкор Ренч Україна» Товариство є повним правонаступником майна, майнових прав та обов»язків ТОВ «Астрон»у зв»язку зі зміною повного та скороченого найменування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, 29.09.2008 року працівниками Дергачівської МДПІ Харківської області була проведена невиїзна документальна перевірка правомірності декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету ТОВ „Астрон”, про що складено акт від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено, що згідно з п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Астрон” безпідставно завищило суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в березні 2008 року в розмірі 31769 грн., у травні в розмірі 14344 грн., оскільки відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету постачальниками підприємства що перевірялось.

На підставі акту перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990 із посиланням на п.п.4.2.2 „б” ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0 про зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 46113,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги Дергачівською МДПІ Харківської області було винесене рішення від 22.10.2008 року № 5146/10/25-017, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0 було залишено без змін, та прийнято Дергачівською МДПІ Харківської області податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000171601/1 з тих же підстав та на таку ж суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що і податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення –рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0 та від 27.10.2008 року № 0000171601/1, відповідач виходив з того, що позивачем порушено п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість «№ 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Факт сплати позивачем податку на додану вартість є податкові накладній, згідно яких позивач сплатив 20 % ПДВ в ціні товару.

Як вбачається з розділу 3 акту перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990, Дергачівською МДПІ Харківської області у ході проведення позапланових документальних перевірок правильності задекларованих сум ТОВ „Астрон” за березень, травень 2008 року були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства, які були залучені до схем постачання товарів ТОВ „Астрон”, з метою підтвердження сум податкового кредиту. У відповідях на зазначені запити зазначалося, що ТОВ „1-а Українська промислова компанія”, яке залучене до схеми постачання у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед”, не знаходиться за юридичною адресою, а щодо ТОВ „Інтерстройремпром”, яке залучене до схеми постачання у 3 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ПП „Гарант-комфорт груп”, порушено провадження у справі про банкрутство. Також зазначалося, що зазначені підприємства у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначали суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості. На підставі наведеного, Дергачівською МДПІ Харківської області було зроблено висновок про завищення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в березні 2008 року в розмірі 31769 грн., у травні 2008 року - в розмірі 14344 грн.

З довідки від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „1-а Українська промислова компанія” з питань взаємовідносин з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” за грудень 2007р., січень, лютий 2008р. вбачається, що місцезнаходження підприємства згідно з установчими документами та фактична адреса збігаються, на момент перевірки заборгованість ТОВ „1-а Українська промислова компанія” по розрахунках з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” відсутня, за результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено.

Відповідач стверджує про завищення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 43489 грн. (за лютий –березень 2008 року у сумі 31769 грн. та за лютий –травень 2008 року у сумі 11720 грн.) в зв’язку з тим, що ТОВ „1-а Українська промислова компанія” не знаходиться за юридичною адресою та на підставі того, що зазначене підприємство у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначало суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, навіть ймовірна несплата податку постачальником ТОВ „1-а Українська промислова компанія” за договором із ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” (у тому числі у разі ухилення від сплати), за яким позивач не є стороною, при фактичному здійсненні господарської операції ТОВ „Астрон” не впливає на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування останнього. Також, як зазначалося у довідці від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 на момент перевірки заборгованість ТОВ „1-а Українська промислова компанія” по розрахунках з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” відсутня.

Доводи Дергачівської МДПІ Харківської області про те, що ТОВ „1-а Українська промислова компанія” не знаходиться за юридичною адресою, є безпідставними, оскільки згідно довідки від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 місцезнаходження підприємства згідно з установчими документами та фактична адреса збігаються.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідач, як на підставу порушення позивачем п.1.8 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» в травні 2008 року у сумі 2624 грн. посилається на той факт, що ТОВ „Астрон” було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зазначеному розмірі в зв’язку з тим, що стосовно ТОВ „Інтерстройремпром” порушено провадження у справі про банкрутство та на підставі того, що зазначене підприємство у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначало суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості.

Закон України “Про податок на додану вартість” передбачає, що саме відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а видані податкові накладні таким платником податку набувають статусу фіктивних та позбавляють покупця права на податковий кредит.

Складання податкової накладної суб'єктами господарської діяльності передбачає дотримання законодавчо установленого порядку заповнення її граф.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997. №165/97, передбачається, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 даного Порядку передбачено, що податкова накладна є не дійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж указаною в п. 2 даного Порядку.

У разі коли суб'єктами господарської діяльності не будуть виконуватися перелічені вище умови складання і надання податкових накладних, підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом , який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Крім того, порушення стосовно ТОВ „Інтерстройремпром” провадження у справі про банкрутство не може розглядатись як підстава для зменшення бюджетного відшкодування ТОВ „Астрон”, оскільки станом на час укладання правочину та здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП „Гарант-комфорт груп”, яке є постачальником ТОВ „Астрон”, ТОВ „Інтерстройремпром” було зареєстровано, мало статус платника податку на додану вартість і вело господарську діяльність на законних підставах.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача не вбачається доведеності факту відсутності статусу платника податку на додану вартість і ведення господарської діяльності ТОВ „Інтерстройремпром” на законних підставах.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача в акті перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990 порушень п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Астрон”, є недоведеними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняте Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області податкове повідомлення-рішення від № 0000171601/0 від 01.10.2008 року є протиправним і підлягає визнанню судом недійсним.

Згідно п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ними спірного рішення. податкового повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000171601/1 за результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення –рішення № 0000171601/0 від 01 жовтня 2008 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки не застосовано п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість «№ 168, колегія суддів вважає безпідставними .

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді за ставками, встановленими п.6.1. статті 6 та ст.8.1 Закону у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг у цілях їх подальшого використання в оподаткованих операціях у рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, умовою для включення сум до податкового кредиту є :

-          податковий кредит повинен складатися з сум податку сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді за ставками, встановленими п.6.1. статті 6 та ст.8.1 Закону. При цьому в пп.7.4.1 мається на увазі нарахування (або сплата) податку не до бюджету, а постачальнику товарів;

-          придбання товарів повинно бути пов'язано з господарською діяльністю платника податків. При цьому право на нарахування податкового кредиту у платника податку виникає незалежно від того, чи почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Тобто, п. п.7.4.1 не містить такої обов'язкової норми для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, як «обов'язкова наявність сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум податку».

          Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким чином, вказаний підпункт не містить норм, які б встановлювали порядок, механізм та черговість використання перерахованих платниками податків сум податку на додану вартість. Даний підпункт також не передбачає, що обов'язковою підставою включення сум до податкового кредиту з ПДВ є їх сплата до Державного бюджету України.

Підпунктом 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Тобто, вказана норма вказує лише на джерело сплати бюджетного відшкодування, але не встановлює умов для здійснення відшкодування.

Пункт 19 ст.2 та ст.9 Бюджетного Кодексу України тільки дають визначення, що є доходами бюджету та податковими надходженнями, але ці норми не містять положень відносно того, що відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, які були фактично сплачені до бюджету платником податку.

Таким чином, ані ЗУ «Про податок на додану вартість» , ані Бюджетний кодекс України, на які посилається Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області у своїй апеляційній скарзі, не випливає, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата до Державного бюджету України ПДВ від збільшення вартості товару по ланцюгу всіма посередниками операції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування немає .

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області –залишити без задоволення.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року по справі№2-а-21906/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 23 листопада 2009 року.

Головуючий –           Сіренко О.І.

Судді –           Любчич Л.В.

                                        Спаскін О.А.