Ухвала суду № 8747992, 29.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 р.Справа № 22-а-8029/09

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі –Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Кременчуцький комбінат хлібопродуктів до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

Позивач, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»Кременчуцький комбінат хлібопродуктів, звернувся до Господарського суду Полтавської області з адміністративними позовами до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області, якими, після уточнення позовних вимог, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення: № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 р., № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 р., № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 р., № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64.103,00 грн. та № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р., № 0000822602/1/5816 від 19.12.2003 р., № 0000822602/2/849 від 13.03.2004 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 15.700 грн. та суми штрафних санкцій у сумі 8.101 грн., № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15.700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7.850 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно акту перевірки, проведеної на підприємстві позивача відповідачем, податковим органом зроблено висновок щодо завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з бюджету за листопад 2002 року та заниження податку на додану вартість за листопад 2002 року, грудень 2002 року, за січень 2003 року, березень 2003 року, квітень 2003 року та за червень 2003 року.

Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає, що жодних порушень діючого податкового законодавства з його боку не було, а висновки відповідача без підставні.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені частково та визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 року, № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 року, № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 року, № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 року, а також визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. в частині визначення суми податкового зобов’язання ДП ДАК «Хліб України»Кременчуцький комбінат хлібопродуктів»з податку на додану вартість в сумі 9.399,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4.699,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства позивачем лише частково обґрунтований. При цьому послався на те, що іншим рішенням суду щодо спору між цими ж сторонами був встановлений преюдиційний факт, що при вчиненні бухгалтерської проводки позивачем в листопаді 2002 р. щодо списання з Кредиту рахунку 281 «Зерно та продукти його переробки»в Дебет рахунку 378 «Розрахунки по договорам товарного займу»327168,06 грн. 3. Відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість; чинна редакція Закону не передбачає здійснення будь-якого коригування сум податкового кредиту.

Також в частині твердження відповідача про невідповідність податкової накладної № 84 р. вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суд дійшов висновку, що не зазначення в податковій накладній одиниці виміру продукції ї при наявності всіх інших обов’язкових реквізитів не робить останню недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу, який підтверджує факт здійснення господарської операції.

Будучи незгодним з вказаною постановою суду, відповідач Кременчуцька ОДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, та просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області задоволенню не підлягає, а постанову Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року слід залишити без змін відповідно до вимог статті 200 КАС України з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»взято на податковий облік до Кременчуцької ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Фахівцями СДПІ Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку ДП ДАК Хліб України" „Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.02р. по 31.06.03р., за результатами якої складено акт №60/Д/26-20-026/05380958 від 29.09.03р.

Згідно висновків даного акту встановлено порушення ДП ДАК „Хліб України" „Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" вимог п.п.7.2.1, п.п.7.4.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством завищена сума ПДВ до відшкодування з бюджету за листопад місяць 2002 року в розмірі 64103грн. та занижений податок на додану вартість на загальну суму 15700грн.

Перевіркою підприємства встановлено, що до податкового кредиту включено податкові накладні, надані постачальником товарів (робіт, послуг), які не містять усіх зазначених в ній реквізитів передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та Порядком, визначеним наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого у Мінюсті України 23 06.97р. за №233/2037 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" (аркуш 17 акту №60).

Перевіркою також встановлено, що в листопаді місяці 2002 року підприємством списано з кредиту рахунку 281 «Зерно та продукти його переробки»в дебет рахунку378 «Розрахунки по договорам товарного займу»327168.06 грн., тобто матеріальні цінності на вказану суму не використані ні на виробництво ні на реалізацію і до податкового зобов'язання по ПДВ не віднесені. Таким чином підприємством завищена сума податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад місяць 2002 року на 65434грн. (20% від суми 327168грн.), внаслідок:

- завищена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування на 64103грн. за листопад місяць 2002 року, яка на день початку даної перевірки не відшкодована з бюджету;

- занижена сума ПДВ до сплати в бюджет на 1331грн. за листопад місяць 2002 року (65434 грн. - 64103грн. =1331грн.

Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що відповідно ст.5 Закону України «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу»№2237-111 від 18.01.01р. - відноситься на зменшення заборгованості за бюджетними позичками 1995-1997 років, наданими заготівельним підприємствам для закупівлі зерна до державних ресурсів, різниця між ціною придбання зерна та ціною його реалізації (за вирахуванням витрат на зберігання і реалізацію) і курсова різниця, що виникла при проведенні розрахунків з оптовими постачальниками мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів за окремими рішеннями Уряду.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України №186-р від 03.04.02р. - погоджено з КМУ суми заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до ст. 1, 2 і 5 Закону України №2237-III від 18.01.01р.

Відповідно п.4.3 Порядку визначення переліку підприємств та врегулювання відповідних сум заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 11.07.01р. №207/335 - заготівельні, переробні та обслуговуючі підприємства списані суми заборгованості за бюджетними позичками відображають за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження" і кредитом рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами».

327168.06 грн. - є різниця між ціною придбання зерна та ціною його реалізації, яка була списана відповідно Закону України №2237-111, а відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) з оподатковуваних операціях звітного періоду.

Зазначені факти, встановлені Кременчуцькою ОДПІ, під час перевірки і які підтверджують встановлені порушення податкового законодавства, не були прийнятті до уваги господарським судом Полтавської області при розгляді справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що твердження податкового органу щодо наявності порушень в діях позивача є помилковим, а отже визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість –необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість" в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

При цьому термін "продаж товарів" для цілей оподаткування податком на додану вартість слід розуміти згідно з п. 1.4 ст. 1 даного Закону як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Як визначає п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок додану вартість" в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Господарського суду Полтавської області при розгляді справи №3/97 між цими ж сторонами і яке набрало чинності 16.05.2005 року встановлено, що суттю спірної проводки не є реалізація або взаємозалік, а списання накопичених безтоварних залишків в дебет рахунку 378 «Розрахунки по договорах товарного займу»; фактично позивачем не проводилося реалізації товарно-матеріальних цінностей, висновки щодо здійснення реалізаційних операцій не підтверджуються первинною бухгалтерською документацією платника-позивача та не відповідають фактичним обставинам.

Тобто обставини, встановлені вищезазначеним рішенням не підлягають доказуванню в даній справі.

А тому враховуючи данні обставини не має встановлених Законом підстав для здійснення будь-якого коригування сум податкового кредиту. Також Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу щодо здійснення позивачем операцій, які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

А відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, перелічені на 16-17 арк. Акту перевірки містять всі реквізити, передбачені пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу щодо завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з бюджету за листопад 2002 року та заниження податку на додану вартість за листопад 2002 року, грудень 2002 року, березень 2003 року, квітень 2003 року та за червень 2003 року, зазначає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 64103,00 грн. та визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 6301 грн. та а суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3150,5 грн. є безпідставним, та вважає, що податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0003242301/0/355 від 02.10.2003 року, №0003242301/1/5814 від 19.12.2003 року, №0003242301/2/20 від 18.03.2004 року, №0003242301/3/48 від 28.05.2004 року, а також податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. в частині визначення суми податкового зобов’язання ДП ДАК «Хліб України»Кременчуцький комбінат хлібопродуктів»з податку на додану вартість в сумі 9399,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4699,50 грн. належить визнати недійсними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи та заперечення сторін по справі висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя -                               (підпис)                    Л.В. Мельнікова

Судді –                                                  (підпис)           З.Г. Подобайло

                                                            (підпис)           А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05 жовтня 2009 року.

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова