Ухвала суду № 87475930, 20.12.2019, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/260/19

провадження № 1-кп/439/91/19

УХВАЛА

судового засідання

20 грудня 2019 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., прокурора Волинця В.Е., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представника Жолновича І.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисників Матвіяса А.Б., Бекалюка В.І.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 42018141280000050 від 29.08.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні 20.12.2019 року захисник обвинуваченого Бекалюк В.І. подав суду клопотання № 10 про визнання доказів очевидно недопустимими. Він просить визнати очевидно недопустимими доказами фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 4609 від 22.10.2018 року, складений експертом Шатковським А.Ю. за результатами судової авто технічної експертизи технічного стану автомобіля рено трафік, огляд якого проведений без обов`язкового попереднього дозволу суду.

В обґрунтування своєї вимоги заявник покликається на те, що в судовому засіданні оголошено висновок експерта № 4609 від 22.10.2018, складений експертом Шатковським А.Ю. за результатами проведення судової автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану автомобіля Renault Trafik. На його думку, фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є вказаний висновок експерта, є очевидно недопустимими доказами виходячи з того, що цей автомобіль, який при проведенні експертизи оглядався експертом в присутності слідчого, відповідно до положень ч. 2 ст. 233 КПК належить до іншого володіння особи. А згідно з вимогами ч. 2 ст. 237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Вимогами ч. 2 ст. 234 КПК, які регламентують порядок проведення обшуку, передбачено, що ця слідча дія проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Оголошеною в судовому засіданні ухвалою слідчого судді від 03.09.2018 слідчому Шоханову П.І. було надано дозвіл на проведення огляду автомобіля Renault Trafik. Особа, якій належить вказаний транспортний засіб, всупереч вимогам п. 5 ч. 2 ст. 235 КПК в ухвалі не вказана. У передостанньому абзаці мотивувальної частини згаданої ухвали вказується: «Таким чином, враховуючи, що під час проведення досудового розслідування в подальшому необхідно провести ряд судових експертиз автомобіля марки “Renault” моделі “Trafik”, р.н. НОМЕР_1 , в тому числі автотехнічну експертизу технічного стану вказаного транспортного засобу, для чого експертам необхідно надати доступ для внутрішнього його огляду, а також те, що речі самі по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підставне, а тому підлягає до задоволення». Заявник вважає, що на необхідність надання експертам до доступу до автомобіля Renault Trafik вказують не лише вимоги кримінального процесуального закону, а й ухвала слідчого судді, постановлена у даному кримінальному провадженні. Із резолютивної частини ухвали вбачається, що доступ до автомобіля ОСОБА_4 , на необхідність надання якого слідчий суддя вказував у її мотивувальній частині, експертам не надавався. Також з ухвали вбачається, що доступ до автомобіля Renault Trafik з метою його огляду при проведенні експертизи не надавався і слідчому Шоханову П.І.

Автор клопотання просить врахувати, що резолютивна частина ухвали була викладена так: «Слідчому 2-го відділення СВ Управління СБ України у Львівській області Шоханову П.І. надати дозвіл на проведення огляду автомобіля марки “Renault” моделі “Trafik”, р.н. НОМЕР_1 , де можуть знаходитись предмети та речі, що мають значення для розкриття даного злочину, можуть сприяти всебічному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження, а також можуть бути використані в подальшому у якості доказів під час судового розгляду, серед яких генетичні ознаки особи, що керувала транспортним засобом, які залишились на поверхні салону, тара з-під алкогольних виробів, що мають генетичні ознаки особи, що їх вживала, інші предмети, що матимуть значення для досудового розслідування, в яких можуть бути відомості про злочин, обставини вчинення якого досліджуються у даному кримінальному провадженні». Виходячи з цього, слідчому Шоханову П.І. надавався дозвіл лише для огляду автомобіля з метою вилучення із нього слідів та предметів, які могли бути у кримінальному провадженні речовими доказами. Про надання тимчасового доступу чи дозволу на огляд автомобіля експертом при проведенні експертизи у резолютивній частині ухвали не йшлося. Тому ухвала не надавала експертові ОСОБА_5 права на доступ до автомобіля Renault Trafik і проникнення до нього для огляду при проведенні експертизи, за результатами якої складений висновок № 4609 від 22.10.2018. Не надавався такий доступ і слідчому Шоханову П.І.

Також у клопотанні захисник Бекалюк В.І. покликається на ч. 2 ст. 235 КПК України, яка передбачає, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. А таке право слідчий Шоханов П.І. використав 12.09.2018 року, провівши на підставі проаналізованої ухвали слідчого судді огляд автомобіля Renault Trafik з проникненням до нього і вилученням подушки безпеки водія, а також службового посвідчення ОСОБА_3 і спеціального жетона поліцейського. Тому огляд автомобіля з проникненням до його салону при проведенні експертизи був повторним, тобто незаконним і таким, що суперечив вимогам ч. 2 ст. 235 КПК України. Крім того, він був здійснений експертом ОСОБА_5 , якому такий дозвіл не надавався взагалі. А враховуючи, що огляд автомобіля з проникненням до його салону був здійснений без обов`язкової і належної ухвали слідчого судді, здобуті при цьому огляді фактичні дані не можуть бути використані при формуванні висновку експерта. Це дає підстави для визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 4609 від 22.10.2018 року, складений за результатами огляду автомобіля Renault Trafik, проведеного без належної ухвали слідчого судді, тобто з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник Матвіяс А.Б. вимоги захисника Бекалюка В.І. підтримали.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника. Він зауважив, що не кожне порушення вимог КПК призводить до визнання доказу недопустимим. В ухвалі слідчого судді йдеться не лише про дозвіл на відібрання зразків для генетичної експертизи, а й інших. Недопустимими слід визнавати лише ті докази, які впливають на справедливість судового рішення.

Представник потерпілих просить відмовити у задовленні даного клопотання та врахувати, що явних ознак недопустимості доказу немає. Він звернув увагу, що під час допиту ОСОБА_6 той суду повідомляв, що доступ до автомобіля йому забезпечував ОСОБА_7 . На даному етапі вирішути порушене питання не доцільно, так як ще не допитано судом ОСОБА_7 .

Потерпілі просять відмовити у задоволенні клопотання захисника Бекалюка В.І.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Згідно зі ст. 2 КПК України єдиним засобом досягнення цілей кримінального провадження є додержання належної процедури доказування з метою отримання достовірної інформації щодо події кримінального правопорушення чи пов`язаних із нею обставин, яка може бути використана для підтвердження винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину. Завданнями кримінального провадження є захист особи від злочинів, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України кожен доказ у кримінальному провадженні має оцінюватися з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обвинувальними доказами є фактичні дані, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення певною особою; виправдувальні докази вказують на обставини, які спростовують вчинення особою правопорушення.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у п. 2 постанови від 9 червня 2016 року у справі про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2015 року вказала: «Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.»

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. ОСОБА_8 зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Порядок і момент прийняття рішення про визнання доказів недопустимими наведений у ст. 89 КПК. Він залежить від того, очевидними чи неочевидними є ознаки недопустимості.

Досліджені обставини дають суду підстави погодитися з твердженням захисника обвинуваченого про те, що слідчому Шоханову П.І. надавався дозвіл лише для огляду автомобіля з метою вилучення із нього слідів та предметів, які могли бути у кримінальному провадженні речовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України питання про визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 4609 від 22.10.2018 року, не повинно відкладатися до постановлення вироку.

Керуючись статтями 91-94, 369, 372 КПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання № 10 захисника обвинуваченого ОСОБА_9 про визнання доказів очевидно недопустимими.

Визнати очевидно недопустимими доказами фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є Висновок експерта № 4609 за результатами судової автотехнічної експертизи від 22.10.2018 року.

Повний текст ухвали складено 24 грудня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бородійчук О.І.