Постанова № 87475902, 30.01.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/7858/19

3/336/94/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює на посаді директора ТОВ «Техносинтез Холдінг Трейд», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2019 р. під час контрольного заходу встановлено, що в ТОВ «Техносинтез Холдінг Трейд» порушені строки виплати заробітної плати згідно до вимог чинного законодавства. Заробітна плата працівникам виплачується один раз на місяць.

Так, ОСОБА_1 , під час виконання посадових обов`язків маючи організаційно-розпорядчі функції вчинив адміністративне правопорушення законодавства про працю, яке встановлено актом № ОМС-ЗП3509/1057/НД/НП/АВ від 15.11.2019 року о 16-00 годині, а саме частина заробітної плати одному працівнику за липень та серпень 2019 року була нарахована та виплачена із порушенням строків встановлених чинним законодавством, а також не виплачено нараховану заробітну плату за другу половину вересня 2019 року, що є порушенням ч.ч.1,2 ст.115 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» №108, тобто:

У липні 2019 року 23 робочі дні, згідно табеля обліку робочого часу за липень 2019 ОСОБА_2 відпрацьовано 3 робочі дні (22.07.19, 26.07.2019, 29.07.2019); їй надано відпустки без збереження заробітної плати (23.07.2019-25.07.2019 відповідно до заяви та наказу №42-к, 30.07.2019-31.07.2019 відповідно до заяви та наказу №44-к).

Згідно відомостей нарахування заробітної плати за липень 2019 року їй нараховано - 588,26 грн., які виплачено 06.08.2019 відповідно до відомості на виплату грошей №72. ОСОБА_2 не нараховано та не виплачено за липень 2019 року 16.33 грн., жодних підтверджуючих документів на виплату цієї суми підприємством не надано.

У серпні 2019 року 21 робочий день, згідно табеля обліку робочого часу за серпень 2019 року, ОСОБА_2 відпрацьовано 19 днів (01.08.2019 - 02.08.2019, 05.08.2019-08.08.2019, 12.08.2019, 14.08.2019-16.08.2019, 19.08.2019-20.08.2019, 22.08.2019-23.08.2019, 26.08.2019-30.08.2019); їй надано відпустки без збереження заробітної плати (09.08.2019 відповідно до заяви та наказу №48-к , 13.08.2019 відповідно до заяви та наказу №50-к , 21.08.2019 відповідно до заяви та наказу № 57-к); ОСОБА_2 встановлено режим неповного робочого дня (28.08.2019), згідно заяви та наказу №62-к про встановлення неповного робочого дня.

Згідно відомостей нарахування заробітної плати за серпень 2019 року їй нараховано - 3769,73 грн., виплачено за першу половину серпня 2019 року 22.08.2019 (з урахуванням відрахувань) відповідно до відомості на виплату грошей №74; за другу половину серпня 06.09.2019 відповідно до відомості на виплату грошей №76. ОСОБА_2 не нараховано та не виплачено за серпень 2019 року 343,38 грн., жодних підтверджуючих документів на виплату цих грошей підприємством не надано.

У вересні 2019 року 21 робочий день, згідно табеля обліку робочого часу за вересень, ОСОБА_2 відпрацьовано - 10 днів (03.09.2019-06.09.2019, 09.09.2019-11.09.2019, 16.09.2019- 18.09.2019); їй надано відпустки без збереження заробітної плати (02.09.2019 відповідно до заяви та наказу № 63-к , 12.09.2019-13.09.2019 відповідно до заяви та наказу № 67-к); ОСОБА_2 встановлено режим неповного робочого дня ( 03.09.2019-11.09.2019 згідно заяви та наказу №64-к, 18.09.2019 згідно заяви та наказу №70-к) про встановлення неповного робочого дня; ОСОБА_2 перебувала на лікарняному - 3 дні (25.09.2019-27.09.2019) відповідно до листка непрацездатності № 560459; також, ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці (19.09.2019-20.09.2019, 23.09.2019- 24.09.2019, 30.09.2019), що зафіксовано актами про відсутність працівника на робочому місці та доповідними записками головного бухгалтера керівнику підприємства. За поясненнями керівника підприємства, ОСОБА_2 надано медичну довідку на ім`я її дитини, про те, що вона хворіла з 19.09.2019-04.10.2019, інших документів підтверджуючих поважність причини відсутності на робочому місці не надано, у зв`язку з чим, цей період їй не оплачувався.

Згідно відомостей нарахування заробітної плати за вересень 2019 року нараховано - 2585,19 грн., з яких 658,57 грн. складає оплата листка непрацездатності за рахунок підприємства; заробітна плата за відпрацьовані дні складає 1566,91 грн., та дорахована заробітна плати за липень-серпень 2019 року у розмірі 359, 71 грн. За першу половину вересня 23.09.2019 відповідно до відомостей на виплату грошей №78 їй виплачено у сумі 1500 грн., документів підтверджуючих виплату заробітної плати, за другу половину вересня 2019 року, підприємством не надано.

У жовтні 2019 року 22 робочих дні, згідно табеля обліку робочого часу за жовтень 2019 року, ОСОБА_2 відпрацьовано -3 дні (07.10.2019-09.10.2019); їй надано додаткову соціальну відпустку, як жінці, яка виховує дитину інваліда - 10 днів (10.10.2019 - 19.10.2019) згідно заяви працівника від

09.10.2019 року та наказу №78-к, про надання відпустки; також, ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці (01.10.2019-04.10.2019, 21.10.201-31.10.2019), що зафіксовано актами про відсутність працівника на робочому місці та доповідними записками головного бухгалтера керівнику підприємства. Згідно відомостей нарахування заробітної плати за жовтень 2019 року нараховано 1284,14 грн., з яких 527,68 грн. складає оплата додаткової соціальної відпустки, згідно розрахунків наданих підприємством. Підприємством надана службова записка головного бухгалтера, в якій зазначено, що ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за другу частину вересня та за використання додаткової оплачуваної соціальної відпустки, як матері-одиначці, яка виховує дитину інваліда (Наказ від 09.10.2019 №78-К), але не виплачено, про що вона попередньо була повідомлена. Однак, жодних інших документів, які підтверджували повідомлення гр. ОСОБА_2 про отримання заробітної плати у касі підприємства, керівником не надано.

Отже, працівник ОСОБА_2 частину заробітної плати у розмірі 359,71 грн. за липень та серпень 2019 року отримала несвоєчасно, а саме у вересні 2019 року. А також, їй не було виплачено, заробітну плату за другу половину вересня 2019 року.

Таким чином, підприємством порушені вимоги ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці» №108, згідно яких «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним, договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим, уповноваженим на представництво трудовім колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочім днем, заробітна плата виплачується напередодні.

В судове засідання 30.01.2020 р. ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через засоби поштового зв`язку.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП, не є обов`язковою.

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, поведінку ОСОБА_1 щодо його неявки у судові засідання суд розцінює як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , згідно зі ст. 268 КУпАП.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суддя використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа розглянута без його участі.

КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян" , або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № ОМС-ЗП3509/1057/НД/НП/АВ/П/ПТ від 06.12.2019 р., актом № ОМС-ЗП3509/1057/НД/НП/АВ від 15.11.2019 року, іншими матеріалами справи.

Враховуючи всі обставини у справі, дані про особу ОСОБА_1 , суддя вважає за доцільне притягнути його до адміністративного стягнення у вигляді мінімального штрафу.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 420,40 грн.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,41,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень в дохід держави в дохід держави (Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081800; Код отримувача (ЄДРПОУ) 38025367; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) – UA848999980313090106000008009; Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 420(чотириста двадцять) гривні 40 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення – судовий збір).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою,яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу в сумі 1020,00 грн., визначеного у відповідно до статті 308 КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ю.А. Галущенко

Строк пред`явлення виконавчого документу « »_______20__рік.

Постанова набрала законної чинності « »______20__рік.

Дата видачі « »______20___рік.