Ухвала суду № 87474354, 10.02.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/220/20

10.02.2020

1-кс/328/64/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Гаряги А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областікапітана поліції Коломицької Олени Віталіївни, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Савраном Олексієм Миколайовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по об`єднаному кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001029 від 22.11.2019 за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України -

за участю:

прокурора Саврана О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Майсак В.О.,

встановив:

04 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областікапітана поліції Коломицької О.В. за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Савраном О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001029 від 22.11.2019, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити, оскільки наявні ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень.

Підозрюваний ОСОБА_1 при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не погодився з вказаним клопотанням та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник, адвокат Майсак В.О., в судовому засіданні підтримала позицію підозрюваного та пояснила, що зазначені прокурором ризики є недоведеними, а тому просила в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , раніше неодноразово засуджений, останній раз 11.12.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області за ст.ст.187 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 24.10.2019 умовно-достроково, невідбутий строк - 1 рік 8 місяців, маючи судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку на шлях виправлення не став. Обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду корисливих кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, 21.11.2019 приблизно 15.00 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, з колії №2, яка знаходиться поблизу залізничної станції «Молочанськ» за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, 26, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав підкладку Д-50 старопридатну в кількості 18 штук, вагою 100 кг, вартістю 899 гривень 84 копійки та костиль колійний старопридатний в кількості 154 штуки, вагою 49 кг, вартістю 294 гривні 63 копійки. Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, ОСОБА_1 з колії №6, яка знаходиться поблизу залізничної станції «Молочанськ» за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, 26, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав підкладку Д-65 старопридатну в кількості 6 штук, вагою 41 кг, вартістю 351 гривень 78 копійки та костиль колійний старопридатний в кількості 53 штук, вагою 17 кг, вартістю 102 гривні 22 копійки. Таким чином, своїми злочинними діями, ОСОБА_1 спричинив СП «Великотокмацька дистанція колії» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 1648 гривень 47 копійок, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001029 від 22.11.2019 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. 03.02.2020 вказане кримінальне правопорушення перекваліфіковане з ч.1 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 02.12.2019 приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, з частково огородженої території домоволодіння АДРЕСА_1 , таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав металеву драбину зеленого кольору, вартість якої, згідно висновку експерта №52-20 від 30.01.2020 складає 406 гривень 67 копійок, яка належать ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму. В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001073 від 05.12.2019 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. 03.02.2020 вказане кримінальне правопорушення перекваліфіковане з ч.1 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 13.12.2019 приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом розбиття віконного скла веранди будинку, проник до приміщення вказаного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав емальовану каструлю, ємкістю 10 літрів, вартість якої, згідно висновку експерта №51-20 від 24.01.2020 складає 199 гривень 67 копійок, яка належить ОСОБА_2 Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , шляхом зриву навісного замку з вхідних дверей літньої кухні проник до приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав алюмінієву каструлю, ємкістю 10 літрів, вартість якої, згідно висновку експерта №51-20 від 24.01.2020 складає 245 гривень, яка належить ОСОБА_2 Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , через незачинені двері сараю, проник до приміщення вказаного сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав газову двох камфорну плиту, вартістю 700 гривень, яка належить ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1144 гривні 67 копійок. В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001098 від 14.12.2019 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Крім того, 17.12.2019 приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, біля будинку №13 по вул. Щасливій в м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав велосипед марки «Салют», вартість якого, згідно висновку експерта №1074-19 від 24.12.2019, складає 837 гривень 25 копійок, який належить ОСОБА_3 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму. В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350001108 від 18.12.2019 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. 03.02.2020 вказане кримінальне правопорушення перекваліфіковане з ч.1 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України.

31.01.2020 ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019080350001098 від 14.12.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

03.02.2020 кримінальні провадження №12019080350001029, №12019080350001073, №12019080350001108 об`єднано в одне кримінальне провадження під загальним номером 12019080350001029.

03.02.2020, ОСОБА_1 , по об`єднаному кримінальному провадженню№12019080350001029 від 22.11.2019,повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України. 03.02.2020 кримінальні провадження №12019080350001029 та №12019080350001098 об`єднано в одне кримінальне провадження під загальним номером 12019080350001029.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: 1) протоколом огляду місця події від 22.11.2019, а саме залізничних колій поблизу станції «Молочанськ» по вулиці Вокзальна в м. Молочанськ Токмацького району; 2) протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11 від 13.01.2020; 3) протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 15.01.2020; 4) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.01.2020; 5) протоколом огляду предмету, а саме залізничної підкладки Д-65 в кількості 1 штуки, залізничної підкладки Д-50, в кількості 4 штук, костиля колійного в кількості 11 штук від 16.01.2020, які для огляду добровільно надав ОСОБА_6 ; 6) протоколом огляду місця події від 05.12.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ; 7) протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 06.12.2019; 8) протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_2 від 10.01.2020; 9) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.12.2019; 10) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.01.2020; 11) протоколом огляду предмету, а саме фрагменту драбини, вилученої у ОСОБА_6 від 27.01.2020; 12) протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 14.12.2019; 13) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 14.12.2019; 14) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2019; 15) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.01.2020; 16) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.01.2020; 17) протоколом огляду предмету, а саме емальованої каструлі, вилученої у ОСОБА_10 від 18.01.2020; 18) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.01.2020; 19) протоколом огляду предмету, а саме алюмінієвої каструлі та корпусу таганка, вилучених у ОСОБА_6 від 18.01.2020; 20) протоколом огляду місця події від 18.12.2019, а саме території біля будинку №13 по вул. Щаслива в м. Молочанськ Токмацького району; 21) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 18.12.2019; 22) протоколом огляду предмета, а саме велосипеду «Салют» від 19.12.2019; 23) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.12.2019; 24) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 03.02.2020.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

В кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє визначення обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що при визначенні наявності або відсутності обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення і висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу слід виходити із вимог рішення Європейського суду щодо поняття обґрунтованої підозри.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182; рішення у справі «Расул Джафаров проти Азейбарджану» заява № 69981/14 рішення від 17 березня 2016 року, п. 116).

Оцінка достатності залежить від сукупності обставин справи. Слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення або на момент арешту, або в період утримання під вартою. Таким чином, факти, що викликають підозру, не досягають такого рівня, який необхідний для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу ( справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне рішення від 22 липня 2014 року, п. 104).

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами доданими до клопотання.

Згідно вимог ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 : - може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, а злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Раніше ОСОБА_1 був неодноразово засуджений за вчинення корисливих тяжких злочинів та корисливих злочинів середньої тяжкості.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчиняв у період невідбутої частини покарання, а саме не пройшло і місяця після його умовно-дострокового звільнення. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 95 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року), ризик переховування слід оцінювати у світлі чинників, які стосуються характеру особи, її моральних якостей, місця проживання, роду занять, майна, сімейних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною у якій вона переслідується в кримінальному порядку.

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні дітей не має, родини не має, постійного місця мешкання не має, ніде не зареєстрований, що свідчить про слабкі соціальні зв`язки та про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 , раніше неодноразово засуджений, останній раз 11.12.2014 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 24.10.2019 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 8 місяців, маючи судимість не зняту та не погашену у встановленому законодавством порядку, на шлях виправлення не став, підозрюється в тому що повторно в період невідбутого строку покарання вчинив ряд кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, не має джерела доходів, тому, перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.

В п. 40 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Клоот проти Бельгії» заява № 12718/87, рішення від 12 грудня 1991 року, зазначено, що тяжкість обвинувачення може виправдати рішення судових органів про взяття підозрюваної особи під варту і утримання її в ув`язненні для того, щоб запобігти спробам вчинити нові злочини. Слід також враховувати, чи обставини справи і, зокрема, минуле цієї особи, а також особливості її стану підтверджують як припущення про існування ризику, так і адекватність вжитого заходу.

Враховуючи положення ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа підозрюється у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з`явиться до суду; ризик того, що особа у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року).

Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, що являється ризиками, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, доводи підозрюваного та його захисника слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Ні підозрюваний ні його захисник не вказали, де саме, наразі, проживає підозрюваний та конкретну адресу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, ніде не зареєстрований, а також враховуючи тяжкість та кількість злочинів у вчиненні яких особа підозрюється, та той факт, що вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_1 скоїв у період умовно-дострокового звільнення, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування більш м`яких запобіжних заходів є не можливим.

Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 : запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до ч.1 ст.183 КПК України жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду, та його належну поведінку.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 42 040,00 грн.

Керуючись, ст.ст.176-178, 183-184, 193-194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Коломицької Олени Віталіївни, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Савраном Олексієм Миколайовичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту з 10 лютого 2020 року з 11 години 45 хвилин.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 08 квітня 2020 року до 11 години 45 хвилин включно.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 42 040,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 , номер провадження).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 08 квітня 2020 року до 11 години 45 хвилин включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Токмацького районного суду Запорізької області.

Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя: