Ухвала суду № 87471619, 10.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 р. м. Чернівці справа № 824/168/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання рішення недійсним,-

в с т а н о в и в:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник лісовий" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яке оформлене протоколом № 1 від 21.03.2018 року, в частині внесення/включення приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області виключити приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник лісовий" з переліку ризикових платників податків.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Порядок засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 р. за № 736/27181 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Згідно із п. 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до п. 8 глави 10 розділу II Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

При цьому відповідно до п. 1 глави 10 розділу II Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Наведена позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду щодо завіряння копій документів, яка висловлена в постанові від 08.05.2019 р. у справі № 160/7887/18.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем до позову додано копії документів, які належним чином не засвідчені, а саме не містять на кожному аркуші копії документа: назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; відбитку печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій" (відбитку печатки установи); відмітки "Копія".

Окрім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, чи ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання рішення недійсним залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Маренич